• Відносна більшість (38%) респондентів світу проводжала 2021 рік з надією на краще майбутнє у новому 2022 році. 27% населення вважає, що наступаючий рік буде гіршим, ще стільки ж – що він буде таким самим, як і 2021 рік.
• Найоптимістичнішими[1] щодо майбутнього виявилися жителі Індонезії (+72%), Албанії (+65%), Азербайджану (+53%), Нігерії (+51%) та В’єтнаму (+47%). Найбільше ж тих, хто вважає, що наступний рік буде гіршим, серед громадян таких країн, як Туреччина (-34%), Болгарія (-33%), Афганістан (-32%), Польща (-30%) та Чехія (-25%).
• На початку січня 2022 року у Казахстані розпочалися протести, внаслідок яких загинула чи зникла велика кількість протестувальників, однак ще у грудні 2021 року 43% населення країни вірили, що наступний рік буде кращим.
• Що ж до сусідів України, які увійшли в опитування, то найоптимістичнішою є Румунія (+10%), тоді як жителі Молдови (-2%) та Росії (-13%) мають переважно песимістичні настрої.  Геллап вже впродовж багатьох років спостерігає у своїх опитуваннях, що жителі Європи, а надто Східної Європи, у середньому більш песимістичні щодо майбутнього.
• Населення України у своїй більшості теж розділяє песимізм щодо майбутнього: 38% вважає, що 2022 рік буде гіршим за 2021-й, чверть громадян оптимістично налаштована і ще 25% думають, що все залишиться без змін. У загальному рейтингу з 44 країн за Індексом надії Україна посідає 37 місце з показником -13%.

• Економічні очікування більшості населення світу вельми песимістичні. 41% вважає, що наступний рік стане роком економічних труднощів. 26% схиляється до того, що все ж економічна ситуація покращиться. Ще стільки ж думають, що економічна ситуація не зміниться.
• Держави, які є лідерами з оптимізму, так само є лідерами з частки населення, що налаштоване на позитивні економічні зміни. Серед таких – Нігерія (61%), Індонезія (58%), В’єтнам (55%), Азербайджан (52%) та Албанія (49%). Попри те, що Боснія і Герцеговина не входять навіть до топ-10 країн-песимістів, ця країна, разом із Туреччиною, мають найгірші очікування щодо стану економіки у 2022 році. Так само абсолютна більшість населення Болгарії (64%), Польщі (64%) та Румунії (61%)  очікують економічних труднощів від нового року.
• Серед українців частка тих, хто схиляється до того, що від 2022 року варто очікувати лише економічних труднощів, теж становить абсолютну більшість (53%). Лише 10% вірять у економічне процвітання. 31% вважає, що все залишиться як є.

• Незважаючи на пандемію та економічні труднощі, особисте щастя, як і завжди, переважає: 57% населення світу задоволені власним життям, лише 13% ним не задоволені і ще 28% не відчувають ані задоволення, ані незадоволення щодо власного становища.
• Найщасливішими[2]  себе відчувають жителі Колумбії (+79%), Казахстану (+76%), Албанії (+74%), Еквадору (+73%) та Малайзії (+73%). Як і у попередніх опитуваннях Геллапу, населення Латинської Америки, Африки та Східної Азії почувається найщасливіше з усіх країн світу, тоді як жителі Європи, Близького Сходу та Росії почувають себе більш нещасними. У 2021 році до списку лідерів нещасних країн світу ввійшли Гана (+2%), Афганістан (+9%), Гонконг (+11%), Ірак (+17%) та Росія (+18%).
• Що ж до України, то попри те, що абсолютна більшість населення (51%) задоволена власним життям, у Індексі щастя Україна (+20%) посідає 38 місце з 44-х. Таким чином українці входять до топ-10 найнещасливіших націй світу.

• Міжнародна політика США, Росії та Китаю сприймається більшістю світу як дестабілізаційна. Порівняно з минулим роком, негативні суспільні настрої щодо цих країн майже не змінилися, однак за рік ставлення до США трохи покращилося: на 6% зросла частка респондентів, які вважають, що США сприяють стабілізації у світі, і на 11% знизилася частка респондентів, які думають, що США, навпаки, дестабілізують світ. Загалом же, станом на грудень 2021 року, 41% респондентів вважав, що міжнародна політика США сприяє дестабілізації, 39% − стабілізації, і ще 20% не визначилися.
• Найдоброзичливіше до політики США налаштовані жителі В’єтнаму (76%), Албанії (72%), Нігерії (72%), Філіппін (71%), Кенії (70%), Косово (70%) та Таїланду (64%), які у своїй більшості схиляються до того, що Сполучені Штати спрямовують свої сили, щоб стабілізувати світ. А от головного ворога стабільності у світі в образі США бачать у Афганістані (72%), Сербії (71%), Іраку (70%), Пакистані (63%), Боснії і Герцеговині (59%).
• Хоч як дивно, але більшість американців (42%) сприймає міжнародну політику власної держави як дестабілізаційну. У те, що американський уряд несе мир та спокій, вірять 35% громадян США.
• Українці позитивніше розглядають дії США на міжнародній арені, ніж самі американці. 41% українців вважає, що США сприяє стабілізації світу, не погоджуються з цим твердженням 37%, чіткої позиції щодо цього питання немає 22% громадян України.

• Порівняно з американською міжнародною політикою, міжнародна політика Російської Федерації сприймається у світі дещо негативніше. 46% населення вважає, що РФ скоріше дестабілізує ситуацію у світі, аніж стабілізує. У стабілізаційні прагнення РФ вірить 29% респондентів.
• Найбільше вірить у добрі наміри Росії на міжнародній арені населення Албанії (86%), В’єтнаму (76%), Сербії (64%), Казахстану (62%) та Індії (57%). Самі ж росіяни теж позитивно оцінюють міжнародну політику власної держави: 44% впевнені, що їхня держава сприяє стабілізації, 22% − не згодні з цим, 33% − не змогли визначитися.
• Абсолютна більшість українців (74%) впевнені, що Росія дестабілізує світ. Не згодні з цим твердженням 10% українців, 16% не змогли дати відповідь на це запитання. Таким чином, Україна з усіх країн, у яких пройшло опитування, найчастіше вбачає у діях Росії загрозу дестабілізації світу. Так само негативно до Російської Федерації налаштовані громадяни Австрії (70%), Косово (69%), Німеччини (69%), Польщі (69%), Чехії (68%) та Швейцарії (66%).

• Ставлення світу до напрямку міжнародної політики Китаю схоже зі ставленням до Російської Федерації: 47% вважає, що політика Китаю призводить до дестабілізації світу, 29% − до стабільності, і 24% вагаються у свої позиції.
• До того, що Китай сприяє стабільності у світі, найчастіше схиляються у Албанії (79%), Кенії (64%), Малайзії (64%), Нігерії (64%), Пакистані (58%), Сербії (56%) і Таїланді (53%). Такі сухопутні сусіди Китаю, як Росія (40%) та Казахстан (49%), переважно сприймають Китай як стабілізаційну силу на міжнародній арені, тоді як Афганістан (53%), В’єтнам (82%) та Індія (65%) вважають, що дії китайського уряду призводять лише до дестабілізації. Цей погляд поділяють і у Південній Кореї (88%), Австрії (72%), Швейцарії (71%), Італії (69%), Німеччині (69%) та Палестині (69%).
• Оцінка українцями міжнародної політики Китаю багато у чому є свідченням непоінформованості населення України. 37% українців взагалі не змогли визначитися, чи спряє Китай стабілізації чи дестабілізації на міжнародній арені. 36% схиляються до того, що все ж Китай сприяє дестабілізації у світі. 27% вважають, що міжнародна політика Китаю стабілізує світ.

• Європейський Союз – єдиний із запропонованих наддержав, на думку опитаних, скоріше сприяє стабільності (46%) у світі, аніж дестабілізації (28%). 26% респондентів не змогли визначитися у своєму ставленні до ЄС.
• Найбільше у прагнення ЄС сприяти стабільності у світі вірять жителі Албанії (82%), В’єтнаму (78%), Колумбії (62%), Малайзії (60%) та Німеччини (59%). У Великій Британії, яка кілька років тому припинила своє членство в ЄС, 34% населення вважає, що ЄС скоріше сприяє дестабілізації. Категорично не згодні з цим 33% британців. Дестабілізацію у діях ЄС вбачають переважно у Палестині (57%), Сербії (51%), Афганістані (48%), Іраку (48%), Росії (45%), Гонконгу (44%) та Пакистані (44%).
• Абсолютна більшість населення України (51%) не має сумнівів, що міжнародна політика Європейського Союзу стабілізує відносини на міжнародній арені. 24% схиляється до того, що ЄС скоріше дестабілізує світ. Ще чверть не змогли відповісти на запитання інтерв’юерів.

Міжнародне опитування проведене міжнародною асоціацією Геллап (Gallup) у період з жовтня по грудень 2021 року. Вибіркова сукупність складає 41 560 респондентів із 44 країн світу. Опитування проводилося з використанням методу інтерв’ю face-to-face, телефонних інтерв’ю (CATI) та онлайн. Теоретична похибка опитування становить 3–5%.

В Україні дослідження проведено Фондом «Демократичні  ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології. Опитування проведено з 2 по 11 грудня 2021 року методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера). Вибіркова сукупність складає 2003 респондента і є репрезентативною для дорослого населення (віком 18 років і старше) України.

Джерело: Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва