Україна посіла 15 місце в рейтингу Глобального індексу втручання тютюнової індустрії, отримавши 61 бал. Індекс вперше презентувала ГО «Життя» 10 жовтня в Києві. Найвищий бал втручання тютюнової індустрії в Японії (88 балів) – перше місце, найнижчий – у Великої Британії (26 балів) – останнє місце. За методологією дослідження, чим вищий бал, тим сильніше втручання тютюнової індустрії.

Індекс охоплює 33 країни і ґрунтується лише на загальнодоступній інформації, у період з січня 2017 року по грудень 2018 року. Дослідження ілюструє рівень втручання тютюнових компаній на прийняття державних рішень та ефективні стратегії протидії цьому втручанню. Цей звіт виявив випадки очевидного тиску тютюнової промисловості на формування політики, а також недотримання Керівних принципів Статті 5.3 Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну.

Глобальний індекс втручання тютюнової індустрії був вперше запроваджений Альянсом Південно-Східній Азії з боротьби проти тютюну (South-East Asia Tobacco Control Alliance) як регіональний звіт за підтримки проєкту «Зупинимо тютюнові організації та вироби» Благодійного Фонду Блумберга та є частиною глобальної публікації Всесвітнього центру ефективного управління контролем над тютюном (Global Centre for Good Governance in Tobacco Control) у Школі глобальних досліджень Університету Таммасат.

За словами Бангон Рітіфакді, виконавчої директорки Всесвітнього центру ефективного управління контролем над тютюном, перший Глобальний індекс втручання тютюнової індустрії вказує, що зусилля урядів з протидії втручання з боку тютюнової промисловості не є достатньо ефективними. Прогрес у цій сфері потрібен у всіх країнах. Багатьом із них бракує прозорості у відносинах між урядом та тютюновою промисловістю. Державні відомства, які не опікуються питаннями охорони здоров’я, залишаються вразливими до втручання і тиску з боку тютюнової галузі. Тютюнова індустрія продовжує отримувати стимули для ведення свого бізнесу.

Індекс втручання тютюнової промисловості має на меті систематизувати інструменти та тактики втручання й лобізму, які сприяють здатності тютюнової промисловості втручатися у розробку політики у сфері охорони здоров’я. Кожен випадок втручання тютюнової індустрії чи невиконання керівних принципів Статті 5.3. РКБТ ВООЗ оцінювався за шкалою від 1 (мінімальний рівень) до 5 (максимальний рівень) втручання.

Всього у звіті зафіксовано сім індикаторів втручання тютюнової індустрії у формування політики: конфлікт інтересів; привілеї для тютюнової промисловості; прозорість; профілактичні заходи; рівень участі у розробці політики; так звані заходи у сфері соціальної відповідальності бізнесу; форми «необов’язкової/нав’язливої» взаємодії.

Лілія Олефір, виконавча директорка Центру громадянського представництва «Життя», зазначила, що Україна ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну у 2006 році. Відповідно до статті 5.3 РКБТ ВООЗ, Україна має захищати інтереси громадського здоров’я від втручання з боку тютюнової індустрії. Згідно з українським законодавством тютюнові компанії не можуть надавати фінансову підтримку організаціям та політичним партіям. «Проте корпорації навмисно порушують закон, так звані благодійні пожертви, соціальні проекти – це корупція, яка призвела до того, що тютюнова промисловість безкарно агресивно рекламує тютюнові вироби і куріння серед дітей»,– каже вона.

Ключові факти втручання тютюнової індустрії в політику в Україні впродовж січня 2017 року – грудня 2018 року:

• члени парламенту, зокрема комітету ВРУ з питань податкової та митної політики піддавались впливу тютюнової індустрії;
• компанія «Філіп Морріс Україна» проводила заходи соціальної відповідальності у рамках співпраці із Харківською обласною радою;
• групи впливу тютюнової промисловості зосереджували увагу на відтермінуванні прийняття проектів законів №№ 2820 та 4030a щодо контролю над тютюновими виробами;
• Державна фіскальна служба підписала Меморандум про взаєморозуміння з Українською асоціацією виробників тютюнових виробів «Укртютюн» стосовно того, що уряд приймає підтримку з боку тютюнової промисловості у боротьбі з незаконною торгівлею;
• тютюнова індустрія зустрічається з політиками, депутатами, урядовцями, проте відомості про ці зустрічі не розголошуються;
• тютюнові компанії, порушуючи закон, надавали благодійні внески неприбутковим організаціям, аналітичним центрам, благодійним фондам, які, у свою чергу, мають вплив на політиків та представників державних органів[1];
• Кабінет Міністрів України затвердив проект мирової угоди між «Філіп Морріс Україна» та Україною, яка передбачає скасування Державною фіскальною службою України податкового повідомлення на суму 635,3 млн грн.

Народний депутат Володимир Крейденко наголосив, що дев’яте скликання Парламенту має важливе завдання – прийняти антитютюнові закони, щоб зменшити привабливість та доступність куріння, зокрема серед дітей. Як показує попередній досвід України та світу, втручання індустрії становить найбільшу перешкоду для успішності впровадження ефективних заходів у боротьбі проти тютюну. Розв’язання проблеми втручання тютюнової̈ промисловості у формування та виконання політики охорони здоров’я є нагальним питанням.

Саме тому у дослідженні експерти радять дієві інструменти, як захистити політику громадського здоров’я. Серед рекомендацій:

• заборонити спонсорство тютюнової промисловості, що відбувається під прикриттям соціальної відповідальності бізнесу;
• запровадити прозору процедуру взаємодії з тютюновою промисловістю і зробити публічною всю документацію щодо взаємодії з тютюновою промисловістю;
• усунути будь-які привілеї для тютюнової промисловості, наприклад, безмитні сигарети для іноземних туристів;
• вимагати звітування від тютюнової промисловості про витрати на маркетинг та лобіювання;
• прийняти Кодекс поведінки про взаємодію з тютюновою промисловістю для посадових осіб.

Посилання на звіт: http://bit.ly/2tiixtx