Реанімаційний Пакет Реформ > Новини > Події > Уряд планує приватизувати 1000 підприємств на $5 млрд, – заступник міністра економіки

Уряд планує приватизувати 1000 підприємств на $5 млрд, – заступник міністра економіки

Чи зможе влада захистити інтереси держави, а не олігархів? Чому “тіньовий” бізнес в Україні має переваги над “білим”? Якою буде ринкова ціна на газ для населення? Про це говорили спікери “Форуму реформ: на шляху до Вільнюса” під час панельної дискусії №2. Економічне зростання: як покращити бізнес-клімат і добробут громадян?

Рівні правила для всіх? 

З 2016 року в Україні спостерігається повільне економічне зростання. У більшості економічних рішень минулої влади не було значних прогалин, але не вистачало довіри до макроекономічної стабільності та правовладдя. Проте за перші півроку нова влада досягла прогресу у сфері макроекономічної стабільності. Про це говорив виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

“Гривня почала зміцнюватися, а ціні перестали зростати. Це може бути основою для зростання економіки”, – каже він.

Зміцнення гривні посилює довіру населення до національної валюти. За умови збільшення банківських депозитів у гривні можливе зниження облікової ставки та вартості кредитів. Але ключовим питанням, на думку Вишлінського, є спроможність влади захищати інтереси держави, а не окремих олігархів.

“Позицію влади продемонструє кейс ПриватБанку. Побачимо, чи будуть створені рівні правила гри для всіх, чи лише зміниться вплив на владу одних олігархів на інших”, – говорить виконавчий директор ЦЕС.

За його словами, суттєвого прогресу в судовій реформі немає. Але суперечки між представниками бізнесу, а також бізнесом і державою часто завершуються саме у судах. Також бізнес досі незахищений від “рекету” з боку органів правопорядку, зокрема СБУ. 

“Влада має зменшити перерозподіл ВВП через бюджет і переглянути бюджетні видатки в цілому”, – підсумовує експерт.

Чи можливий чесний бізнес в Україні?

В Україні “білий” бізнес, який сплачує всі податки, не має жодних преференцій від держави за свою чесність. У цьому переконана членкиня Наглядової ради Української ради бізнесу, виконавча директорка Української асоціації прямого продажу Надія Бердичук.

“Бізнес, який ухиляється від сплати податків, насміхається над чесним бізнесом, який несе весь податковий тягар. У “білого” бізнесу фактично немає переваг у порівнянні з “тіньовим”, – наголошує вона.

Верховна Рада вже ухвалила 14 законів з порядку денного бізнесу. Але минула влада на початку своєї каденції у 2014-215 роках також активно підтримувала порядок денний бізнесу, але потім цей процес зійшов нанівець. 

45% об’єму економіки України знаходиться в тіні, наводить сумну статистику Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

“Сьогодні бізнесу важко вийти на ринок без схем ухилення від сплати податків. “Білий” бізнес апріорі неконкурентноспроможний порівняно з “тіньовим”, – каже депутат.  

Для знищення корупційних схем у небанківському фінансовому секторі Верховна Рада ухвалила закон про “спліт”. Ухвалений Парламентом закон про електронний чек, який викликав обурення деяких представників бізнесу, спрямований на детінізацію економіки. А скоро на обговорення громадськості подадуть закон про податкові канікули, анонсує Гетманцев.

Україна та Литва: різниця у 30 років

Про наявність паралелей між Литвою 30 років тому та Україною зараз, зокрема у питанні земельної реформи, говорив Керівник Проекту ЄС “Право-Justice” Довидас Віткаускас. Але якщо 30 років тому Литва прагнула полишити СРСР заради повернення населенню майнових прав, тоді як в Україні досі продовжується дискусія у цій сфері. 

Важливим елементом земельної реформи є реєстри. Але в Україні це питання дуже слабко регулюється на законодавчому рівні. 

“Більша частина державної сільськогосподарської землі взагалі не зареєстрована. А також вона частково перебуває в оренді або суборенді, тому дуже складно буде зібрати в єдиний реєстр всю інформацію”, – зауважує Віткаускас. 

Багато сільськогосподарської землі контролюється державними органами, які не мають жодного відношення до аграрного бізнесу, підсумовує експерт.

Залучаємо інвестиції, створюємо ринки

Ціль Уряду – зростання ВВП на 40% за наступні 5 років. Це можливо за рахунок значного збільшення інвестицій. Про це говорив Перший заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Павло Кухта.

“Необхідно створити ключові ринки факторів виробництва: нормально функціонуючі ринки праці та капіталу, прозорий ринок землі”, – перераховує Кухта.

Ухвалений у першому читанні законопроект про ринок землі встановлює не найбільш ліберальну модель, але сам факт його запуску буде значним кроком вперед. І вже після цього модель ринку можна більше лібералізувати. 

Інші важливі фактори залучення інвестицій: пряме фінансування з бюджету (програма капітального будівництва доріг), приватизація, індустріальні парки та “інвестиційні няні” для великих гравців.

“У загальному списку приватизації знаходяться близько 1000 підприємств, продаж яких може принести до бюджету 5 млрд дол”, – резюмує заступник міністра. 

Енергоефективність у фокусі

Україна – одна з найбільш енергонеефективних економік в світі.Але ця вада має великий потенціал для інвестицій, вважає Заступник Міністра енергетики та захисту довкілля України Олексій Рябчин.

Вже укладено енергосервісні контракти на загальну суму в 640 млн грн – це в 2,5 рази більше, ніж за попередні 3 роки. Також держава виділяє 2-3 млрд грн на рік на енергоефективність, але населення майже нічого не знає про це через брак комунікації, говорить Рябчин. 

“З 2021 по 2025 роки Уряд планує запровадити в пілотному режимі програму “зелені кредитів”, – анонсує він.

За минулий рік вдвічі зріс обсяг виробництва відновлюваної енергетики через перестимулювання галузі. Але до цього виявилися неготовими енергосистема та суміжні галузі, наголошує Голова Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус

Запуск ринку газу: що чекати українцям?

З 1 травня українці будуть отримувати газ за ринковими цінами, нагадує Президентка DiXi Grouр Олена Павленко: “Ринок газу – це вибір споживачами постачальників. Важливо, щоби Мінекономіки подбало про наявність декількох постачальників на ринку”.

Після запуску ринку газу ціна на “блакитне паливо” зросте на 20%, прогнозує Голова Андрій Герус.

За його словами, постачальник буде закладати в ціну на газ ризики несплати деяких споживачів. Щодо кількості постачальників газу, то Герус не прогнозує появу нових гравців одразу після запуску ринку. 

Економіка та екологія: у пошуках балансу

Необхідно запровадити єдину систему екологічного контролю та посилити юридичну відповідальність за порушення екологічних норм. Адже часто питання економіки йдуть врозріз з екологією.Так висловила позицію громадянського суспілсьтва виконавча директорка МБФ “Екологія. Право. Людина” Олена Кравченко.

Цього року Парламент ухвалить закон про управління відходами, обіцяє Голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко. Також він анонсував підготовку проекту нового Кодексу про надра. 

Модератори дискусії:

Переглянути фото з “Форуму реформ”

Читати драфти аналітичних брифів з питань реформ в Україні, підготовлених до URC 2020

ФОРУМ РЕФОРМ: НА ШЛЯХУ ДО ВІЛЬНЮСА  відбувся в рамках підготовки до щорічної Міжнародної конференції з питань реформ в Україні – Ukraine Reform Conference (URC), яка в липні 2020 року відбудеться у Вільнюсі (Литовська Республіка). Метою Форуму є обговорення прогресу впровадження реформ за перші півроку діяльності Парламенту і Уряду та пріоритетів реформ в Україні на 2020-21 роки.

Захід організовано Коаліцією РПР у партнерстві з Посольством Литовської Республіки в Україні за підтримки Міністерства закордонних справ Литовської Республіки, Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI – програма фінансується Європейським Союзом і співфінансується та реалізується Міністерством закордонних справ Данії), Проекту ЄС «Право-Justice», Міжнародного фонду «Відродження», Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні, та проекту Програми розвитку ООН в Україні «Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні», який фінансується Міністерством закордонних справ Данії.

ВГОРУ