Народні депутати 315 голосами у другому читанні ухвалили президентський законопроект №7440 про Антикорупційний суд. Зрада це чи перемога – у коментарях експертів Реанімаційного пакету реформ.
Олександр Лємєнов, головний експерт групи “Антикорупційна реформа” Реанімаційного пакету реформ, зауважує, що ухвалення законопроекту є позитивним, однак має певні застереження щодо суті і тексту.
“Добре, що процес хоч якось рухається, однак я залишаюсь скептичним, зважаючи на досить непросту конструкцію як ветування, так і його подолання спільним складом ВККС і міжнародними експертами. Впевнений, що ця конструкція буде використана владними елітами для протягнення власних, дружніх до них чи афілійованих, кандидатів до складу суду”, -каже Олександр Лємєнов.
Однак громадянське суспільство все ж має важелі впливу на ситуацію, вважає експерт.
“Наше завдання тепер – привертати увагу до всіх нюансів та аспектів, дрібних юридичних моментів, які зрештою приналежній увазі громадськості дадуть змогу запустити незалежний політично незаангажований Антикорупційний суд”, -каже Олександр Лємєнов.
Роман Куйбіда, головний експерт групи “Судова реформа” Реанімаційного Пакету Реформ, вбачає в ухваленому законопроекті дуже багато ризиків, які можуть знівелювати реформаторський сенс ухвалення цього акту.
“Закон дає можливість владі, якщо вона акумулює зусилля, сформувати суд з тих осіб, яких вона бажає там бачити, бо переможців конкурсу буде визначати ВККС фактично без участі міжнародників, а вона вже себе проявила під час виборів до Верховного суду. Другий ризик – навіть якщо Антикорупційний суд справді буде сформований з найкращих доброчесних професіоналів, які будуть незалежними, то за моделлю, яка затвердження, касаційною інстанцією для Антикорупційного суду є Верховний суд. Тому якщо політична влада має вплив на суддів Верховного суду, то вони зможуть скасовувати рішення антикорупційного суду”, – каже Роман Куйбіда.
Ще одним великим ризиком є експерт називає імовірність, що Антикорупційний суд взагалі не буде створений, бо для його формування потрібен окремий закон про утворення цього суду, який подає Президент після консультації з Вищою Радою Правосуддя. Цього вимагає Конституція, але в парламенті такого законопроекту зареєстровано не було.
“Я переконаний, що нардепи помиляються, що ця інституція запрацює за півроку. До ДБР обирали трьох очільників протягом півтора роки. Я думаю, запуску роботи Антикорупційного суду не варто очікувати раніше початку наступного року або весни 2019. Але якщо захочуть затягнути процес – а затягування буде – то й після президентських виборів”, -каже Лємєнов.
Куйбіда ж переконаний, що за відсутності політичної волі Антикорупційний суд може не запрацювати ніколи, однак наголошує на тому, що визначальним у цьому буде тиск міжнародних інституцій.