Сьогодні проведення всеукраїнського референдуму неможливе – Верховна Рада має ухвалити відповідний закон. Зараз над цим документом у Парламенті працює робоча група. 

Ухвалення законів на всеукраїнському референдумі може створити юридичну колізію із законодавчими актами, ухваленими Парламентом. На це звернула увагу співголова Ради Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ Юлія Кириченко.

“Недоцільно ухвалювати закони на всеукраїнському референдумі, оскільки виникає багато питань про те, хто і як буде розробляти ці закони, як вони співвідноситимуться із законами, ухваленими Парламентом. А от скасовувати закони на такому референдумі можна. Ми пропонуємо надати народу можливість скасовувати закони України”, – каже Кириченко.

Фактично через деякий час Верховна Рада може прийняти той самий закон, який був скасований всеукраїнським референдумом, зауважує експерт Українського інституту прямої демократії Борис Малишев.

Кириченко виступила проти надмірного розширення предмета референдуму. Відповідно до Конституції він може стосуватися: 

1) затвердження ухваленого Парламентом законопроекту про внесення змін до розділів І «Загальні засади», ІІІ «Вибори. Референдум» та ХІІІ «Внесення змін до Конституції України» Конституції України; 

2) зміни території України; 

3) скасування закону України або його окремих положень.

Для ухвалення законів на референдумі необхідно визначити відповідний порядок у Конституції та законах України. Про це йшлося у рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2008 року, нагадав експерт з конституційного права Центру політико-правових реформ Олександр Марусяк.

“В умовах нестабільної демократії в Україні та триваючої агресії Росії такий спекулятивний підхід до референдуму може стати реальною загрозою для конституційного ладу держави, її незалежності, суверенітету та територіальної цілісності”, – додав Марусяк.