Рада прийняла 2 закони про посилення інституціональної спроможності НБУ.
18 червня Верховна Рада проголосувала за законопроекти №2743 і №2742, на прийнятті яких наполягали експерти Реанімаційного пакету реформ і які спрямовані на зміцнення інституційної спроможності Національного банку України, підвищення його ефективності та вдосконалення інфраструктури.
Схвалення цих законів спрямовані на виконання зобов’язань для отримання другого траншу кредиту від МВФ, а саме на виконання пункту 9 Меморандуму про економічну та фінансову політику від 27 лютого 2015 року, де визначено:
«a. Правління НБУ. Ми трансформуємо Правління у Виконавчий комітет, щоскладатиметься з Голови та заступників Голови. На реформоване Правління будепокладено відповідальність за формулювання та реалізацію грошово-кредитної тавалютно-курсової політики (згідно з Основними засадами грошово-кредитноїполітики, що затверджуються Радою НБУ), а також за регулювання банківськоїсистеми.
Оскільки основною функцією, відповідно до Конституції України Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України, він має виходити із пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в державі, а також сприяти додержанню стійких темпів економічного зростання та підтримки економічної політики Кабінету Міністрів України за умови, що це не перешкоджає досягненню цінової стабільності та стабільності банківської системи.
Після законодавчих змін питання розподілу прибутку буде законодавчо врегулювано і НБУ отримало повноваження незалежно визначати суми, що мають перераховуватися до Державного бюджету. Першочерговим напрямом використання прибутку НБУ буде: формування загальних резервів, щоб ті складали 10% від обсягу грошово-кредитних зобов’язань регулятора (в 2014 році вони покривали всього 4% зобов’язань), Рада НБУ отримала повноваження приймати рішення про формування додаткових резервів у розмірі до 2% зобов’язань НБУ, які будуть використані для фінансування інвестицій регулятора. Максимальну суму, яка дістанеться уряду, буде також стверджувати Рада НБУ. При цьому Верховна Рада заборонила авансові платежі Нацбанку до держбюджету. Гроші будуть перераховуватися до держскарбниці рівними частками протягом року.
Виходячи з прогнозних макроекономічних показників, які буде визначати КМУ (з певним рівнем інфляції) та фактичної їх реалізації (не реалізації), НБУ в змозі регулювати не передбачені їх значні відхилення, орієнтуючись в першу чергу на рівень інфляції. По суті цим революційно змінюється сутність діяльності НБУ – перехід на ліберальну валютну політику (поки гнучке курсоутворення) із зобов’язаннями по підтримці певного визначеного рівня інфляції (таргетування).
Дані зміни дозволять припинити практику використання не підтверджених аудитом доходів (прибутків) НБУ (у т.ч. авансом) у якості джерела поповнення дохідної частини бюджету. Останніми роками склалася негативна практика, відповідно до якої із року в рік законами України про Державний бюджет України на відповідний рік встановлюється обов’язок Національного банку перераховувати до державного бюджету певну, визначену законом, суму коштів, які ще не отримані, а лише передбачені у кошторисі доходів та витрат Національного банку України як прогнозовані відомості про сальдо кошторису. Фінансова незалежність центральних банків визначається достатністю власних фінансових ресурсів, необхідних для виконання їх функцій, реалізацією відповідних програм та правом самостійно формувати власний кошторис.
Експерти групи по реформі фінансового (банківського) сектору
Реанімаційного пакету реформ