Реанімаційний Пакет Реформ > Новини > Без категорії > Спільний лист представників громадянського суспільства до лідерів Євросоюзу щодо потреб сусідів ЄС у вакцинах

Спільний лист представників громадянського суспільства до лідерів Євросоюзу щодо потреб сусідів ЄС у вакцинах

Позначки:

Кому:

Його високодостойності Шарлю Мішелю, Президенту Європейської Ради 

ЇЇ високодостойності Урсулі вон дер Ляйен, Президенту Європейської Комісії 

сc. Його високодостойності Жозепу Борреллю Фонтельесу, Верховному представнику з питань зовнішньої політики та політики безпеки

cc. Його високодостойності Оліверу Варгеї, члену Європейської Комісії з питань розширення та політики сусідства 

cc. ЇЇ високодостойності Стеллі Кіріакідес, члену Європейської Комісії з питань охорони здоров’я 

Шановний Президент Шарль Мішель, 

Шановна Президент Урсула вон дер Ляйен, 

Ми, представники громадянського суспільства з країн Східного партнерства, які працюють разом із Центром європейських політичних досліджень (CEPS)у Брюсселі, здійснюємо регулярний огляд прогресу вакцинації проти Covid-19 в Європі в цілому, приділяючи окрему увагу потребам наших шести країнах.

За останні місяці ЄС зробив значний прогрес у вакцинації, де близько 45% населення отримало принаймні одне щеплення, і наразі впевнено рухається до досягнення цілі у 70% вакцинованого населення до кінця липня або зовсім незабаром після цього.

Ми відмічаємо, що ЄС зробив масові замовлення на закупівлі вакцин, що перевищують його власні потреби, а саме 3,7 мільярда доз згідно «затверджених» контрактів та 4,4 мільярда, якщо деякі поточні переговори будуть укладені успішно. Для порівняння, для досягнення цільового показника в 70% ЄС потрібно лише 640 мільйонів доз (припускаючи, що одноразова вакцина ще не застосовується масово). В ЄС та його державах-членах може виникнути надлишок запасів вакцин до 3 млрд. доз відносно власних потреб, або, якщо передбачити додаткові запаси, щоб нівелювати різноманітні невизначеності в поставках, то надлишок становитиме щонайменше 2 мільярди доз  (див. діаграму).

Закупівля вакцин у ЄС, власні потреби та надлишки (мільярди доз)

Джерело: https://3dcftas.eu/publications/eap-bulletin-no-16-vaccination-emergency-in-eastern-europe

Якщо говорити про шість держав Східного партнерства, то вони значно відстають у вакцинації, охопивши на сьогоднішній день в середньому лише 6,5% населення, а в деяких державах цей показник знаходиться все ще на рівні від 1 до 3% (що порівняно із середнім показником у 2,3% у Африці). Шість країн Західних Балкан справляються дещо краще, охоплюючи в середньому 16,6% населення, як і країни Південного Середземномор’я з середнім охопленням 10,1% для 5 держав.

У країнах Східного партнерства існує серйозна нестача вакцин. Ми якомога детальніше вивчили обсяг вже гарантованих поставок та ще незабезпечених потреб, які треба покрити. Наші підрахунки, які можуть бути лише приблизними, вказують на те, що шість держав змогли забезпечити близько половини своїх загальних потреб (які становлять близько 100 мільйонів доз), але в умовах глобального дефіциту вакцин вони мають великі труднощі в забезпеченні іншої половини, що, за нашими оцінками, складає близько 47 мільйонів доз.

Ми звернули увагу, що Європейська комісія в січні оголосила, що буде розробляти механізм розподілу вакцин, який насамперед буде спрямований на допомогу країнам-сусідам та Африці. Також, нещодавно в травні Єврокомісія оголосила (щоправда без публікації додаткових деталей) про обіцянку поставити 100 мільйонів доз «країнам з низьким та середнім рівнем доходу». Якби 100 мільйонів доз було розподілено між цими цільовими регіонами, загальна чисельність населення яких складає 1,3 мільярда, і якщо закласти 2 дози на душу населення для 70% населення, то це дозволили б охопити лише 3,8% їхніх потреб – отже, маргінальний, аніж стратегічний внесок.

Величезні надлишкові закупівлі ЄС можна розглядати як такі, що відповідають міжнародним публічним інтересам по двум пунктам: забезпечення істотних стимулів для виробників інвестувати у збільшення виробничих потужностей, та використання купівельної спроможності ЄС для отримання найкращих цін. Однак цей позитивний внесок зрештою залежить від рішень розподілити надлишки, які виникнуть поза розумними потребами ЄС. Ці рішення також мають супроводжуватися повною інформацією про заплановані терміни та критерії розподілу, без яких весь процес може виглядати як подальше накопичення вакцин. На даний момент така інформація недоступна. Що ж стосується оголошених 100 мільйонів доз, це можна розглядати як корисний, але незначний перший крок, який потрібно масштабувати багато разів. Наприклад, варто зауважити, що наведений вище профіцит у 2 мільярди з лишком покрив би загальні потреби регіонів, які користуються більшою увагою Спільноти – Африки та сусідніх країн ЄС (1,3 мільярда населення х 2 х 0,7 = 1,82 мільярда доз). Це величезна кількість, але це обов’язок ЄС, який, зарезервувавши за собою таку суттєву частку світового промислового потенціалу з вироблення вакцин, має тепер визначити, як він пропонує розподілити свої (розсудливо визначені) надлишки.

На закінчення ми повертаємось до проблем, що виникають у країнах Східного партнерства. З наведених цифр випливає, що ЄС може виробити чітку і рішучу позицію, щоб забезпечити країни Східного партнерства близько 47 млн. доз, що уможливить повну вакцинацію 70% їхнього населення протягом розумного відрізку часу (наприклад, впродовж наступних дванадцяти місяців). Ми можемо передбачити, що ЄС волів би використовувати аналогічний підхід до Західних Балкан, що, за нашими грубими підрахунками, потребує лише додаткових 12 мільйонів доз. Обґрунтуванням таких рішень є, серед іншого, ризик зараження для ЄС, враховуючи, що ці регіони територіально суміжні з ЄС і мають угоди про безвізовий режим подорожей, що сприяють їх конективності. Ці суми дуже малі порівняно з наявними надлишками ЄС, отже, це не зашкодить спроможності останнього задовольнити набагато більші потреби Африки.

Ми знаємо, що закуплені ЄС вакцини фактично належать державам-членам, і що частина розподілу надлишків може виконуватися окремими державами-членами. Двосторонні поставки вже почалися (наприклад, Польща, Румунія та інші). Однак пропорції цих поставок у порівнянні з потребами держав-бенефіціарів все ще залишаються незначними (за винятком Румунії, яка  здійснює дійсно значні поставки в Молдову).

Нарешті, ми розглянули питання, чи, на наш погляд, ЄС повинен диференціювати масштаби розподілу вакцин між державами Східного партнерства з огляду на близькість політичних відносин з ЄС, рівень яких, очевидно, різниться. Ми, зі свого боку, виступаємо за рівне ставлення до всіх країн СхП на тій підставі, що це, перш за все, гуманітарне питання, а по-друге, є проблемою територіальної близькості.

Підводячи підсумок, ми пропонуємо наступне:

  • ЄС повинен опублікувати очікуванні часові рамки для отримання своїх «схвалених» закупівель 3,7 мільярда доз, водночас зазначивши, коли і з якою амплітудою плануються або можуть виникнути надлишки, що перевищують його власні потреби. З огляду на величезні масштаби прогнозованих надлишків та резервування суттєвої частки світового виробничого потенціалу, зробити це є обов’язком ЄС перед міжнародним співтовариством;
  • ЄС має оприлюднити повну інформацію про механізм розподілу залишків вакцин, який буде використовуватися ЄС та його державами-членами, і в декілька разів збільшити свою недавню обіцянку на постачання 100 мільйонів доз в країни з низьким та середнім доходом;
  • ЄС повинен запропонувати своїм європейським сусідам допомогу у поповненні існуючих гарантованих закупівель вакцин до рівнів, які б забезпечили охоплення щепленнями 70% населення, що, за нашими оцінками, означало б надання близько47 мільйонів доз шести державам Східного партнерства та приблизно 12 мільйонів доз шести країнам Західних Балкан.

З повагою,  

  • Шахла Ісмаїл, Асоціація жінок за раціональний розвиток, Баку, Азербайджан
  • Тамара Ковзірідзе, Reformatics, Тбілісі, Грузія
  • Вероніка Мовчан, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Київ, Україна
  • Беньямін Погосян, Цент політичних та економічних стратегічних досліджень, Єреван, Вірменія
  • Андрєй Яхорау, Центр європейської трансформації, Мінськ, Білорусь
  • Майкл Емерсон, Центр європейських політичних досліджень (CEPS), Брюссель, Бельгія
  • Стівен Блокманс, Центр європейських політичних досліджень (CEPS), Брюссель, Бельгія
  • Керівний комітет Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, Брюссель, Бельгія
ВГОРУ