Реанімаційний Пакет Реформ > Новини > Інтерв'ю > Стратегія охорони здоров’я 2030 дозволить громадянам отримувати якісні безкоштовні медпослуги по всій Україні, — керівниця директорату МОЗ

Стратегія охорони здоров’я 2030 дозволить громадянам отримувати якісні безкоштовні медпослуги по всій Україні, — керівниця директорату МОЗ

Україна майже два роки живе без стратегічного документу у сфері охорони здоров’я. Попередня Стратегія розвитку системи охорони здоров’я діяла у 2015–2020 роках, а на темп розроблення нової значно вплинула пандемія коронавірусу COVID-19. Проте цього року Міністерство охорони здоров’я почало роботу над проєктом  Стратегії на період до 2030, до підготовки якого долучило провідних державних, громадських і міжнародних експертів. Ба більше, у грудні міністерство організувало низку публічних консультацій проєкту Стратегії з громадськістю та представниками медичного бізнесу за сприяння Національного Демократичного Інституту, Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ та Інституту «Республіка».

Коли можна очікувати на ухвалення Стратегії-2030, що вона змінить для пацієнтів і лікарів — про це ми поговорили з керівницею директорату медичних послуг МОЗ Олександрою Машкевич.

Будь ласка, розкажіть нашим читачам, що таке Стратегія розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року? Чи був аналогічний документ раніше?

— Стратегія розвитку системи охорони здоров’я — це не нова історія. Попередня Стратегія діяла у 2015–2020 роках. Її готували ще за часів Міністра охорони здоров’я Олександра Квіташвілі та трансформували за Уляни Супрун. Головне досягнення тієї Стратегії — зміна підходів до фінансування системи охорони здоров’я.

Але з початку 2020 року Україна майже два роки живе без стратегічного документу. На темп підготовки нової Стратегії значно вплинула ситуація з коронавірусом COVID-19, адже МОЗ було важко одночасно реагувати на пандемію та розробляти цей документ. Проте це і стало пусковим механізмом для розроблення документу. Виклики, які постали перед системою охорони здоров’я, і показали ті слабкі місця в системі, які потребують змін.

Ініціатором розроблення Стратегії-2030 є чинний Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, а зараз цей процес курує його заступник Олексій Яременко. Метою Стратегії є сприяння здоров’ю та добробуту громадян через забезпечення справедливого доступу до якісних медичних послуг, побудови стійких систем охорони здоров’я та забезпечення участі суспільства у їх діяльності. Основне завдання Стратегії-2030 — зробити систему охорони здоров’я в Україні людиноорієнтованою.

Хто брав участь у розробленні Стратегії-2030?

— До написання Стратегії долучили провідних експертів Міністерства охорони здоров’я, Національної служби здоров’я, Держлікслужби, ДП «Медичні закупівлі» тощо. Також ми запросили експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я та представників міжнародних проєктів технічної допомоги, практикуючих лікарів, управлінців у сфері охорони здоров’я.

Але без громадянського суспільства побудувати людиноорієнтовану модель системи ОЗ не можливо, саме тому до роботи активно залучалися пацієнтські організації, у тому числі ті, які спеціалізуються на вузьких темах (онкологічні та орфанні захворювання) — нам було вкрай важливо отримати коментарі від організованої пацієнтської спільноти, яка бачить ситуацію зсередини. Також ми долучали представників органів місцевого самоврядування та керівників закладів охорони здоров’я (ЗОЗ).

Коли приблизно можна очікувати на ухвалення Стратегії?

Ми розраховуємо опублікувати Стратегію-2030 та винести її на розгляд Уряду на початку 2022 року.

Як цю Стратегію можуть покращити публічні консультації?

— До публічних консультацій запрошуються всі охочі: будь-який громадянин може поставити питання представникам МОЗ та експертам, які формували проєкт Стратегії, надати свої пропозиції та зауваження до цього проєкту. Адже навіть якщо ця людина не є фахівцем у медичній сфері, вона все одно є частиною системи охорони здоров’я й може поділитися власним досвідом отримання медичних послуг. Ми відкриті до конструктивного діалогу та та пропонуємо абсолютно всім долучитися до формування державної політики у сфері охорони здоров’я до 2030 року.

Що зміниться для українців після ухвалення Стратегії?

— Стратегією визначено п’ять пріоритетів:

Я, як керівниця директорату медичних послуг МОЗ, хочу зупинитися саме на напрямі універсального охоплення медичними послугами населення. Ця ціль передбачає, що всі люди мають доступ до необхідних медичних послуг, коли вони їх потребують, без фінансових або географічних бар’єрів. Універсальне охоплення має включати повний спектр основних медичних послуг, від зміцнення здоров’я до профілактики, лікування, реабілітації та паліативної допомоги.

Кожен громадянин, незалежно від свого віку, статі та фінансових статків має отримувати гарантовані оплачені державою (безоплатні для пацієнта) якісні медичні послуги. Іншими словами, кожен українець за необхідності має вчасно та в повному обсязі отримати медичну допомогу належної якості в будь-якому закладі охорони здоров’я, який контрактується за кошти програми медичних гарантій.

Програма медичних гарантій сьогодні охоплює екстрену, первинну, спеціалізовану медичну допомогу, медичну реабілітацію та програму «Доступні ліки». Наразі ми спостерігаємо, що більшість послуг надається «розрізнено»: немає всеохоплюючого підходу до надання медичної допомоги. І саме в Стратегії-2030 ми передбачили розвиток інтегрованої моделі — комплексного надання високоякісних послуг протягом усього життя людини.

Для інтеграції будуть об’єднуватися:

Також ми розуміємо, що необхідно підвищувати і якість надання медичної допомоги. Для цього в стратегії передбачені окремі кроки: створення єдиного медичного простору, розбудова інфраструктури закладів охорони здоров’я (посилення матеріально-технічної бази), підвищення кваліфікації медичного персоналу та нарощування кадрового потенціалу, стандартизація надання медичної допомоги, удосконалення систем контролю якості та контроль за наданням послуг на Національному та регіональному рівнях.

Звичайно, і сьогодні є вимоги до надавачів медичних послуг. Наприклад, щоб отримати договір із НСЗУ за певним пакетом медичних послуг лікарня має підтвердити наявність у неї дозвільних документів, необхідного обладнання та медичного персоналу. Проте на практиці ми бачимо, що не всі ЗОЗ, які уклали договір із НСЗУ, можуть у процесі роботи підтвердити свою спроможність надавати медичні послуги. Адже в лікарні «номінально» може бути обладнання, але воно або не працює, або настільки застаріле, що про жодну якість надання допомоги мова не йде.

Тобто якщо в лікарні немає якогось обладнання для надання медичної послуги, то вона має це обладнання придбати?

— Як я й говорила, сьогодні заклади отримують оплату за медичну послугу, відповідно до укладеного договору про медичне обслуговування населення із НСЗУ. Аби укласти цей договір, заклад має відповідати вимогам до закупівлі медичних послуг. Тому лікарня, яка не має відповідного персоналу та обладнання, тобто спроможності надавати ту чи іншу послугу, не має права укласти угоду з НСЗУ та отримувати гроші за ті послуги, які фактично не в змозі надати.

Якість медичної допомоги також залежить і від кількості послуг, які надає заклад охорони здоров’я. Наприклад, є заклади, де приймають лише 30–50 пологів на рік, тобто це 1 пологи на тиждень. Чи ми можемо з упевненістю гарантувати, що лікар, який лише раз на тиждень приймає пологи, має достатній практичний досвід для надання акушерської допомоги? Як на мене, це велике питання. Саме тому НСЗУ, як стратегічний закупівельник медичних послуг, має чітко розуміти, які саме послуги, у якій кількості та у якого надавача закуповувати.

Зараз МОЗ створює новий підхід до закладів охорони здоров’я. Вони будуть розподілені на так звані кластери. Будуть створені надкластерні заклади, які надаватимуть комплексні медичні послуги (як зараз обласні лікарні) — і ці заклади зможуть укладати договори з НСЗУ на всі пакети медичних послуг. А інші ЗОЗ будуть законтрактовані лише на обмежений спектр послуг. Тобто Стратегія передбачає селективне контрактування і створення спроможньої мережі закладів охорони здоров’я.

Що мається на увазі. На території однієї громади може бути декілька лікарень, які надають однакові послуги населенню. Оскільки кількість цих послуг розділена між кількома лікарнями, то говорити про великі бюджети цих закладів ми не можемо. Отримуючи мінімальний бюджет лікарня не може забезпечити належний рівень зарплати кваліфікованим працівникам, не має можливості розвиватися — невзмозі надавати якісні послуги. Тому Стратегія передбачає можливість об’єднання цих закладів в одну потужну лікарню.

Практичний приклад — туберкульозні диспансери в Харкові. Донедавна їх там було аж девять. Але в кожному з них була порівняно невелика кількість пацієнтів і недостатня укомплектованість персоналом. І лише нещодавно влада Харкова вирішила об’єднати всі ці диспансери в один — це не лише покращить якість допомоги, а й зекономить гроші для громади. Бо саме власник ЗОЗ сьогодні має сплачувати комунальні послуги та капітальні видатки. Обов’язок громади — підтримувати та розвивати медичні заклади на своїй території.

А що Стратегія змінює для лікарів і керівників закладів охорони здоров’я?

— Селективна модель контрактування створить умови, коли керівники ЗОЗ будуть думати не про себе, а про пацієнтів. Деякі з них обіймають свої посади ще з часів СРСР, тому звикли до фінансування лікарень через субвенцію. Але тепер цього не буде — керівники ЗОЗ мають зрозуміти, що тепер вони керують підприємствами. І мають думати над розвитком і покращенням цих підприємств, залученням до роботи найкращих фахівців, а також працювати з власниками ЗОЗ — здебільшого це органи місцевого самоврядування.

Наприклад, сьогодні деяки власники лікарень не сплачують комунальні послуги. А іноді громади, попри наявність грошей, не фінансують розвиток лікарень чи громадського здоров’я.

Чи матиме Стратегія конкретні KPI? Чи можна буде моніторити її виконання?

— Так, KPI будть. Але зараз вони ще погоджуються. Також МОЗ звітуватиме щодо виконання Стратегії за певний період, можливо щорічно або раз на півроку. Це питання також ще погоджується. Відкритість — запорука того, що Стратегія не стане просто папером.

Чи має Стратегія комунікаційну складову? Наприклад, як підвищити рівень обізнаності українців щодо отримання медичних послуг.

— Так, комунікаційна складова передбачається. Ми прагнемо підвищити обізнаність українців щодо своїх прав на медичне обслуговування: як і де саме вони можуть отримати медпослуги. Нам треба донести до людей правила користування системою охорони здоров’я.

Яких змін від Стратегії у 2030 році очікуєте особисто Ви?

— Я дуже сподіваюся, що у 2030 році моя донька, якій зараз 9 років, у будь-якій лікарні в будь-якому куточку України зможе отримати однаково якісні і вчасно надані медичні послуги. І я дуже хочу, щоби моя дитина не знала, що таке витрати на медичні послуги з власної кишені: лікарі мають отримувати гідну зарплату, а пацієнти — не платити за консультації передбачені державою.

Інтерв’ю підготував PR-менеджер Коаліції РПР Кривошеєв Дмитро

Проведення публічних консультацій щодо Стратегії розвитку сфери охорони здоров’я 2030 стало можливим завдяки щедрій підтримці британського народу, наданій через Управління закордонних справ, Співдружності та розвитку

ВГОРУ