З економічною злочинністю в Україні борються одразу три силові відомства. Які їхні успіхи?

У парадигмі «держава – бізнес» існує один концептуальний конфліктоген, що не знайшов свого рішення з часів Революції Гідності – це остаточна ліквідація «дискредитованої» податкової міліції (далі – ПМ) і створення єдиного правоохоронного органу по боротьбі з економічною злочинністю. Останнє передбачає концентрацію функцій боротьби з економічною злочинністю в єдиному державному органі, що дозволить усунути дублювання функцій в сфері боротьби з економічними злочинами. Нагадую, що ПМ, Нацполіція та СБУ як і раніше мають право (разом і окремо) «кошмарити» український бізнес. А поява, із розривом менше року, одразу двох законів №2213 від 16.11.2017 та №2548 від 18.09.2018, спрямованих на захист бізнесу та скорочення зловживань з боку правоохоронців, які отримали народну назву «Маски-шоу стоп-1» і «Маски-шоу стоп-2», говорить про те що актуальність анітрохи не знижується.

Однак, замість остаточного вирішення цього важливого питання, влада вперто пропонує українському народові сурогати з:

– політичних обіцянок, які не потребують обов’язкового виконання (Коаліційна угода парламентської більшості у 2014 році, Меморандум про економічну і фінансову політику України в рамках програми розширеного фінансування МВФ в жовтні 2016 року, Рішення Національної ради реформ при Президентові України у вересні 2016 року або антикорупційна урядово громадська ініціатива «Разом проти корупції» – Розпорядження КМУ № 803 від 05.10.2016);

– законодавчих помилок (відсильна норма в Законі №1797-VIII від 21.12.2016, яка передбачає ліквідацію Розділу XVIII-2 «Податкова міліція» в Податковому кодексі України), що призводять до напівлегітимного, але все одно життєздатного статусу податкової міліції;

– законодавчих ініціатив, які або роками лежать без руху у парламенті і уряді (законопроекти Міністерства фінансів про демілітаризацію ПМ 2014 року і про створення служби фінансових розслідувань 2016 року, забутий альтернативний депутатський законопроект № 4228 «Про фінансову поліцію» від 15.03.2016), або відверто політизована версія (законопроект № 8157 від 19.03.2018, який передбачає перепідпорядкування нового правоохоронного органу від уряду до президента та ніяк не відповідає на проблему дублювання функцій).

Наша країна нагадує Задзеркалля англійського філософа Льюїса Керолла, де час, образившись на місцевих жителів, зупинився й у них цілодобово час пити чай. Так і у нас – шостий рік час ліквідації податкової міліції. Процес є – результату немає.

Майстри профілактики

Що тим часом відбувається на практиці? Які результати роботи правоохоронних органів у сфері боротьби з економічними злочинами?

На перший погляд, ефективність борців з тіньовою економікою та злочинністю зашкалює:

Виходить, що на кожну вкладену гривню держава повертає 17,4 гривні, а кожен співробітник збагачує скарбницю на 3,76 млн гривень. Особливо видно «старанність» працівників Служби безпеки. Але, як відомо, довіряй, але перевіряй. По-перше, профілактичні заходи в «бюджетну» кишеню не покладеш, а їхня вартість становить більше половини економічного ефекту від роботи (52,6%), а у випадку з СБУ – так взагалі 78%. А по-друге, відкриті статистичні дані, надані Генеральною прокуратурою України, дають практично протилежну картину:

Статистика злочинів у сфері господарської діяльності включає в себе злочини за статтями 199-233 Кримінального Кодексу України, в тому числі такі як ухилення від сплати податків, контрабанда та відмивання брудних грошей, що становить домінуючу частину економічної злочинності. І тут, як бачимо, досягнення більш ніж «скромні». Кількість закритих справ, в тому числі через відсутність факту або складу злочину, у 1.75 разів перевищує кількість справ, направлених до суду (3868 проти 2216), в розрізі правоохоронних органів цей показник становить: для СБУ – в 2,76 раз, для ДФС – в 1,92 рази, для Нацполіціі – в 1,49 рази. Для прикладу, аналогічна статистика:

(1) служби внутрішніх доходів США за 2017 рік: на 3 019 розслідувань припадає 2 294 вироків суду (лише 725 розслідувань було закрито), тобто співвідношення кількість закритих справ / кількість справ направлених до суду становить 0,32, у нас, повторюся, 1,75 або на 550% відсотків браку більше;

(2) національного податкового агентства Японії за 2018 рік: з 174 розслідувань 113 закінчено офіційним звинуваченням, відповідно співвідношення кількості справ закритих до направлених до суду становить 0,54 або у 3,24 рази краще ніж в Україні.

Свої пріоритети

Ще один небезпечний дзвіночок – рівень покриття збитків по кримінальних виробництвах в сфері господарської діяльності. З матеріальних збитків повертається лише одна гривня з чотирьох, при цьому показник підрозділів СБУ взагалі близький до нульового (0,24%), що взагалі змушує сумніватися, чи є покриття збитків обов’язковим в оцінці ефективності роботи правоохоронних органів.

Але і це далеко не все. Аналіз власних даних правоохоронних органів у сфері боротьби з економічними злочинами про результати своєї роботи продовжує дивувати не менше (дані на кінець жовтня 2018 року):

Висновки:

– доведення кримінальних проваджень до суду не є безумовним пріоритетом системи – у середньому співробітник продукує менше одного успішного виробництва на рік (0,84), а коефіцієнт корисної дії із розкриття злочинів становить лише 63%. Іншими словами, робота правоохоронців призводить до зростання адміністративного тиску та втрат часу (ресурсів) платників податків, які, природньо, ніхто відшкодовувати не збирається;

– зворотнім боком неефективності є той факт, що два з п’яти кримінальних проваджень взагалі не доходять до суду, а значить не несуть суспільно корисної складової. При цьому, подібний рівень закриття кримінальних проваджень – це чіткий сигнал як мінімум про серйозні проблеми у правоохоронній системі, а в більш широкому сенсі – недостатній рівень професіоналізму та існування величезного поля для корупції;

– реальний економічний ефект від діяльності співробітників правоохоронних органів в сфері економічної злочинності можна порівняти з сумами фінансування, які виділяються з бюджету. Аналогічний висновок три роки тому давав депутатський корпус (пояснювальна записка до законопроекту № 4228): податкова міліція в 2015 році повернула в бюджет 521 млн грн податків, в той час як на її утримання витратили 554 млн грн. Витрати бюджету на утримання працівників податкової міліції у 2015 році перевищили економічний ефект від їхньої діяльності на 33 млн грн.

Підведемо підсумки.

Система демонструє ознаки професійної деградації, гнітючу неефективність щодо захисту інтересів держави, економічну неспроможність і провокує масштабні втрати часу та ресурсів платників податків. Україні терміново потрібен новий, ефективний орган, що усуває дублювання функцій у сфері боротьби з економічною злочинністю. Це єдине правильне й ефективне державне рішення.

На завершення не зайвим буде сказати про те, що податкова реформа не буде скільки-небудь успішною без створення нового єдиного аналітичного органу по боротьбі з економічними злочинами. Нам не вдасться перетворити фіскальну службу в сервісну, змінити її «каральну» ідеологію роботи з платниками податків, до тих пір, поки в рядах ДФС знаходиться податкова міліція.