Реанімаційний Пакет Реформ > Новини > Колонки > Сім тез про те, як працюють санкції проти Росії

Сім тез про те, як працюють санкції проти Росії

Позначки:

У грудні цього року відбулися дві події, реальні наслідки яких для світу та України стануть повністю зрозумілими лише згодом. ЄС та Велика сімка зробили два амбіційні кроки в напрямку скорочення залежності від російських енергоносіїв та посилення власної енергетичної безпеки.

Подія перша5 грудня 2022 року почало діяти ембарго ЄС на постачання російської нафти морським шляхом. Одночасно Велика сімка та Австралія запровадили цінову стелю на сиру нафту на рівні 60 дол. США за барель. Цe цінове обмеження застосовується до сирої нафти, нафтових масел і масел, отриманих з бітумінозних мінералів, які походять або експортуються з Росії. Раніше країни ЄС відмовились купувати російську нафту, тому цей крок стосується третіх країн.

В разі перевищення цієї стелі експортери не зможуть застрахувати відповідні танкерні перевезення, де домінують європейські компанії. За деякими оцінками протягом квітня-травня 2022 року 68% поставок російської сирої нафти було здійснено кораблями компаній ЄС, Великобританії та Норвегії, причому тільки на грецькі танкери припало 43% перевезень. Частка перевізників з цих країн у поставках до Індії та Близького Сходу становила 80%. При цьому 97% танкерів були застраховані лише у трьох країнах — Великобританії, Норвегії та Швеції.

А з 5 лютого 2022 року ембарго почне діяти і для продуктів нафтопереробки. Таким чином, Євросоюз розпочав практичну реалізацію санкційних рішень, передбачених 6-м (червневим) пакетом санкцій.

За даними Bloomberg, за перший повний тиждень ембарго на російський експорт сирої нафти до ЄС його обсяги впали на 1,86 млн барелей на день до 1,6 млн барелей. Крім ембарго це падіння викликали й деякі інші причини. Тому ефективність саме ембарго можна буде оцінити лише згодом.

Подія друга. 19 грудня 2022 року піcля тривалих багатомісячних дискусій міністри енергетики країн ЄС вирішили запровадити стелю цін на газ, за якою можуть укладатись контракти країнами Євросоюзу. Механізм запрацює з 15 лютого 2023 року і діятиме протягом року. Прикметно, що остаточна величина стелі виявилась суттєво нижчою, ніж початкова пропозиція ЄК (275 євро).

Це рішення відкриває дорогу для реалізації солідарної політики Євросоюзу щодо забезпечення потреб країн-членів у природному газі. Мова — про спільну закупівлю газу на світових ринках та перерозподіл газу між країнами ЄС у разі потреби. Крім цього, розблоковується рішення щодо прискорення переходу до відновлювальних джерел енергії. Проектам в цій сфері надаватиметься статусу «надзвичайно важливих для суспільства», а процес видачі відповідної дозвільної документації буде прискорено.

Ці рішення свідчать про кардинальні зміни ставлення Заходу в цілому та ЄС зокрема до енергетичної співпраці з Росією. Протягом 300 днів наші партнери пройшли шлях від сприйняття Росії як «вічного» базового постачальника енергоносіїв до відмови від російського газу та нафти.

Сьогодні дискусія щодо енергоносіїв ведеться переважно навколо ефективності політики обмежень в сфері торгівлі нафтою та газом, хоча їхнє значення виходить за рамки санкційної політики. І Україна має також враховувати нові реалії в своїй політиці. Про що саме йдеться?

По-перше, названі заходи так чи інакше є відповіддю на російську агресивну політику. Нафтові санкції мають на меті обмежити економічні можливості Росії вести агресивну політику. Водночас, за певних умов цінова стеля для нафти може також відігравати й антиінфляційну роль.

Цінова стеля на газ — це частина так званого механізму коригування ринку. Його мета — протидіяти надмірному зростанню цінам на газ та, відповідно, інфляційному тиску. Водночас, відповідне Рішення Європейської ради починається з констатації, що причиною зростання цін на газ в країнах ЄС є військова агресія російської федерації проти України, безпрецедентне скорочення поставок природного газу з Росії в ЄС та перетворення Росією поставок газу на зброю.

По-друге, запровадження цінових стель для нафти та газу можна вважати певних кроком в напрямку створення свого роду глобальних картелів покупців російської нафти та газу. У випадку нафти, дотримання цінової дисципліни дозволяє компаніям-експортерам отримати відповідні страхові та логістичні послуги. У випадку перевищення граничної ціни на газ протягом трьох днів обмеження ціни вступає в силу.

По-третє, успішність цінових обмежень стимулюватиме пошуки подібних механізмів колективного реагування на майбутні цінові шоки. До того ж складний та суперечливий процес узгодження національних позицій щодо санкцій та обмежень в сфері торгівлі енергоносіями з Росією містить багато уроків для удосконалення механізмів прийняття рішень в рамках ЄС. Мова —про вироблення та реалізацію рішень ЄС в кризових ситуаціях.

По-четверте, названі заходи розглядаються як тимчасова вимушена реакція на надзвичайні безпекові та економічні виклики, зумовлені російською агресією проти України.

Водночас, виникає питання щодо майбутньої політики ЄС стосовно російських енергоносіїв в залежності від формату закінчення війни. Одна справа, коли українська перемога приведе до краху путінського режиму. Інша, коли Росія зазнає поразки, але режим як такий в цілому збережеться. Ця політика також визначатиметься результатами заміщення російських енергоносіїв поставками з інших країн та темпами та масштабами зеленого переходу в рамках Євросоюзу.

По-п’яте, запровадження ЄС цінової стелі на газ стало першою в історії угруповання спробою регулювати ціни на відповідні товари. Такий крок стимулюватиме дискусію щонайменше щодо трьох проблем.

Проблема перша — якою має бути санкційна політика ЄС за часів глобалізації. Проблема друга — якою має бути антиінфляційна політика Євросоюзу як спільноти за сучасних умов. І третя проблема — це спроможність ефективно впливати на ринки товарів, які є об’єктом глобальної торгівлі.

По-шосте, ефективність запропонованих заходів прямо залежить від спроможності ініціаторів мінімізувати можливості обійти відповідні обмеження. Тому в грудні ЄК підготувала проект Директиви щодо відповідальності за порушення санкцій Євросоюзу. Вона має на меті уніфікувати рівень покарання за порушення санкційного режиму серед країн-членів. Зокрема пропонується карати фізичну особу-порушника ув’язненням на термін не менше 5 років, а компанію-порушника — штрафом в сумі не менше 5% сукупного обороту за рік, що передує рішенню про штраф.

По-сьоме, в процесі обговорення цінових стель для газу та нафти пропонувались різні варіанти дій. Зокрема, висловлювалась ідея запровадити спеціальний податок на експорт російських енергоносіїв. Отримані кошти мають перераховуватись Україні, а сам податок може «йти в парі» з ціновими обмеженням.

Ну, а загальний висновок дуже простий. Поточні обмеження мають ефективно реалізовуватися. А національна спроможність протистояти ціновим шокам посилюватися.

ВГОРУ