Реанімаційний Пакет Реформ > Новини > Події > Топ-5 “схем” в Міноборони та повернення Донбасу і Криму: дискусія експертів і політиків

Топ-5 “схем” в Міноборони та повернення Донбасу і Криму: дискусія експертів і політиків

Як подолати корупцію в оборонному комплексі? Чи є прогресу впровадженні стандартів НАТО? Як повернути окуповані території та реінтегрувати людей? Про це була розмова на  “Форумі реформ: на шляху до Вільнюса” під час панельної дискусії №5 Національна безпека та реінтеграція тимчасово окупованих територій

Корупція в ОПК – загроза нацбезпеці

Ключове досягнення Міністерства оборони України за перші півроку – це зміна в управлінні Збройними силами. А у березні цього року в структурі ЗСУ готують перехід від радянської моделі до натівської. Про це говорила заступниця міністра оборони Аліна Фролова.

“Зворотного шляху вже немає – армія прямує у сучасність”, – наголошує вона. 

Фролова окреслила 3 головні завдання у реформі системи оборонних закупівель:

  1. виключити поняття “державне оборонне замовлення” (ДОЗ) як застарілу форму контрактування;
  2. зробити планування розвитку оборонної промисловості конкурентним і прозорим;
  3. знищити корупційні ризики при ухваленні закритих рішень в оборонних закупівлях.

Для сфери національної безпеки важливо розуміти, які саме потреби Збройних сил може задовольнити вітчизняний оборонно-промисловий комплекс (ОПК), звертає увагу заступниця Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Світлана Панаіотіді.

“Вперше в історії України для оцінки спроможностей оборонно-промислового комплексу ми робимо його огляд, який завершиться у травні цього року”, – каже Панаіотіді.

Також вона звернула увагу на надмірну засекреченість закупівель в оборонному секторі та закликала перейти від замовлень до фахового планування. 

За часів президентства Петра Порошенка весь сектор ОПК свідомо виключили з реформи корпоративного управління у сфері державних компаній. На це звернула увагу Генеральна секретарка Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони Олена Трегуб.

Вона перерахувала 5 головних корупційних ризиків у Міноборони:

  1. закупівля пального;
  2. побудова житла для військових;
  3. розпорядження майном;
  4. оборудки із землею;
  5. оборонні закупівлі.

“Підзвітний оборонний сектор неможливий без ухвалення нового закону про державну таємницю”, – вважає Трегуб.

Чи далеко ЗСУ до стандартів НАТО?

При впровадженні стандартів НАТО Міноборони визначило первинність саме військових критерії членства в Альянсі. Також відомство розробило карту обов’язкових для впровадження стандартів НАТО, каже Аліна Фролова.

Станом на кінець 2018 року Україна імплементувала лише 175 стандартів НАТО з більш ніж 1000, наводить дані військовий експерт Інституту Євро-Атлантичного Співробітництва Ігор Козій.

Важливим демократичним принципом держав-членів НАТО є допуск громадських експертів до контролю за сектором оборони, додає Олена Трегуб.

Повернення територій – це повернення людей

Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України розподілять на 2 окремі відомства: міністерство у справах ветеранів і міністерство окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб. Це анонсує заступник профільного міністра Олексій Ілляшенко

“Інтеграція територій – це інтеграція людей до громад”, – вважає він.

Для посилення зв’язків з населенням окупованих територій необхідно забезпечити їм  доступ до адміністративних, освітніх і медичних послуг. Ці послуги треба надавати безпосередньо на КПВВ і наближених до лінії розмежування територіях, каже Ілляшенко. Зараз міністерство працює над впровадженням дистанційного навчання дітей на окупованих територіях. 

Одним з кроків до інтеграції людей з окупованих територій заступник міністра назвав спрощення системи перетину лінії розмежування на Донбасі та перевезення через неї товарів. 

“В Україні налічується 1,43 млн внутрішньопереміщених осіб. Вони не мають постійно сидіти “на чемоданах” – держава мусить повністю забезпечити їх житлом”, – наголошує Ілляшенко. 

У питанні реінтеграції час грає проти України: кожен рік окупації ускладнює повернення людей і територій. На це звертає увагу заступниця Голови Комітету Верховної Ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, національних меншин і міжнаціональних відносин Неллі Яковлєва.

Інша важлива проблема – відсутність єдності серед населення у питаннях реінтеграції та деокупації. Ситуацію змінить лише широкий діалог у суспільстві, говорить народний депутат.  

Влада має спрямувати першочергові зусилля на відновлення інфраструктури на прилеглих до лінії розмежування територіях. Це поверне довіру населення регіону.

“Треба тримати наш курс на реінтеграцію незмінним. Навіть якщо робимо два кроки вперед і один назад”, – резюмує Яковлєва.

На хаотичність політики держави щодо деокупації звертає увагу голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик.

З одного боку, Верховна Рада ухвалила закон про забезпечення прав і свобод на окупованій території. Але з іншого – кримчан визнали нерезидентами і тому вони мали проблеми при обслуговуванні в банках на материковій частині Україні. 

“КПВВ не були належно обладнані та  встановлювалися обмеження на перевезення речей, тому кримчани не могли вивезти свої меблі та побутову техніку”, – додає Печончик.

Зараз ситуація дещо покращилася: перевезення речей через КПВВ суттєво спростили та переселенцям дозволили голосувати на виборах. Але влада має спростити доступ до адмінпослуг для людей з окупованих територій: лише 13% дітей з ОРДЛО мають українське свідоцтво про народження.

“Треба посилити соціальний захист населення: людям майже не виплачують компенсацію за зруйноване житло, а 700 тисяч пенсіонерів Донбасу не отримують пенсію”, – резюмує Печончик.

Перехідне правосуддя

Проект концепції перехідного в цілому готовий. Зараз він знаходиться на розгляді в Офісі Президента. Про це повідомив Представник Президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич.

“Ми вважаємо громадські організації рівноцінними партнерами у процесі деокупації та реінтеграції. На початку вони робили для цього навіть більше, ніж державні органи”, – каже він. 

Важливо, що Україна самостійно створила інструмент перехідного правосуддя. У багатьох інших державах, на території яких були збройні конфлікти, перехідне правосуддя розроблялося за допомогою іноземних партнерів. На це звертає увагу виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.

“Але все ще існує багато юридичних прогалин. Що робити з 16 тисячами засуджених, яких Україна залишила на непідконтрольних територіях і з тими ув’язненими, яких засудила окупаційна влада?”, – питається Павліченко.

Модератори:

Переглянути фото з “Форуму реформ”

Читати драфти аналітичних брифів з питань реформ в Україні, підготовлених до URC 2020

ФОРУМ РЕФОРМ: НА ШЛЯХУ ДО ВІЛЬНЮСА  відбувся в рамках підготовки до щорічної Міжнародної конференції з питань реформ в Україні – Ukraine Reform Conference (URC), яка в липні 2020 року відбудеться у Вільнюсі (Литовська Республіка). Метою Форуму є обговорення прогресу впровадження реформ за перші півроку діяльності Парламенту і Уряду та пріоритетів реформ в Україні на 2020-21 роки.

Захід організовано Коаліцією РПР у партнерстві з Посольством Литовської Республіки в Україні за підтримки Міністерства закордонних справ Литовської Республіки, Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI – програма фінансується Європейським Союзом і співфінансується та реалізується Міністерством закордонних справ Данії), Проекту ЄС «Право-Justice», Міжнародного фонду «Відродження», Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні, та проекту Програми розвитку ООН в Україні «Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні», який фінансується Міністерством закордонних справ Данії.

ВГОРУ