Українські силові відомства більше не будуть зберігати таємниці часів Радянського Союзу. 

Архівні документи ЧК-НКВД-КГБ будуть зберігатися у Києві у одній будівлі – приміщенні Національного банку на вул. Пухівській, 7, корпус № 5, загальна площа якого становить понад 11 000 кв м. У цій будівлі буде розміщено Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті (УІНП).

Відкриття широкому загалу цих документів стало можливим завдяки ухваленню за підтримки коаліції Реанімаційний Пакет Реформ закону “Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років”.

До архіву перевезуть документи 1917—1991 років, які зараз зберігаються у СБУ, Службі зовнішньої розвідки, МВС, Нацполіції, Нацгвардії, Міноборони, Державній прикордонній службі, органах прокуратури та судах. Для доступу до документів потрібна буде лише заява та документ, що посвідчує особу, йдеться на сайті УІНП. 

Надання спрощенного доступу громадянам до архівів радянських спецслужб є продовженням реформи декомунізації, говорить Ярина Ясиневич, член Ради Реанімаційного Пакету Реформ та керівниця програм Центру досліджень визвольного руху.

“Наразі архіви МВС чи Служби зовнішньої розвідки фактично є закритими, бо інфраструктурно не можуть обслуговувати велику кількість запитів. Тепер люди зможуть зручно отримувати доступ до усіх архівів в одному місці”, – каже Ясиневич.

Також цей крок має політичне значення, адже доступ до архівів тепер не залежатиме від зміни керівників силових відомств та позбавить ці відомства невластивих їм функцій. Вони не повинні займатися історією. 

“Спецслужби та органи правопорядку не мають займатися охороною таємниць неіснуючої держави (СРСР). Ми будуємо демократичні силові відомства, які не мають зберігати тоталітарну спадщину”, – наголосила член Ради Коаліції РПР.

Схожі кроки щодо надання доступу до архівів спецслужб тоталітарних режимів раніше зробили держави Центрально-Східної Європи (Німеччина, Польща, Чехія, Словаччина, країни Балтії тощо), додала Ясиневич.