Внаслідок маніпуляцій зі сплатою акцизного податку на сигарети, тютюнові корпорації штучно занизили надходження до Державного бюджету України. Так, впродовж лютого-червня 2018 року надходження від тютюнових акцизів склали 12,9 млрд грн, що на 21% або на 3,4 млрд грн менше, ніж за той самий період 2017 року. І це за умови зростання ставки акцизу на 30% з початку року. Експерти переконані, що таке зменшення надходжень до Держбюджету від тютюнових акцизів було зумовлене таким явищем, як форестелінг – мінімізація оподаткування шляхом перевиробництва продукції та штучного збільшення реалізації сигарет за старими ставками акцизів.

Експерти з питань оподаткування та контролю над тютюном під час прес-конференції 8 серпня в “УНІАН” розповіли, що тютюнова індустрія в останньому кварталі року, перед черговим підвищенням акцизів на тютюн, накопичує на складах та потім «продає» необґрунтовано великі партії сигарет, оподаткованих за старими ставками акцизу, щоб наступного року продавати їх за торішніми цінами. Це явище називається форестелінг і «коштує» державі мільярди гривень.

“Акцизний податок сплачується не при фактичній реалізації сигарет споживачеві, а при придбанні виробниками або імпортерами акцизних марок для сигарет, які, можливо, ще не вироблені. У лютому-травні 2018 року надходження до Державного бюджету від тютюнових акцизів склали 9,1 млрд грн, що на 4,1 млрд грн або на 31% менше, ніж у відповідному періоді 2017 року. Скорочення кількості придбаних акцизних марок було ще більшим – майже на 50%, і тому зростання ставки акцизу на 29% у 2018 році не змогло забезпечити збільшення надходжень до Держбюджету”. Проте вже в червні виробництво та реалізація сигарет різко зросли, також збільшилися надходження до бюджету. Скоріш за все, надходження до бюджету до кінця року будуть лише зростати, бо з 1 січня 2019 року ставка акцизу буде на 20% вищою і виробники знов будуть штучно нарощувати продажі, щоб сплатити акцизи за меншими ставками”, – зауважив Костянтин Красовський, експерт з контролю над тютюном.

Виробники сигарет щомісячно звітують Державній фіскальній службі про обсяги реалізованих ними сигарет. Згідно з цими звітами, на внутрішній ринок у січні-травні 2018 року (за 5 місяців) було реалізовано 12,7 млрд сигарет, тоді як у  січні-травні 2017 року та серпні-грудні 2017 року відповідно 20,1 млрд та 34,9 млрд сигарет.

“Така значна зміна обсягів реалізації відбулась внаслідок спланованих дій виробників, які поступово збільшували залишки готової продукції на складах протягом 2017 року: з 1,05 млрд сигарет у грудні 2016 року до 5,6 млрд сигарет у листопаді 2017 року. А в грудні 2017 року залишки швидко зменшилися до 1,2 млрд сигарет, що дозволило суттєво збільшити «реалізацію» сигарет за ставками акцизу 2017 року. Це свідомі дії тютюнових корпорацій, направлені на мінімізацію сплати податків у 2018 році, що зараз оцінюються мінімум у 3,4 мільярд грн”, – пояснив Андрій Скіпальський, керівник Українського центру контролю над тютюном ГО “Життя”.

“Україна не має відступатися від політики поступового підвищення податків на тютюнову продукцію. Зрештою, це питання здоров’я цього та наступного поколінь українців. Завдання на цьому етапі – контролювати ефективність виконання політики. Найкращий світовий досвід, визначений у положеннях Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, яку Україна ратифікувала у 2006 році, свідчить, що для запобігання форестелінгу та отримання додаткових надходжень до бюджету, необхідно запроваджувати такі заходи, як: обмеження випуску надмірних обсягів тютюнових виробів безпосередньо перед збільшенням податків; сплата нового податку за новими ставками на тютюнові вироби, які вже вироблені або зберігаються на складі, але не надійшли в роздрібну торгівлю. В цьому аспекті хороший досвід є у сусідньої Молдови”, – зазначила Олена Дорошенко, фахівець з питань охорони здоров’я, харчування та населення, представництво Світового банку в Білорусі, Молдові та Україні.

Більшість країн ЄС використовуються різні заходи проти форестелінгу. Наприклад, у Литві, Латвії та Словенії, коли відбувається збільшення податкової ставки, оптовики (а не лише виробники та імпортери) несуть відповідальність за оплату різниці: проводиться інвентаризація сигарет, які знаходяться на оптових складах, а потім компанії повинні виплатити уряду загальну різницю податку. Україні також варто розглянути запровадження дієвих заходів проти форестелінгу, щоб гарантувати надходження від тютюнових акцизів і сприяти зниженню цінової доступності сигарет. Слід зауважити, що наприкінці 2016 року у Податковий кодекс були запроваджені запобіжники форестелінгу, а саме заборона виробникам та імпортерам купувати в кожному місяці четвертого кварталу акцизні марки більше ніж 115% від середньомісячного придбання ними акцизних марок за три попередніх місяці. Слід зазначити, що ця норма не спрацювала, бо тютюнові компанії вже протягом третього кварталу 2017 року купили більше марок, ніж в четвертому кварталі для подальших маніпуляцій зі сплатою акцизів.

Експерти з контролю над тютюном радять законодавчо запровадити норму, згідно з якою обсяги реалізації тютюнових виробів за останній квартал року будуть порівнюватися із обсягами реалізації за перший квартал, і з 50% різниці в обсягах буде стягнуто додатковий акциз за ставками, які дорівнюють різниці між величинами ставками акцизу до і після підвищення такої ставки.

Ризик штучного заниження доходів від тютюнових акцизів, окрім значних втрат Держбюджету, несе ризик дискредитації державної політики щодо довгострокового підвищення акцизів на тютюн в контексті євроінтеграційних зобов’язань України та, найголовніше, в контексті заходів охорони здоров’я. У цьому контексті потрібно розуміти, що «рекордно» низькі доходи у першому півріччі сталися виключно через сплановану мінімізацію податків тютюновими компаніями.

Довідково

7 грудня 2017 року Верховна Рада України підтримала план підвищення акцизів на тютюнові вироби впродовж 2018-2024 років. Таким чином заплановано досягнути мінімального європейського рівня оподаткування сигарет, який становить 90 євро на 1000 штук.

Україна має позитивний досвід попередніх років підвищення податків на тютюнові вироби, що сприяло не лише збільшенню надходжень до бюджету, але й зменшенню поширеності куріння. У 2008—2017 роках середня ставка акцизу на пачку сигарет в Україні зросла більш ніж у 20 разів, завдяки чому надходження до Держбюджету зросли з 3,5 млрд грн до майже 40 млрд грн у 2017 р. Глобальне опитування дорослих щодо споживання тютюну, проведене у 2017 році в Україні, показало зменшення поширеності куріння на 20% серед дорослого населення за останні 7 років.