Директор телеканалу «Україна» — про широке поле експериментів, амбіції «ТелеПро», нестачу подієвого контенту, падіння телеперегляду і напружену боротьбу за рекламодавців.

Кожен український телеканал, досягнувши першого рейтингового місця, виявляється в своєрідному футлярі, коли експериментувати з новим для нього контентом стає надто ризиковано. І навпаки, кожен український телеканал, який залишає перше місце і хоче повернутися, налаштований рішучіше.

Для телеканалу «Україна» необхідність поступитися багаторічною пальмою першості за комерційною аудиторією збіглася з чималим особистим досягненням: успішним самостійно виробленим форматним телешоу з декількома спонсорами. У процесі підготовки до виробництва мовник зміцнив внутрішній продакшн досвідченими кадрами з ринку, а в процесі боротьби за формат розкуштував смак гострих публічних комунікацій. І вже в цьому році планує випустити ще одне праймове телешоу і ситком власного виробництва.

«Детектор медіа» зустрівся з директором каналу «Україна» Вікторією Корогод і поговорив про широке поле експериментів, амбіції «ТелеПро», нестачу подієвого контенту, падіння телеперегляду і напружену боротьбу за рекламодавців.

— Вікторія, давайте почнемо з «Маски». Ви задоволені результатом?

— Прем’єрні показники все бачили, за комерційною аудиторією частка 17,65%, за широкою – 22,32%, а на піках більше 25%, тож моя відповідь очевидна: так, ми дуже задоволені і натхнені цими цифрами. Хоча, чого вже тут лукавити, ми дуже переживали, чи вдасться нам привести аудиторію, адже таких масштабних шоу на каналі не було. Тому, з одного боку, цей результат справедливий і заслужений, а з іншого – він у чомусь перевищив наші очікування.

Ми постаралися подивитися прем’єру не тільки як професіонали-виробники, а й як звичайні глядачі, і нам сподобалося. І те, як «Маска» зараз набирає мільйонні перегляди в діджіталі (на YouTube-каналі шоу у нас вже більше 6 млн переглядів всього контенту), як продукт впевнено тримається в трендах YouTube на перших місцях, показує, що сподобалося не тільки нам. Ми дуже уважно проаналізували результати, аудиторію, яка прийшла на прем’єру. Приплив був по всіх групах, але окремо хочу сказати, що на ефірну трансляцію прийшли молоді глядачі: частка за аудиторією 14-49 років була вищою, ніж за комерційною – 18,53%. Звичайно, завжди є що вдосконалювати, і ми думаємо про це, але в цілому ми задоволені.

— Що, на ваш погляд, спрацювало на такий результат?

– Той випадок, коли спрацювала вся сукупність факторів. По-перше, дійсно найпопулярніший на сьогодні формат з відпрацьованою технологією виробництва, і в той же час новий і оригінальний. Про «Маску» вже багато чули, але в Україні її ще не бачили і хотіли побачити. По-друге, промо. У нас була кампанія 360⁰ з максимальним охопленням, ми навіть промомюзикл з Вовою Остапчуком зняли. З третього боку, напевно, найголовніший фактор успіху – це та продакшн-команда, яка була на тисячу відсотків залучена до проекту, віддавала йому останні півроку весь свій час, енергію і інтелектуальний ресурс. Вони дійсно ставили перед собою завдання зробити гіперпроект, в прямому сенсі цього слова.

— Буде другий сезон?

— Так, буде.

— Ми спілкувалися з вами перед Новим роком, і ви говорили, що у каналу в планах і інші праймові шоу. Що з цими планами?

— Зараз ми настільки натхнені «Маскою», що планів у нас купа, і ми замахуємося вже більше, ніж на один проект. Але я розумію, що є життєві реалії, перш за все доходи від реклами і спонсорства, і вони можуть внести корективи в наші амбітні плани. Але, як мінімум, ще одне велике шоу в цьому році в ефірі каналу «Україна» буде.

— Мова йде про осінній сезон?

— Так, про осінній сезон.

— Нещодавно ви оголосили про підписання мирової угоди з «1 + 1» з приводу конфлікту навколо «Маски» і «Маскараду» . З більш ранніх коментарів топ-менеджменту « 1+1 медіа» видно, що для них важливий момент – розведення в часі сезонів ваших телешоу. А на чому б ви зробили акцент?

— Це той випадок, коли угода буде працювати, якщо будуть працювати всі її частини. Але, в нашому розумінні, конфлікт виник не через те, що на ринку з’явилися два проекти з зірками в масках, а через те, що «Маскарад», за висновками FRAPA, дивним чином опинився на 73% схожий на придбаний нами формат The Masked Singer. Якщо пам’ятаєте, ще влітку ми говорили, що ні в якій мірі не будемо мати претензій до «1+1», якщо вони будуть виробляти свій продукт в рамках купленого ними румунського формату. На наш погляд, як і на погляд Fremantle, минулої осені «Плюси» вийшли за ці рамки, причому в бік «Маски». У них інша думка.

Тому для мене важлива, перш за все, чітка ідентифікація кожного з форматів і їхніх ключових елементів. Тому що, в будь-якому випадку, обидві сторони стверджують, що це різні формати і продукт повинен вийти різним. Відповідно, ми повинні чітко ідентифікувати характерні риси і відмінності кожного з форматів, щоб потім не було ніякого збентеження за фактом ефіру того чи іншого шоу. Якщо говорити про формат «Маски», то це зрозумілий формат, реалізований в десятках країн, і його ключові елементи ідентифіковані. І таку ж мету боку ставили для себе по відношенню до формату Mysteries in the Spotlight, менш відомого широкій публіці.

У підсумку, у мировій угоді ми дуже скрупульозно зафіксували і описали ключові форматні елементи «Маскараду», а також ті елементи, які в «Масці» і «Маскараді» ні в якому разі не повинні перетинатися. Наприклад, в «Маскарад» не може бути строго вертикальної структури, номери не можуть бути тільки вокальні, задана висока ротованість учасників в костюмах. У «Масці» все якраз навпаки. І так, у нас не може бути віртуального ведучого, так що Володя Остапчук може не боятися конкуренції. (Сміється). Втім, ми не випадково опублікували змістовну частину угоди повністю, всі бажаючі можуть уважно почитати.

— Як посилився «ТелеПро» у зв’язку з виробництвом «Маски»? Під час презентації фіналу шоу нам показали ключову команду проекту, але ці люди прийшли на постійну роботу або тільки тимчасово?

— Звичайно ж, спочатку ми збирали цю команду з метою розвивати лінійку розважальних шоу на телеканалі «Україна». Не буду лукавити: ми купили ще кілька форматів і ще кілька знаходяться в зоні нашого інтересу. Ми бачимо, що у глядачів є крайня потреба в яскравих музичних продуктах: всі втомилися від постійного смутку, економічної кризи, карантинних обмежень, страхів за себе і близьких у зв’язку з COVID-19, непрогнозованих очікувань щодо локдауну і можливої економічної кризи.

Якщо повертатися до питання самого «ТелеПро», то у нас дійсно амбітні цілі. В кінці грудня ми подивилися перший пілот серіалу виробництва цього продакшена під керівництвом Олени Канішевської. Ми розраховуємо, що в ефір цей ситком вийде в першому півріччі. Звичайно, це сміливо для каналу – заходити в ситкоми; думаю, що від нас цього ніхто не чекав, та ми й самі не очікували. Але світ сильно змінюється. Ми – канал, який в липні 2020 го року був на впевненому першому місці за комерційною аудиторією, закінчив 2020 й по середньорічним показниками вже на впевненому другому, А в моменті ці показники бувають і нижче. Так, канал – як і раніше лідер загальнонаціонального перегляду по широкій аудиторії, але ми бачимо тенденцію і налаштовані рішуче переглядати програмну політику, приймати несподівані, сміливі рішення. Для «ТЕЛЕПРОМ» це теж виклик, тому що він був заточений на певний тип продукту та його сприйняття аудиторією. Але я вірю, що вони впораються з завданням виробництва ситкому: у всякому разі, пілот підтвердив наш намір заходити в лінійку комедійних проектів.

— Коли я сьогодні їхала до вас, я відкрила наше з вами інтерв’ю кінця 2019 року. Найперше моє запитання в ньому про те, що я поговорила з вашими колегами по телеринку і вони так оцінювали «Україну»: «А що там нового? Так, колеги знімають серіали, концерти, роблять новини, футбол у них буде. Так, у каналу високі рейтинги. Але чим вони дивують народ?» Пройшов рік, і зараз ваші колеги кажуть мені про вас вже так: «Навіщо “Україна” пішла в детективи? Це її згубило. Продовжували б знімати свої мелодрами “про Попелюшку”». Чесно кажучи, мені і тоді здавалося, і зараз я залишаюся при тій же думці, що, змінюючи щось на каналі, ви поступаєте правильно: бо немає нічого вічного, ринок розвивається і смаки глядачів теж, і якщо пропустити момент, будь лідерство може посипатися. Що ви думаєте?

— Не стану лукавити: згодна з колегами, що в якийсь момент ми перестали дивувати глядачів. Так, наш контент був якісним, затребуваним, і це, в тому числі, зіграло з нами злий жарт: хто ж при здоровому розумі відмовиться від успішного контенту? Я сама себе часто запитую, в який момент часу ми не прийняли радикальних рішень щодо наявних лінійок. Але ми абсолютно не шкодуємо про ті зміни, які провели. Ми продовжимо розвивати і мелодраматичну, і детективну серіальні лінійки. Ми розуміємо, що, можливо, недостатньо добре відчули потреби аудиторії в жанрі детективів. Наша основна аудиторія – жіноча і виробництво наших детективів має орієнтуватися в першу чергу на неї. Ми ж розраховували, перш за все, збільшити охоплення. За рік ми набралися досвіду, як правильно зібрати сукупність гачків, які, з одного боку, утримають нашу існуючу аудиторію, а з іншого – залучать нову. Також ми продовжуємо співпрацю з «Кварталом 95» в сфері виробництва нових ліричних комедій. А тепер ось ще й заходимо на територію ситкомів.

Я думаю, що в цьому році ми здивуємо наших колег ще більшими змінами, зайшовши, в тому числі, в кілька нових форматів програм. Ситуація, що склалася ще більше підштовхнула нас змінюватися і шукати нові рішення – завдяки цьому ми рухаємося і розвиваємося. І звичайно, спасибі тим, хто над нами (МГУ і СКМ. – Ред.). Нам як і раніше довіряють і розуміють, що зараз для нас – хороший час правильних змін.

Я не можу сказати, що ми сиділи на китах «Реальної містики», «Агентів справедливості», «Історії одного злочину» і праймових серіалів. Ми запускали нові франшизи, але були надмірно обережними. Коли щось не виходило з першого сезону, ми відразу говорили: «Цей формат нежиттєздатний, чи не будемо продовжувати». Хоча зараз ми впевнені, що треба було продовжувати, розвивати, не боятися. Напевно, подібне усвідомлення не спадає без роботи над помилками. Зате зараз у нас настільки широке поле для експериментів, що нам не страшно нічого, хоч фільми жахів знімай. (Сміється).

Вже навіть зараз все, що ми запустили на тій чи іншій стадії девелопменту, так сміливо для нас, що якби мені хтось сказав про це півтора роки тому, я б не повірила.

— Ось ще один сміливий вчинок: ви закрили «Агентів справедливості».

— Так, це було важке рішення. Ще в 2019 році ми однозначно розуміли, що треба переключатися на інші проекти, оскільки у ряду наших франшиз закінчується життєвий цикл. А грошей же завжди не вистачає: якщо хочеш запустити щось нове, треба закрити щось старе. Тоді ми вперше серйозно задалися цим питанням і, брехати не буду, остереглися закриття однієї з наших лінійок. Вирішили, що закривати не будемо, спробуємо ґрунтовно перезавантажити проект. А в цьому році наклалися нові обставини: COVID-19, карантин, глядачі ще сильніше зажадали іншого типу контенту. І ми зрозуміли, що потрібно приймати категоричні рішення: закривати «Агентів справедливості» і відкривати ситком.

Було важко говорити про це з командою, тому що вони всі ці роки творили чудеса. Я добре пам’ятаю «Телетріумф» 2018 року, коли вранці того дня прийшли показники за попередній: частка «Агентів справедливості» була вище 17% (в категорії «Український формат – серіал» «Агенти справедливості» тоді поступилися перемогою «Слузі народу. Від любові до імпічменту». – Ред.). Постараємося, по можливості, зайняти в інших проектах усіх, хто брав участь в «Агентах справедливості».

— А що відбувалося в 2020 році з «Реальною містикою»? Ви з пошаною проводили її на спокій, а потім раптом відродили.

— Треба ж нам було якось підштовхнути глядачів. Це був запланований маркетинговий хід. «Реальна містика» – напевно, найдовший проект каналу «Україна». Періодично він злітав до небес також з часткою 17%, потім міг падати. У якийсь момент ми усвідомили, що амплітуда цього перегляду стала проявлятися частіше, дивлення перестало бути стабільним. І зрозуміли, що формат проекту треба перезавантажувати. До речі, у «Реальної містики» одна з найактивніших діджітальних аудиторій. У них є фан-групи, вони постійно пишуть, зустрічаються.

— Проект продовжить виходити?

— У 2021 році – так. Ми продовжуємо шукати рішення по його перезавантаження. З одного боку, ми прагнемо зберегти всі ті характеристики, за які глядачі його так люблять. Але з іншого, ми хочемо не тільки підтримати інтерес постійних глядачів, а й залучити нових: змінюються покоління, підростають нові телеглядачі і хочеться їх зачепити.

— У зв’язку з цією самою зміною поколінь StarLightMedia вірить, що настав час воскрешати старі формати. Крім тих невеликих кроків, які вони вже спробували зробити в цьому напрямку, вони хотіли б перезняти і «Останнього героя», і «Форт Боярд». Чи правильний це підхід, з вашої точки зору? З огляду на, як ви з «1+1 медіа» боролися за новий формат «Маски».

— Я вважаю, що і така думка колег має право на існування. Якщо чесно, ми самі іноді про це думаємо. Хороших нових форматів трохи. «Останній герой» починав виходити в 2001 році (в Росії. – Ред.). Це історія 20-річної давності, яка досі всім нам пам’ятається як інтригуюче, яскраве шоу. А скільки таких яскравих шоу ми можемо згадати за останні п’ять років? Набагато менше. «Маска» і те, що навколо неї відбувалося – це ж яскравий приклад, коли всі змагаються за один конкретний формат, просто тому що він один.

— Ситуація з рекламними доходами на національному телебаченні за підсумком 2020 року вийшла непогана. Але на самому початку епідемії були очікування її істотного погіршення. Чи довелося вам в минулому році скорочувати витрати?

— На самому початку, навесні, в рамках непередбачуваної тривалості першого карантину, ми оперативно переглянули витрати, оптимізувавши до мінімального рівня. З іншого боку, була і вимушена економія, тому що багато проектів пішли в простій. Частина проектів ми скоротили, а частина пішли на 2021 рік.

Єдине, що ми принципово не чіпали – зарплати. Це одна з важливих задач менеджменту в кризовій ситуації: дати колективу не тільки підтримку, але і в принципі не погіршити його життєві параметри в умовах непередбачуваності і страхів. Звичайно, якби було зовсім погано, ми пішли б і на перегляд зарплат, але для нас це останній з об’єктів оптимізації.

— Які проекти ви перенесли з 2020 на 2021 рік?

— Якщо пам’ятаєте, я щороку розповідаю, і це вже не предмет гордості, а даність: у нас виходить близько 480 годин прем’єрного серіального продукту, або 80 найменувань. Минулої весни ми прийняли рішення зрушити близько 20 найменувань: щось на кінець 2020 го, але більшу частину – на 2021 рік. Тут нам якраз допоміг телеперегляд, що зріс під час карантину, і бібліотечний продукт пройшов досить добре.

— Зсунули і виробництво, і показ?

— Виробництво. Показ – як наслідок.

— Наскільки сильних збитків вашим виробничим планам завдала жорстка заборона на зйомку, що тривала більше двох весняних місяців?

— Чесно скажу: я не сприймаю це як збитки. Це даність, тому що всі знаходилися в таких обставинах. Найскладніше, мабуть, було проектним командам. Вони перебували в простої і їхні доходи за визначенням зменшилися, плюс вони не розуміли, коли вийдуть на знімальний майданчик.

Тоді ми спочатку все зупинили, а в другій половині квітня зрозуміли, що так далі жити не можна, і почали думати, як виводити ті чи інші проекти. І в травні вже готували заходи по відновленню виробництва і інших наших проектів, просто в інших умовах і з іншими КПП. Якби в кінці травня карантинні заходи не були ослаблені, ми все одно шукали б варіанти, як виводити проекти, міняти КПП, визивні, щоб відновити виробництво, нехай і не в тих темпах і не на тому рівні, як до карантину.

— А в який момент ви вирішили не здаватися і продовжувати робити концерти?

— Ми ніколи не розглядали варіант здатися і не робити концерти. Єдиний концерт, який ми планували і не зробили – присвячений старту Євро-2020, але це тому що Євро-2020 не стартував.

— Наскільки я розумію вашу стратегію, одну з ставок ви робите на подієвий контент: концерти, покази повного метра під пам’ятні дати. Концерти до Дня Незалежності та Нового року ви зробили. «Захара Беркута» і «Ціну правди» показали восени, як і планували. Тобто якщо говорити про подієвий контент, то ви втратили тільки футбол (через карантин і перемоги Megogo в тендері на трансляцію матчів футбольних єврокубків. – Ред.)?

— Навіть незважаючи на ковідний рік, канал «Україна» не втратив футбол. Так, ми втратили трансляції Євро-2020, вона була перенесена на 2021 рік. Але в 2020 році стартували всі сезони, поновилися ігри збірних, відбори до Чемпіонатів світу та ігри Ліги націй, і протягом осені у нас була достатня кількість футбольних трансляцій.

Зараз я навіть радію, що Євро буде в 2021 році, тому що, як я сказала, це для нас час змін і нам треба буде часто вражати, дивувати, порушувати глядачів великими телевізійними подіями. Плюс у нас залишаються Ліга націй, відбори до Чемпіонату світу 2022 року. Тобто на найближчі півтора року у каналу «Україна» яскравого футбольного контенту більш ніж достатньо. А далі будемо дивитися.

Все залежить і від інтересу глядачів, і від підтримки держави як з точки зору спортивної індустрії, так і з точки зору розвитку глядацького інтересу. Оскільки у глядачів є потреба в подібних продуктах, особливо зараз, значить, повинна бути і фінансова партнерська програма держави і футбольних клубів. Згадайте часи нашого з вами дитинства, коли кожен матч був подією. А зараз інфраструктура не розвивається, дитячі футбольні клуби не функціонують. Футбольна індустрія тримається, з одного боку, на власних фінансах, а з іншого боку, на невеликій кількості завзятих уболівальників. Ми багато говоримо про футбол, але мало робимо в зв’язку з ним. І це теж відбивається на його показниках: ми як транслятори найяскравіших футбольних подій за участю збірної це бачимо.

А ось прокатного кіно стане очевидно мало – такого, яке з одного боку подієве, а з іншого – розраховане на масового глядача. З урахуванням обмеження роботи кінотеатрів взагалі незрозуміло, наскільки фінансово привабливим воно буде.

Подієвого контенту недостатньо навіть в частині серіалів: недавно ми вели дискусію з колегами, і все згадували першу «Кріпосну». Її ефір був майже два роки тому, а всі досі як приклад подієвого серіалу згадують її.

У випадку з концертами та іншими масовими заходами теж є об’єктивні обмеження – це вже не концерти, а шоу. Концерт в чистому вигляді без глядачів – слабо живуча форма.

— У зв’язку з розвитком каналу «Україна 24» у вашій групі в минулому році дуже активно рухалося все, пов’язане з інформаційним мовленням. Туди прийшло багато нових людей, запустилися нові проекти. Оскільки у вас інтегрована система інформаційного мовлення, чи вплинуло це якось на інформаційний контент на вашому каналі, на організацію його виробництва?

— Перш за все, запуск «Україна 24» посилив всю команду новин. І на організацію виробництва, природно, вплинув, тому що спочатку задумка була вибудувати конвергентну редакцію, яка б закривала потреби в інформаційному контенті всіх ресурсів медіагрупи: і каналу «Україна», і «Україна 24», і нашого сайту. Була зроблена реорганізація виробництва контенту. Звичайно, якщо говорити про обсяг мовлення саме на каналі «Україна», то нічого не змінилося. Новини виходять в тому ж обсязі, з тієї ж сіткою і з тими ж ведучими, але вони стали для нас дешевше, а можливостей і технічних, і журналістських з’явилося більше. Не можу не згадати предмет нашої гордості – нову інноваційну студію новин, яку ми запустили два місяці тому. Це найбільша студія в Україні, яка першою в країні почала використовувати повномасштабну технологію 360°. З неї виходять випуски новин і для нас, і для «України 24».

Існує думка, що в зв’язку з запуском «Україна 24» в медіагрупу прийшло багато людей, але це не зовсім так. Той обсяг контенту, який зараз випускає конвергентна редакція, значно більший по відношенню до потоку людей, яких ми взяли для поповнення конвергентного ньюзруму. Просто ККД у них вищий і плани самі амбітні.

— Серед ваших найрейтинговіших продуктів найбільше серіалів, причому йдуть в повторних показах на вихідних. При цьому, наприклад, ваш серіал «Жіночі секрети» лежить у відкритому доступі на YouTube на акаунті Film.ua. Як ви самі пояснюєте успішні повтори в ефірі контенту, який є у відкритому доступі? Це різні аудиторії? Різні ситуації споживання?

— Більшу частину прем’єрних серіалів ми знімаємо в копродукції з продакшенами. Вона має на увазі не тільки спільне фінансування і участь у виробництві, а й розподіл прав. Кожна зі сторін відразу обумовлює, як вони будуть використовуватися. У випадку з «Жіночими секретами» права на Діджитал — у Film.ua. У нас є і свої YouTube-канали: «Серіали “Україна”. Прем’єр» і «Серіали “Україна”». І тут наш контент з’являється буквально відразу після ефірної прем’єри. Якщо серіал хороший, то його успішно дивляться і по телевізору, і в діджіталі. І YouTube не вплине на дивлення наступних показів.

Так, в чомусь це різні аудиторії. Але ми бачимо, що і наша телевізійна аудиторія сьогодні споживає контент в діджіталі. Так, вона точно не була в авангарді тих, хто туди йшов. Але тепер вона проводить там багато часу – я підозрюю, що, в тому числі, активно споживаючи серіальний контент.

Телеперегляд падає – це даність. Наша аудиторія завжди була сильна своєю лояльністю, середнім часом перегляду. Він суттєво зменшився, саме тому що вона йде в діджитал. Але ті потреби, які закриває телебачення, залишилися. І якщо ці люди вмикають телевізор для серіалів, то роблять це свідомо: в тому числі, через відчуття причетності, коли всі одночасно подивилися серію якогось серіалу на каналі «Україна», зателефонували і обговорюють переглянуте. Діджитал дає це в меншій мірі. У нього є інші переваги, при цьому телевізор може якісніше задовольняти потреби в причетності і масштабності, якщо говорити про концерти і шоу.

— Влітку ІТК проводив тендер на вибір оператора телевізійної панелі в зв’язку з закінченням терміну дії контракту Nielsen. Ми з вами ще півтора року тому говорили про те, що ви хотіли б діджітальную панель. Чому вимірювання діджиталу не з’явилося вже зараз?

— Кожен вимірювач – учасник тендеру робив презентацію, показував свої можливості з побудови діджітальной панелі – і технологічні, і практичний досвід, який він реалізовував в інших країнах. Вартість вимірювань – це питання до нашої готовності інвестувати в побудову діджітальной панелі.

— Мало хто такий, як я, фанат ідеї про те, щоб медіагрупи навчилися заробляти в діджіталі. Тому що поки вони цього не роблять, це відгукується на нашому сегменті ринку – інтернет-медіа. Коли медіагрупи лобіюють що-небудь в законодавстві, вони кажуть: «Гроші йдуть в інтернет, значить, там потрібно притиснути». І притискають непропорційно сильно, адже у ЗМІ тільки 10% доходів діджітального ринку, а більша частина грошей дістається Facebook і Google.

— Ми теж великі фанати цього. Крім того, що діджітальні перегляди об’єктивно зростають, у МГУ є і своя діджітальна платформа. Ми як ніхто зацікавлені розвивати цей ринок, робити його цивілізованим і заробляти на ньому.

Як я вже сказала, нас турбує падіння телеперегляду. Але при цьому додатковою проблемою для нас стало зростання Other TV, яке вже перевищує безпрецедентні 25%.

— А що це за канали? Іноземні мовники? Регіональні?

— У нас у всіх є різні гіпотези. У Other TV потрапляють і регіональні телеканали, і іноземні телеканали, і безліч інших дрібних телеканалів – швидше за все, там багато кінопоказу. Також є гіпотези про те, що туди підпадає певна частина нетелевізійні перегляду від IPTV / OTT-панелістів. Але поки це тільки гіпотези, оскільки точних вимірів немає і це завдання знаходиться в процесі вирішення.

— Чи вплинуло кодування супутника на зростання Other TV?

— Вплинуло, але це лише один з факторів. Першим був відкладений ефект від відключення аналога. Глядачі стали переходити на інші типи прийому і відкривати для себе нові світи, що, безумовно, вплинуло на зміну звичок перегляду. Другий фактор – це кодування супутника. Більшість супутникових домогосподарств не перейшли на інші типи прийому і стали дивитися ту безліч невимірюваних каналів, які є на безкоштовному супутнику. Третій фактор – це зростання внеску IPTV/OTT, на якому перегляд Other TV завжди був високим. Ну, і важливо сказати про загальний тренд того, що глядачі активніше шукають інші можливості споживання контенту, та й інший контент, а карантин тільки підсилює цей тренд.

— «1+1 медіа» з їх запалом – а ми знаємо, що таке запал «1+1 медіа» – вважають, що в телевізійній панелі можуть бути маніпуляції, і готові залучати для їх розслідування кіберполіції. Чи чули ви про це?

— Так, колеги говорять про це. ІТК, його комітети завжди стежать за станом панелі. Розумієте, кейси, які викликають питання, знаходяться завжди, це робоча історія. І Nielsen, який стежить за працездатністю панелі, розслідує кожен такий кейс. Тому я за зважений підхід в цьому питанні, який не додасть турбулентності і без того неспокійному рекламному ринку, індустрії в цілому. Чи повинні медіагрупи направляти зусилля і ресурси, щоб не допускати маніпуляцій з панеллю? Однозначно, повинні. Але я за еволюційний шлях розвитку.

— Під турбулентністю ви маєте на увазі зміна конфігурації продажів реклами? Чи позначилося це на вашій роботі як директора телеканалу?

— Звичайно, позначилося. Ми розуміємо, що 2021 рік і в цій частині буде складніше, тому що станеться напружена боротьба за кожного рекламодавця. Чим більше нетрадиційних дій на ринку, тим більше ризиків, в тому числі демпінгу.

— Чи зробили ви в «Масці» якусь спонсорську інтеграцію, яку раніше не робили?

— Ми ніяку інтеграцію раніше не робили. (Сміється). Якщо мене не зраджує пам’ять, то в «Дивовижний людей» був один спонсор (в «Масці» їх п’ятеро – Ред.). Зараз багато що відбувається вперше для нас. І вийшов спонсорством наші комерсанти задоволені.

— «Маска» дорожче у виробництві, ніж «Дивовижні люди»?

— Порядок цифр порівняний. У чомусь дорожче, в чомусь дешевше: в «Дивовижних людях» було багато реквізиту, і ми збирали учасників з усієї України, що теж вносило додаткові витрати. У «Маски» цих витрат немає, але є інші.

— «1+1 медіа» збирається в цьому році випустити більше десяти серіалів в копродукції з стрімінга — думаю, що з Megogo. Ви теж йдете в цей сегмент?

— Ця мета у нас точно є. Ми з Oll.tv регулярно говоримо на цю тему. Питання в тому, що складно знайти заявку, яка спочатку згенерує достатню кількість підписок на платформі, а коли права перейдуть в ефір, згенерує достатню кількість переглядів вже там. Ми перебрали багато заявок і прямо зараз такої, в реалізацію якої ми йдемо завтра, немає. Але ми шукаємо. Такі можливості колаборації зараз найбільш ефективні для розвитку обох майданчиків: ефірної і ОТТ.

— Мені здається, що один з викликів в таких проектах – це вгадати з перетином аудиторій. Тому що, як відомо, телебачення прагне до широкої аудиторії, а перевагою стрімінга всі називають можливість нішевих.

— Так, але згадайте «Хід королеви». Так чи інакше, він розрахований на широкого глядача. Платформи теж розуміють, що їм треба йти не тільки в нішевий продукт. Ось і ми шукаємо.

— Мені всі дуже скаржаться на сценаристів: що вони не прогресують тими темпами, які потрібні індустрії. Навіть на акторів вже стали менше скаржитися.

— Проблема зі сценаристами однозначно є, ми стикаємося з нею кожен день. Наташа Стрібук (генпродюсер департаменту кіносеріального виробництва каналу «Україна». – Ред. ), по-моєму, вже весь європейський ринок знає: кого, звідки і куди вона може смикнути, щоб він взяв участь в проекті.

— З кимось ще є такі ж проблеми?

— Режисерів не вистачає. І це поки що ОТТ не встали міцно на ноги і не виробляють контент для себе. Хоча вже поглядають в цю сторону.

Проблема акторів залишилася, але вона так чи інакше вирішується. На сцену виходить молодь, досить талановита, з якою є над чим працювати.

— Коли проходив 14-й пітчинг Держкіно, ви непублічно висловлювали невдоволення його результатами (в пітчингу не виграла жодна заявка для телеканалу «Україна». – Ред.). Чи залишилося це невдоволення зараз?

— Було здивування щодо того, як застосовуються критерії, було відчуття заангажованості. Гаразд, і так буває. Зараз пройшов серіальний пітчинг, там виграли три наші проекти. І ми готуємося до наступного пітчингу Держкіно.

— На якому етапі перебуває робота над законопроектом «Про медіа»? Чи внесли медіагрупи свої правки, як сказав в одному з інтерв’ю заступник глави Офісу президента Кирило Тимошенко?

— Зараз відбуваються робочі процеси і з боку законодавця, і з боку індустрії, ми обмінюємося думками. Вже кому, як не цьому законодавцю, чути індустрію. Щиро сподіваюся, що досягнемо консенсусу. Проблемні зони є, але вони дискутуються.

— У вас з «1+1 медіа» була спільна заява з критикою законопроекту і окремо вони випускали меседжі щодо регулювання інтернет-медіа — як я розумію, в цій частині ви з ними не зійшлися в думці. Яка ваша позиція з приводу інтернету?

— Регулювати інтернет потрібно. Так не буває, щоб одна частина індустрії була вкрай зарегульована, а інша частина отримала законодавчу вольницю. Але всі рішення повинні керуватися здоровим глуздом. Крім того, потрібно прописувати такі обмеження, які потім за фактом можна реалізовувати. Нарешті, будь-які регуляційні обмеження повинні бути протекціоністськими по відношенню до локальних гравців – нічого нового я тут не скажу, це стосується будь-якої індустрії.

Спілкувалася Галина Петренко, Детектор медіа.

Оригінал публікації  на сайті Детектор медіа

Фото Руслана Новосьола, редактор Анна Єгорова.