Західні партнери вкрай стурбовані політично вмотивованими переслідуваннями в Україні: кримінальні справи проти 5-го президента Петра Порошенка та активіста Сергія Стерненка. У той час, коли вбивці активістів Майдану досі не покарані. Про це говорив Орест Дейчаківський, віце-голова ради директорів Фундації США-Україна, під час онлайн-круглого столу Трансатлантичної робочої групи «Стагнація реформ в Україні: шлях уперед під час кризи» 30 червня.

«Вибіркове правосуддя не слугує інтересам України та розділяє українське суспільство», — каже експерт, висловивши сподівання, що українська влада перегляне ці дії.

За останні роки Євросоюз мобілізував 500 млрд євро допомоги для України, нагадав Бруно Лете, старший науковий співробітник Фонду Маршалла Сполучених Штатів.

Дії української влади у сфері реформ викликають одночасно оптимізм і занепокоєння.

«Нещодавно ЄС схвалив нову програму макрофінансової допомоги для України в розмірі 500 млн євро — це сигнал того, що Брюссель побачив прогрес у просуванні реформ. Але водночас у судовій сфері та сфері верховенства права спостерігаються певні кроки назад», — вважає Лете.

ЄС і далі підтримує територіальну цілісність України, підтвердженням чого є продовження санкцій проти Росії за анексію Криму та війну на Донбасі, резюмує експерт.

Українська влада має сфокусуватися на судовій реформі, адже за 6 років після Майдану суди залишаються найбільш корумпованими інституціями. На це звернула увагу Ганна Гопко, народна депутатка Верховної Ради України VIII скликання.

Вона нагадала, що нещодавно Президент України Володимир Зеленський вніс до Парламенту законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», який диспропорційно підвищує вплив Вищої ради правосуддя.

«Без верховенства права залучити іноземні інвестиції буде неможливо», — впевнена Гопко.

Створення Вищого антикорупційного суду у 2019 році вона назвала прикладом того, що Україна здатна сформувати професійну судову установу.

«Після Євромайдану ми започаткували РПР, і нам вдалося втілити багато реформ: антикорупційну, медичну, освітню тощо. Але зараз деякі реформи «застрягли», а в медичній реформі спостерігаються кроки назад», — запевняє колишня народна депутатка.

За останні роки Україна продемонструвала зростання макроекономічної стабільності, але без подальшого залучення інвестицій економічне зростання неможливе. На цьому наголошує Олександра Бетлій, експертка з економічних питань, головний економіст Міністерства фінансів України (2019).

«Інвесторам не потрібні податкові пільги. Їм потрібне верховенство права та доступ до інфраструктури, як-то електромережі», — запевняє вона.

Україна потребує сильних і незалежних інститутів, гарним прикладом якого є Національний банк: його дії за останні роки значно посилили фінансовий сектор.

«Зазвичай під час криз в Україні завжди були проблеми з банківським сектором. Але під час цьогорічної пандемії коронавірусу COVID-19 цього вже не було», — наводить приклад Бетлій.

Також вона нагадала нещодавнє зниження облікової ставки НБУ, що зробило кредити для бізнесу більш дешевими.

«Наразі немає жодних причин для «друку грошей», що погано вплинуло б на макроекономічну стабільність», — вважає експертка.

«Україна має впроваджувати реформи не через тиск із боку міжнародних партнерів, а заради добробуту своїх громадян», — підсумовує Бетлій.

Нагадаємо, у травні відбувся онлайн-круглого столу Трансатлантичної робочої групи на тему економічних реформ в Україні.

Захід був організований Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ разом із Фондом Маршалла Сполучених Штатів (German Marshall Fund) та Мережею друзів України (Friends of Ukraine Network) у рамках Трансатлантичної робочої групи з питань України (Transatlantic Task Force on Ukraine), тристороннього проекту, створеного у 2018 році для поєднання політичні аудиторії Києва, Вашингтона та Брюсселя та забезпечити платформу для посилення міжнародної підтримки України.