В Україні Суспільне мовлення фінансується на рівні не меншому за 0,2% видатків Державного бюджету за минулий рік, але ці кошти не завжди виділяються у повному обсязі. Для підтримки належного функціонування мовника необхідно переглянути існуючу модель фінансування, включаючи дозвіл на виготовлення відеоконтенту для продажу. Про це дискутували учасники експертного обговорення “Ціна Суспільного: більше, ніж рядок в Держбюджеті”, організовного Центром демократії та верховенства права разом із Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ 23 жовтня.

У нашій країні встановлено невеликий рівень фінансування Суспільного через те, що при ухваленні закону “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України”в 2014 році велися активні бойові дії на Донбасі, і значні кошти були потрібні для військових потреб. Про це нагадав експерт Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ і один з авторів закону Ігор Розкладай. 

У 2018 році Суспільне отримало лише 50% від запланованих 1,56 млрд грн. Але у 2019 році держава обіцяє профінансувати мовник на 2 млрд грн. Найбільші витрати Суспільного – майже 80% – складає виплата заробітних плат. 

В європейських країнах Суспільний мовник в основному фінансується громадянами. Наприклад, в Італії фінансування закладене у платіжках за електроенергію, говорить Розкладай. 

Але в Україні люди можуть не зрозуміти, навіщо їм підтримувати грошима традиційні ЗМІ, коли фактично таку ж інформацію вони можуть отримати з інтернет-джерел. А ідея запровадження нового податку або абонентської плати за перегляд Суспільного явно не знайде підтримки серед українців. 

Підвищити прибуток Суспільного за рахунок реклами неможливо: згідно законодавству, частка реклами на мовнику до 2022 року зменшиться до 5% ефірного часу, наголошує Розкладай.

“Це було зроблено, щоб мовник з державним фінансуванням не конкурував на рівних умовах за рекламу з іншими приватними телеканалами”, – уточнив член Ради Коаліції РПР Тарас Шевченко.

Одним з варіантів збільшення бюджету Суспільного є створення дочірньої продакшн-компанії, яка би знімала серіали  та інший цікавий для глядачів контент, вважає Ігор Розкладай. 

Суспільне може вийти з системи ProZorro, щоб знизити обмеження та підвищити конкурентоспроможність, але при цьому треба зберігати громадський контроль. Такий варіант запропонував виконавчий директор Платформи прав людини Олександр Бурмагін. 

“Тоді вищезгадана продакшн-компанія зможе виробляти контент не тільки для Суспільного, але й для інших замовників”, – підсумував експерт. 

Цей захід відбувся в рамках програми з інституційної розбудови Центру демократії та верховенства права, що здійснюється за фінансової підтримки Швеції.