Без швидких реформ Володимиру Зеленському та його команді не вдасться залишити той слід в історії, заради якого вони прийшли до влади. Але чи готові вони до непопулярних кроків?
У жовтні довіра до влади сягнула рекордного рівня. Згідно з опитуванням компанії Рейтинг, президенту країни довіряють 66% українців, а не довіряють лише 21%. Уперше з 2005 року значно більше тих, хто довіряє уряду, ніж не довіряє, — 45% і 35% відповідно. І навіть парламент має позитивний баланс довіри — 44% проти 37%.
Здавалося б, ідеальний плацдарм для проведення економічних реформ, чого не було у попередників через хитку коаліцію і довіру народу близьку до нуля. Тим паче в економіці найболючіших реформ майже не залишилося — держбюджет збалансований, а ціни на газ давно приведені до ринкових. Із «непопулярних» змін потрібно лише запустити ринок землі й провести приватизацію, що насправді тільки позитивно вплине на добробут громадян. До того ж президент Зеленський і його команда неодноразово говорили про важливість цих кроків для економічного зростання.
Але чи можна зберегти популярність у народі, ухвалюючи непопулярні рішення? Глава Офісу президента Андрій Богдан у інтерв’ю прямо сказав: «Усе, що ми робимо, ми робимо на основі соціологічних досліджень. Ми нічого не робимо, поки не переконаємося, що суспільство цього вимагає».
На жаль, суспільство не вимагає приватизації та ринку землі. Якщо поставити запитання про підтримку цих реформ, то більшість висловиться проти. Хоча для економістів очевидно, що лише ці зміни можуть дати поштовх економіці й вивести її зростання на обіцяні 40% за п’ять років. Інших ресурсів для зростання у демографічно виснаженій і недоінвестованій країни просто немає.
І тут виникає запитання: а наскільки відповіді громадян на прості запитання мають ставати керівництвом до дії для політиків?
Візьмемо той же ринок землі. Наприклад, група Рейтинг у вересні цікавилася у громадян, чи підтримують вони продаж сільгоспземель. За висловилися лише 19%. Але водночас на запитання Фонду Демініціативи ім. І. Кучеріва, чи має людина, яка володіє землею, мати право її продати, більше половини відповіли «так». Понад 60% у опитуванні GfK Ukraine для Центру економічної стратегії погоджувалися, що скасування мораторію на продаж земель збільшить інвестиції в селах і полегшить отримання кредитів фермерами.
Аналогічна ситуація і з приватизацією. В опитуванні для ЦЕС 84% погодилися, що політики розкрадають держпідприємства, а потім використовують ці кошти для фінансування виборів. Але разом із тим 86% респондентів вірять, що корупцію на держпідприємствах можна подолати і без приватизації, за наявності бажання. 28 років небажання, на жаль, не розвіяли цей міф.
Опитування на економічні теми майже завжди показують нашарування суперечливих міфів і стереотипів. Наприклад, у грудні 2017-го року лише 6% українців сказали Рейтингу, що економічне становище їхніх сімей покращилося за попередні 12 місяців, а 64% були впевнені, що погіршилося. Водночас середня зарплата й пенсія, скориговані на інфляцію, зросли за ці 12 місяців на 20%. До жовтня 2019-го на тлі довіри до нової влади 6% перетворилися на 17%. Водночас реальна середня зарплата в країні за чотири попередні роки збільшилася на 70%, але решта 83%, схоже, цього не помітили.
Тому, дослухаючись до суспільства, влада часто стикається зі стереотипами, насадженими попередніми поколіннями політиків. У нових лідерів країни унікальний запас політичного капіталу, що дозволяє не звертати уваги на міфи й ухвалювати рішення, які до наступних виборів уже дадуть результат. Останнє дослідження МВФ свідчить, що масштабні реформи зазвичай дають віддачу через три-чотири роки — у випадку української влади це якраз перед виборами 2024 року. Сильний пакет реформ у середньому збільшує ВВП країни додатково на 7% за шість років.
У деяких питаннях нова влада показала, що розуміє: рухатися потрібно швидко і не озираючись. Незважаючи на критику, президент підписав закони, що запроваджують фіскальні чеки для підприємців на спрощенці й обнуляє список підприємств, заборонених до приватизації.
Але водночас Володимир Зеленський вирішив прислухатися до «80% проти продажу земель іноземцям» і відмовився від найліберальнішої моделі ринку землі, яка дала б найбільший поштовх економіці й добробуту власників паїв.
Кредит довіри до нової влади неминуче скорочуватиметься. Неминучі й внутрішні конфлікти, й зневіра частини виборців через невиправдані очікування. Без рішучих і швидких реформ у економіці президенту та його команді не вдасться залишити той позитивний слід у історії, заради якого вони прийшли до влади. Думку суспільства у такій ситуації краще запитати потім, за результатами.
