Українці очікують від Міністерства цифрової трансформації максимальної цифровізації всіх адміністративних послуг, щоби мати можливість спілкуватися з державою в декілька кліків. Із цього розпочав свій виступ Віцепрем’єр-міністр — Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров під час публічного обговорення 26 березня.

«Навесні ми запустимо зміну реєстрації місця проживання в режимі онлайн. Також наступного місця плануємо надати можливість в онлайн-режимі сплачувати податки, підписувати документи, починати будівництво та отримувати низку інших послуг», — каже Федоров.

Також він анонсував навесні запуск першого інструменту електронної демкоратії: «Це буде сюрприз, тому поки не можу розповісти докладніше. А всі інструменти прямої демократії планують впровадити на платформі ВзаємоДія.

Скоро — після ухвалення відповідного законопроєкту у другому читанні — Україна може стати першою у світі державою, де цифровий паспорт юридично прирівнюється до звичайного. А до 2024 року Мінцифра планує перевести в режим онлайн більшість адміністративних послуг, ділиться планами міністр: «Люди отримуватимуть адміністративні послуги, незважаючи на своє місце проживання».

У пріоритетах Мінцифри — розвиток 4G та підключення об’єктів соціальної інфраструктури до високошвидкісного провідного інтернету. За словами Федорова, відомству вдалося знайти фінансування на підключення до мережі більше 6 тисяч об’єктів соціальної інфраструктури, як-от лікарні, школи та пожежні частини.

«Ми хочемо, щоби демократія була реальним інструментом, а не лише гарним словом», — підсумував свій виступ міністр.

Експертка з інструментів е-демократії Центру розвитку інновацій Анна Ємельянова згада про плани держави потрапити до рейтингу Топ-20 країн за розвитком е-демократії.

«Проте потрапляння до цього рейтингу має бути не самоціллю, а певним індикатором прогресу України в конкретних сферах: збільшення кількості користувачів інтернету, якість електронної участі, підвищення довіри тощо», — пояснює експертка.

Вона нагадала, що Концепцію розвитку е-демократії в Україні ухвалили ще у 2017 році. А у 2019 році ухвалили план заходів на реалізацію цієї концепції на 2019–2020 роки. Тому, наголошує Ємельянова, уже варто розробити новий план заходів на наступні декілька років.

У сфері нормативно-правових актів вона закликала звернути увагу на законопроєкти про електронні петиції та публічні консультації: «У тексті проєкту закону про публічні консультації до голосування в першому читанні прибрали норму про проведення консультацій за ініціативою громадських організацій. Треба повернути цей пункт до голосування в другому читанні».

В Україні наявні проблеми у сфері відкритих даних актуалізувалися під час пандемії коронавірусу, звертає увагу координаторка «Coordinator у OpenUp: за все відкрите» Надія Бабинська-Вірна.

«На другий рік пандемії досі нереформованою залишається система медичної статистики: встановлення точної кількості хворих і вакцинованих осіб. Також держава виявилася інформаційно неготовою до розподілення залишків вакцин», — говорить експертка.

Іншим важливим питанням у сфері відкритих даних, за її словами, є оптимізація Порталу відкритих даних: «Портал відкритих даних треба очистити від сміття: там немає бути порожніх файлів, які іноді публікує Київська міська рада. Необхідна якісна модерація цього ресурсу».

Ще однією проблемою в цьому питанні голова комітету розвитку е-сервісів Громадської ради при Мінцифрі Інна Скляр назвала необізнаність посадових осіб у користуванні Порталом відкритих даних.

«Інколи посадовці самі не знають, як публікувати інформацію на цьому порталі. Або не розуміють, навіщо це робити», — наводить приклад експертка.

Інвентаризацію Порталу відкритих даних мають провести до кінця 2021 року, прогнозує керівник експертної групи з відкритих даних директорату розвитку електронних послуг Михайло Корнєєв: «Оновлена редакція постанови 835 нарешті прибрала формат PDF з форматів у яких можна публікувати дані. І я сподіваюся що до кінця року на порталі не залишиться “наших улюблених” відсканованих машиночитаних PDF-ок».

Лідером щодо публікації відкритих даних він назвав Державну податкову службу: «Якби всі державні органи виконували вимоги законодавства щодо відкритих даних  як ДПС, то тема відкритих даних не порушувалася би взагалі».

«Якщо ж говорити про сферу взагалі, то ми на правильному шляху. Рівень зрілості сфери відкритих даних в Україні складає 84 % — цей показник вищий за середньоєвропейський (на основі Європейського дослідження Open Data Maturity report 2020, — Коаліція РПР)» , — завершив на позитивній ноті експерт.

Загалом цифрова трансформація та е-демократія передбачають вільний доступ до інтернету, з чим є проблеми в значної кількості людей в Україні, констатує представник Офісу ефективного регулювання BRDO Ігор Самоходський.

«Нове законодавство передбачає, що інтернет буде загальнодоступною послугою. Тобто бідним держава буде допомагати грошима, а мешканцям віддалених районів забезпечувати доступ до мережі», — пояснює експерт, додаючи, що без цих засобів цифровий розрив між українцями буде збільшуватися.

Державі вигідно інвестувати в е-демократію — це підвищує довіру до органів влади. А зростання рейтингу довіри до державних органів на кожні 10 %, як свідчать дослідження, дає 0,5 % зростання ВВП, підсумовує модератор публічного обговорення директор Центру розвитку інновацій Сергій Лобойко.

Формат публічного обговорення передбачає презентації позицій представників міністерства та експертів із громадського сектору й зацікавлених сторін, а також модеровану дискусію всіх учасників у малих групах для напрацювання рекомендацій. Усі пропозиції з обговорення в семи робочих групах будуть передані Міністерству розвитку громад та територій для врахування в документах планування й реалізації політики.

Нагадаємо, 24 березня відбулося публічне обговорення пріоритетів Міністерства культури та інформаційної політики.

Це публічне обговорення організовано Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ разом з Інститутом “Республіка” та Громадською радою при Мінцифрі за сприяння Національного Демократичного Інституту та завдяки щедрій підтримці британського народу через Фонд розвитку ефективного врядування Сполученого Королівства.