Незалежність і розвиток Суспільного мовлення (ПАТ «НСТУ») можливе лише за умови його повноцінного фінансування. На цьому наголосила членкиня Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення Тетяна Руденко під час публічного обговорення «Значення суспільного мовника: як забезпечити його незалежність і фінансову сталість» 1 березня.

«Нацрада підтримує фінансування Суспільного в повному обсязі. Тільки так ми зможемо побачати його розвиток повною мірою», — вважає членкиня Нацради.

Незалежність суспільного мовника також визначається незалежністю його Наглядової ради. Проте обрання членів Наглядової ради не завжди проходить швидко (зокрема по квоті від громадських організацій) через складну процедуру добору, додає Руденко.

З її словами щодо важливості для Суспільного незалежної Наглядової ради погодилася голова Наглядової ради ПАТ «НСТУ» Світлана Остапа:

«Протягом останніх 4 років влада неодноразово хотіла змінити керівництво, але зрозуміла, що без Наглядової ради цього зробити не можна, іноді наштовхнулася на неї, як на стіну. Вибори голови Наглядової ради теж показали, що є великий інтерес у влади до Суспільного, і будуть спроби взяти Суспільне під свій контроль», — говорить Остапа.

Проте вже є заяви деяких представників влади про те, що якщо на Суспільне цьогоріч виділено 100 % фінансування, то влада має його контролювати. Тому важливо провести конкурс на посади голови і членів правління ПАТ «НСТУ» прозоро і відкрито.

«Головне зараз — залучити до конкурсу максимальну кількість якісних кандидатів, адже минулого разу це було 8 людей, і дехто з них, як на мене, так і не розумів, що їх очікує на цій посаді. До того ж Наглядова рада напрацювала велику кількість документів на допомогу кандидатам — якщо в перший рік нічого, крім основних напрямів діяльності на 2017 рік, закону і статуту, не було, то нині є стратегія й місія», — підсумовує голова Наглядової ради.

У 2021 році вперше забезпечено фінансування Суспільного на 100 % — це 2,2 млрд грн. Проте 400 млн із них перебувають у ризикованому спецфонді, тому Суспільне їх може й не отримати, попереджає програмний директор ГО «Детектор медіа», секретар Наглядової ради ПАТ «НСТУ» Вадим Міський.

«Ми можемо розширити штат, найняти кращих спеціалістів, але наступного року фінансування Суспільного можуть знов зменшити до 50 % і нам доведеться звільнити цих людей. Тому важливо забезпечити прогнозованість фінансування НСТУ — хай це буде небагато, але щоби ми точно були впевнені в наявності цих коштів», — звертає увагу Міський.

Одним із потенційних напрямів розвитку Суспільного він назвав спортивне мовлення: «Зараз медіа акцентують увагу на професійному спорті, а Суспільне могло би фокусуватися на масовому спорті, як от аматорські марафони».

На думку деяких представників влади, слабким місцем Суспільного є його низькі рейтинги, тому цим можна маніпулювати. Про це говорив голова правління ПАТ «НСТУ» Зураб Аласанія.

«Українські комерційні медіа працюють так: приваблюється увага аудиторії популярними шоу, а потім, за наявності певної кількості глядачів, власник медіа просуває вигідні йому меседжі. Суспільне так не працює — ми не робимо джинсу та не женемося за рейтингами», — запевняє Аласанія.

Якщо владі не вдасться встановити контроль над Суспільним, то наступного року вона може не забезпечити 100 % його фінансування, мотивуючи це низькими рейтингами, припускає голова правління ПАТ «НСТУ».

«Але перевага Суспільного над іншими телеканалами полягає в тому, що воно не припинить своє існування, адже це інституція», — наголошує Аласанія.

Однією з головних проблем Суспільного є короткострокове фінансове планування — лише на 1 рік, додає член правління ПАТ «НСТУ» Микола Чернотицький. Проте запровадження сталої моделі фінансування дало би змогу планувати на декілька років уперед. Іншими викликами для Суспільного він назвав ефективне використання фінансів і вироблення якісного контенту.

Одним із головних досягнень НСТУ з 2017 року можна назвати розбудову найбільшої FM-мережі, наводить приклад член правління ПАТ «НСТУ» Дмитро Хоркін.

«Введено в дію повноцінну загальнонаціональну мережу УР1 «Українське радіо», розбудовано мережі УР2 «Радіо Промінь» і УР3 «Радіо Культура». Раніше в розпорядженні НСТУ було лише дротове радіо (брехунці на кухні) й УКХ-частоти (приймачі з таким діапазоном не випускають)», — пояснює Хоркін.

Завдяки якісному контенту в перший же рік реформи рейтинг «Українського радіо» зріс на 67 %.

«Дуже важливо, аби й на наступні роки цей курс на реформування НСТУ зберігся: редакційна незалежність у поєднанні з реальною ефективністю за показниками медіаіндустрії», — резюмує Хоркін.

Найкращою моделлю фінансування суспільного мовника в Україні в Раді Європи вважають фінансування зі спецфонду, наголосила керівниця медійних проєктів Ради Європи в Україні Галина Смірнова.

«Наші експерти проаналізували типові й поширені моделі фінансування суспільних мовників у світі — це абонентська плата, доходи від реклами, фінансування з бюджету, змішані моделі. З огляду на ситуацію в Україні, обставини, законодавство, було б доречно перейти на модель фінансування зі спецфонду, який наповнювався б із ренти на використання радіочастотного ресурсу. Також ця модель має менше ризиків високого рівня порівняно навіть з наявною вдосконаленою моделлю», — зауважує експертка.

У Раді Європи готові й надалі надавати експертизу для вдосконалення моделі фінансування суспільного мовника в Україні.

«Суспільний мовник був багато років недофінансований, і зараз ми не впевнені, чи він отримає повне фінансування. Є певні вимоги, закріплені Радою Європи щодо системи фінансування суспільних мовників. В Україні має проводитися консультування щодо виділення фінансування. У тому числі — який обсяг потрібен на капітальні видатки, які на поточні, і думка суспільного мовника має враховуватися», — каже Смірнова.

Вона також вважає, що обрання нового голови правління суспільного мовника є головним викликом цього року й наголосила, що є тривожні спроби втручання в цей процес, за яким пильно стежить Рада Європи.

«Головним викликом на цей рік є обрання нового голови правління. Ми уважно стежимо за цим процесом. На жаль, надходять дуже тривожні сигнали щодо спроб втручання. Хочу нагадати, що такі спроби втручання в діяльність незалежного суспільного мовника є дуже грубими порушеннями свободи слова, європейських стандартів і Ради Європи. Ми будемо проводити заходи щодо привернення уваги громадськості до процесу обрання. Важливо обрати на незалежному прозорому конкурсі нового голову правління. Це важливо і для влади, і для опозиції», — резюмує представниця Ради Європи.

Нагадаємо, раніше відбулися публічні обговорення щодо саморегулювання медіа, медіаграмотності та захисту від інформаційних атак Росії.

Це публічне обговорення було організовано Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ, ГО «Детектор медіа» та Інтерньюз-Україна і стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю Коаліції РПР та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.