Ті особи, які надихнули президента на вето, прагнуть насолоджуватись комфортним для них безладом, будувати свинокомплекси та птахофабрики, де заманеться, без будь-яких дозволів та експертиз, а відходи тваринництва зливати в річки.
24 листопада відбудеться саміт Україна-ЄС, на якому серед питань візової лібералізації також будуть розглянуті питання порядку денного реформ та питання боротьби з корупцією.
І без моніторингу очевидно, що прогрес у виконанні зобов’язань Україною – незначний. Саме тому очікувалось, що президент на Саміті зможе прозвітувати принаймні про прорив у реформі природоохоронної сфери, а саме – ухвалення базових у системі екологічного врядування механізмів оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки.
4 жовтня цього року ВРУ ухвалила три закони “Про оцінку впливу на довкілля”, “Про стратегічну екологічну оцінку” та “Щодо впровадження інтегрованих підходів в управління водними ресурсами за басейновим принципом”. Однак за три тижні до Саміту на два з них – “Про оцінку впливу на довкілля” та “Про стратегічну екологічну оцінку” – президентом накладено вето та повернуто до ВРУ із “пропозиціями”.
Ці закони направлені на імплементацію трьох Директив ЄС та доопрацьовані з метою консенсусу різних політичних сил. Проте, президент обрав шлях вето на заклик аграрного лобі.
Вже декілька тижнів у комітеті ВР з екологічної політики, Мінприроди, кабміні та АП фахівці ламають голову над тим, як врахувати пропозиції гаранта Конституції.
Водночас, представники аграрного лобі активно роз’яснюють, що саме мав на увазі президент у своїх пропозиціях, тим самим остаточно розвіюють сумніви в їхньому лобістському походженні.
