Реанімаційний Пакет Реформ > Новини > Події > Впровадження ІТ-технологій розвантажить суди та зробить їх більш доступними для громадян, — судді та експерти

Впровадження ІТ-технологій розвантажить суди та зробить їх більш доступними для громадян, — судді та експерти

Позначки:

Україна в судовій сфері рухається до того, що в майбутньому люди будуть звертатися до суду та судитися без допомоги кваліфікованого юриста. Наприклад, у Великобританії зараз неможливо звернутися до суду без юриста, тоді як у Китаї громадянин може це зробити через мобільний додаток. Про це говорила Олена Кібенко, суддя Великої Палати Верховного Суду, 23 жовтня під час публічного обговорення «Суд майбутнього: яким його хочуть бачити громадяни?», організованого Коаліцією РПР у партнерстві з Національним Демократичним Інститутом (НДІ), Центром політико-правових реформ та ВІ «Активна Громада».

«Штучний інтелект може допомогти людині подати конкретну позовну заяву: розлучення, повернення коштів тощо», — пояснює суддя.

Також штучний інтелект здатен допомогти суддям винести рішення, з огляду на стандартні рішення за відповідними справами в минулому. А якщо суддя відступає від стандартного рішення, то він має пояснити свої дії, говорить Кібенко.

«Ми маємо величезний масив практики, який може повністю обробити лише штучний інтелект. На сьогодні суддя Верховного Суду має на кожну справу лише 30–40 хвилин свого робочого часу», — наводить приклад Олена Кібенко.

Зараз Верховний Суд співпрацює з розробниками щодо створення програми прогнозування судових рішень на основі позовної заяви, щоби людина могла дізнатися, які в неї шанси виграти позов. А з іноземної практики можна запозичити запровадження уніфікованої електронної заяви з відповідними блоками: факти, докази, тощо.

Коментуючи проєкт Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки, суддя Великої Палати Верховного Суду підтримала зазначене в документі запровадження розподілу справ між суддями різних регіонів для зменшення навантаження, адже зараз воно в кожного судді різне.

Масове впровадження ІТ-технологій здатне запобігти 80 % всіх проблем судочинства, у тому числі корупції, впевнений Андрій Малєєв, суддя Івано-Франківського апеляційного суду.

«Цифрова оболонка всієї судової системи — це близьке майбутнє. Справедливість судочинства залежить від того, що подібні ситуації мають вирішуються подібно. Проте цілком уся система судочинства не дотримується цієї практики», — говорить суддя.

За допомогою ІТ-інструментів Верховний Суд може розробити декларативний шаблон, який потім можна імплементувати в рішення судів першої інстанції, вважає Малєєв.

Для розвантаження судів він запропонував віддати на аутсорсинг частину судових послуг, як-то медіація.

Відповідний законопроєкт щодо медіації розробило Міністерство юстиції й зараз цей документ готується до другого читання в Парламенті, продовжує тему Олександр Банчук, заступник Міністра юстиції.

Іншими можливими способами розвантаження суддів він назвав запровадження третейських судів і зміни до кримінально-процесуального кодексу для переходу з паперового документообігу на електронний. Також Мін’юст запропонував внесення змін до наказів щодо електронних досудових доповідей.

«Одна з функцій органів пробації — підготовка досудових доповідей, де визначається можливе покарання у випадку засудження. Передбачається, що ці доповіді будуть складатися автоматизовано електронним шляхом. Також система може автоматично визначати ризики порушення підсудним запобіжного заходу чи відкриття нового кримінального провадження проти нього. Ця система має запрацювати із січня 2022 року», — прогнозує Банчук.

До кінця року Мін’юст планує ухвалити новий кодекс про адміністративні проступки, щоби позбавити суд від розгляду справ про адміністративні правопорушення.

«У цих випадках немає елементів правосуддя. Суд виконує роль адміністративного органу, а не правосуддя. Накладати штрафи за ці порушення мають саме адміністративні органи, але особа має право оскаржувати ці рішення», — пояснює Банчук.

Паралельно Мін’юст готує законопроєкти щодо впровадження суду присяжних у класичному вигляді: колегія із 7 присяжних, які вирішуватимуть, винна людина чи ні, та професійний суддя, який виноситиме певний вирок у разі обвинувального вердикту.

Але зараз українські реалії не пристосовані до суду присяжних, вважає Сергій Саханєнко, президент Асоціації присяжних України.

«Наприклад, присяжні перед судовим засіданням перебувають в загальному коридорі, де мають можливість спілкуватися з іншими учасниками процесу», — наводить приклад він.

Саханєнко закликав створити суди в кожній громаді, які працюватимуть за спрощеною процедурою, наприклад, мирові суди.

«90 % справ у Великобританії вирішують магістратні суди, які фактично складаються з пересічних громадян», — наводить приклад президент Асоціації присяжних України.

Чим більше люди будуть залучені до судової системи, тим більше вони будуть відчувати свою відповідальність за правосуддя, зауважив у контексті суду присяжних Степан Берко, експерт Фундації DEJURE.

Він не підтримав ідею виборності суддів: на думку експерта, вони мають бути професійними.

«Виборність суддів може становити загрозу незалежності судової системи», — вважає Берко.

Суд майбутнього в Україні має орієнтуватися на надання більш зручних послуг. А значна частина справ (насамперед некримінальних) може розглядатися в онлайн-режимі, говорить Роман Куйбіда, заступник голови правління Центру політико-правових реформ.

«Іноді люди втрачають багато часу, щоби дістатися суду та просто дізнатися, що зсідання щодо їхньої справи перенесли на інший день», — проілюстрував експерт.

Також, на його думку, в онлайн-режим можна перенести й медіацію: комп’ютерна програма допоможе сторонам обрати прийнятні компроміси.

Судова система більш консервативна та відстає у впровадженні ІТ-технологій порівняно з іншими гілками влади. Штучний інтелект значно спростить роботу суддів у типових справах, вважає Куйбіда.

«Комп’ютерна програма, яка здатна написати проєкт судового рішення, позбавить суддів мати таку значну кількість помічників», — запевняє заступник голови правління ЦППР.

Відеозапис обговорення доступний за посиланням.

Публічні обговорення відбуваються в рамках програми «Відповідальна та підзвітна політика в Україні» (U-RAP), за фінансової підтримки Агентства США з Міжнародного розвитку (USAID), та в співпраці з проектами міжнародної технічної допомоги. Думки, висловлені під час заходів належать авторам і не обов’язково відображають точку зору USAID.

ВГОРУ