Реанімаційний Пакет Реформ > Новини > Події > Суспільне — це не про рейтинги, а про цінності та демократію: підсумки дебатів кандидатів на посаду голову НСТУ

Суспільне — це не про рейтинги, а про цінності та демократію: підсумки дебатів кандидатів на посаду голову НСТУ

Незалежний Суспільний мовник, який інформує всі групи населення на всіх рівнях — це одна з головних умов демократії. І ці мовники є в усіх країнах Євросоюзу. Із цього почав свій виступ Голова Офісу Ради Європи в Україні Стен Ньорлов під час конференції «Незалежні дебати кандидатів на посаду голови правління Суспільного мовника» 19 квітня.

Нагадаємо, уже у квітні наглядова рада Національної суспільної телерадіокомпанії (НСТУ) обере нового голову правління. Перший голова правління Суспільного Зураб Аласанія не балотується, тож Суспільне очолить нова людина.

«Суспільне мовлення в Україні, на яке не впливають політичні партії чи інші групи, забезпечує всім громадянам належний доступ до інформації. Завдяки Суспільному українці отримують неупереджену інформацію про вибори, внутрішньо переміщених осіб, етнічні меншини, ситуацію на кордоні тощо», — каже Ньорлов.

Це особливо важливо в той час, коли світ живе не тільки в умовах пандемії, а й інфодемії, яка є глобальним викликом для демократії, звертає увагу Голова Офісу РЄ.

«Суспільне — це не лише про прибуток, а і про незалежну та збалансовану інформацію для всього населення», — говорить Ньорлов.

Проте для цього необхідно забезпечити фінансування Суспільного в повному обсязі, з чим є проблеми зараз і, скоріш за все, будуть і в майбутньому, підсумовує він.

Голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв висловив сподівання, що за цієї каденції Парламент ухвалить зміни до закону про Суспільне, який посилить його незалежність від ВРУ.

«Раніше в мене, як у медійника, були сумніви, що вдасться реформувати застарілу радянську машину. Але правління Суспільного за допомогою наших західних партнерів спромоглося зробити цю колосальну роботу. Можливо, нас не влаштовують рейтинги мовника, але треба розуміти, що відлік був із нуля», — нагадує нардеп.

На сьогодні Суспільне вже відбулося, констатує він, що само по собі є «великою перемогою». За словами депутата, наступна велика проблема, яка постане перед майбутнім керівництвом мовника, це сталий розвиток.

«Я не очікую вибухового зростання рейтингів. Але цілком можливо стати на шлях сталого розвитку — для мене це головний критерій успіху майбутнього керівника Суспільного», — резюмує Потураєв.

Відлік Суспільного був менший ніж із нуля, переконує чинний голова правління АТ «НСТУ» Зураб Аласанія.

«Вся робота, яка була зроблена з 2017 року (рік створення Суспільного, — ред.) зараз масово знецінюється. Мало хто згадує, що було зроблено за останні 4 роки. Усі очікують на шалені рейтинги», — звертає увагу Аласанія.

Найголовнішими досягненнями він назвав незалежність і доброчесність Суспільного: «Зараз журналісти з інших медіагруп заздрять своїм колегам із Суспільного, що їм ніхто та нічого не диктує. Також Суспільне демонструє доброчесність як у журналістських стандартах, так і у фінансовій прозорості».

Аласанія навів низку інших важливих досягнень за останні роки:

Історія Суспільного почалася ще в 1996 році, коли у Верховній Раді ухвалили законопроєкт щодо реформування УТ-1. Але створити Суспільне мовлення тоді не вдалося, згадує заступник директора, головний експерт із медійного права ЦЕДЕМ Ігор Розкладай.

Друга спроба була у 2005 році після Помаранчевої революції, але знов без успіху. Створити Суспільне вдалося лише з третьої спроби — уже після Революції Гідності.

«Суспільне — це не про рейтинги, а про цінності та демократію як таку. Рейтинги будуть потроху збільшуватися, хоча ніколи не зрівняються з комерційними медіа. Для Суспільного важливо мати впізнаваність і довіру», — переконаний Розкладай.

Суспільне має стати тим журналістським стандартам, на який будуть орієнтуватися всі національні мовники, вважає членкиня Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Тетяна Руденко. Також вона допускає, що Суспільне може конкурувати за рейтингами з комерційними медіа.

Суспільне має отримувати постійне та передбачуване фінансування, адже конкуренція з комерційними медіа — це складне завдання, наголошує виконавчий директор Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ Денис Денисенко.

Він нагадав, що протягом лютого-березня відбулася низка дискусій щодо рекомендації для Парламенту та Уряду у сфері медіа, зокрема в питанні підвищення ефективності Суспільного мовника.

Зі свого боку консультантка Ради Європи Саллі Браутон-Міцова розповіла про стандарти РЄ щодо процедур визначення органів управління суспільних мовників:

А в декларації Комітету міністрів РЄ щодо управління суспільними медіа від 2012 року зазначається, що незалежність від держави збалансована «підзвітністю широкому колу зацікавлених сторін» та «високим рівнем професійної доброчесності».

Про головні тези виступів самих кандидатів на посаду голови правління НСТУ читайте в матеріалі ГО «Детектор медіа».

Нагадаємо, раніше ГО «Детектор медіа» опублікував аналіз програм кандидатів на посаду голови правління Суспільного (частина перша, частина друга).

Захід модерував програмний директор ГО «Інтерньюз-Україна»Андрій Кулаков.

Конференція була організована проєктом «Європейський Союз та Рада Європа працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні» в співпраці з Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ та Центром демократії та верховенства права. Захід проходить за інформаційної підтримки Суспільного мовника та ГО «Детектор медіа»

ВГОРУ