Реанімаційний Пакет Реформ > Новини > Без категорії > В секретаріаті Кабміну блокують затвердження підзаконки для створення ринку житлово-комунальних послуг – нардеп Бабак

В секретаріаті Кабміну блокують затвердження підзаконки для створення ринку житлово-комунальних послуг – нардеп Бабак

Позначки:

Блокування і саботаж створення ринку житлово-комунальних послуг відбувається головним чином в секретаріаті Кабміну.

Про це на медіа-сніданку “Хто і чому блокує створення ринку житлово-комунальних послуг” розповіла Альона Бабак, народна депутатка, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

“Парламент довго ухвалював закони, необхідні для реформування ринку житлово-комунальних послуг, однак причиною цього було те, що депутати не усвідомлювали роль власника житла у праві обирати управителя. Однак еволюційним шляхом парламент прийшов до цього рішення, і “зради” в законодавчій сфері, сподіваюсь, вже не буде”, – каже Альона Бабак.

Депутатка заявляє, що блокування і саботаж реформи відбувається головним чином в секретаріаті Кабміну, де “зависли” 36 нормативно-правових підзаконних акти.

“Мінрегіон розробив нормативно-правові акти, які пройшли регуляторні процедури, пройшли узгодження з органами виконавчої влади, однак вони блокуються в секретаріаті уряду. Блокування полягає передусім в тому, що ці акти просто не виносяться на засідання уряду. Частково це відбувається тому, що там  люди, які світоглядно не підтримують цих змін”,  – каже Альона Бабак.

Тетяна Бойко, координаторка житлово-комунальних програм ГМ “ОПОРА”, зауважує також, що серед розроблених актів є зразки типових договорів та моделей співпраці з управителями.

“Зокрема вже понад три роки, як розроблений типовий договір з управителем, але він не затверджується урядом. Є вже міста, які дозріли до втілення реформи і їм потрібні ці документи”, – каже Бойко.

Крім того, за словами  Альони Бабак, цей саботаж на рівні Кабміну підтримується деякими органами місцевого самоврядування.

“Справа в тому, що деякі органи місцевого самоврядування мають свої комунальні підприємства, які гарно освоювали бюджетні кошти. Наприклад, у місті Вишневому люди через систему Прозорро побачили, що на їхній будинок списано 300 тисяч гривень на ремонт ліфтів, а на ділі це просто поклали в ліфтах лінолеум. Так зручно списати великі суми на асфальтування, зрізання дерев, лавочки. Але ці люди створили ОСББ і будуть контролювати, на що витрачають кошти. Тому таким органам самоврядування, які мають свій грошовий інтерес, вигідно підтримувати думку в секретаріаті уряду, що реформа не на часі”, – розповідає Альона Бабак.

Також депутатка каже, що в блокуванні реформи зацікавлені і представники будівельного бізнесу.

“Ті, хто будує зараз будинки, створюють часто власні компанії по обслуговуванню житла. Забрати управління цими будинками у власні руки, передати їх іншим компаніям неможливо аж до рівня загрози фізичної розправи. Є також і старі мери-політик, які мають власні компанії по обслуговуванню житла і є бенефіціарами від діяльності цих компаній. Їм це також невигідно”,  -додає Альона Бабак.

Сергій Пінчук, експерт Офісу підтримки і впровадження реформ при Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, переконаний, що затягування процесу реформ дуже негативно сприймається українцями.

“Люди завжди бояться реформ і змін. До прикладу, до ремонту власної квартири людина має таки наважитись. Уявіть, що бригада мала зробити ремонт за кілька років, але каже, що розтягнуть його на кілька років. Якими будуть ваші відчуття? От приблизно так само люди сприймають і реформи”, – каже Сергій Пінчук.

Експерт також наголошує, що реформа покликана змінити не лише формат взаємодії між споживачами, обслуговуючими компаніями та місцевим самоврядуванням, але й змінити поведінку людей і ставлення, а це вимагає часу.

“Ми зараз хочемо, щоб люди знайшли компанію, провели збори, сформували умови угоди, вибрали уповноважену особу на представництво їхніх інтересів. Але чи знають люди, що ми хочемо, щоб їхня поведінка змінилась? І чи знають вони, навіщо їм змінювати свою поведінку і що вони з того отримають натомість?”,  – каже Сергій Пінчук.

Крім того, Сергій Пінчук вказує і на те, що, крім відсутньої нормативно-правової бази підзаконних актів, є безліч суперечливих положень у чинних законодавчих актах. Це суттєво ускладнює трактування законів та вимог і безпосередньо перебіг реформи.

“До прикладу, сталось так, що зараз в країні є чинними два закони з абсолютно однаковою назвою – “Закон України “Про житлово-комунальні послуги”. Перший ухвалений в 2004 році, другий – в 2017. Але як можливо працювати в цій системі, коли положення цих двох законів суперечать один одному і при цьому вони обидва є чинними?” – резонно запитує Сергій Пінчук.

ВГОРУ