Двоє хлопців без перешкод прогулялися серед танків на Харківському бронетанковому заводі. Це шокує. Так само шокує, як роками прокручують махінації на оборонних підприємствах.
Річ у тім, що той же Харківський бронетанковий завод, який входить в структуру концерну “Укроборонпром”, регулярно фігурує в кримінальних справах. Наприклад, з березня 2016 року Національне антикорупційне бюро розпочало розслідувати фіктивну закупівлю запчастин Харківським заводом на 37,5 млн гривень.
Протягом 2015 року, під час війни на Донбасі, ХБТЗ уклав низку угод з приватними фірмами ТОВ “Інрекс”, ТОВ “ТБА” та ТОВ “Оптимумспецдеталь” на постачання комплектуючих до бронетанкової техніки. Тоді нібито на завод надійшли російські комплекси керованого танкового озброєння 9К112-1 “Кобра”, російські електромашинні підсилювачі ЭМУ-12 ПМБ та російські лазерні приціли-далекоміри 1Г42.
Однак, як встановило слідство, дані комплектуючі фактично не були поставлені приватними фірмами. Адже ТОВки не являлися безпосередніми виробниками і не мали угод з постачальниками запчастин до бронетанкової техніки. А більшість фінансових операцій приватних фірм заключаються у купівлі/продажу м’ясомолочної продукції, зернових культур та тютюнових виробів.
Детективи дійшли висновку, що службові особи Харківського бронетанкового заводу, достовірно знали про реальний досвід приватних фірм. Але діяли умисно з метою особистого збагачення та таки провели оплату за не поставлені комплектуючі.
Останні слідчі дії у відкритих джерела датовані 2016 роком. Зі сторони влади – тиша. Ані заяв, що хтось поніс відповідальність. Ані запевнень, що державні гроші повернулися. Врешті решт, чи хтось був звільнений за фінансові операції?
На жаль, такі питання зависають у повітрі. Проект “Марлін” вже публікував результати аудиту концерну “Укроборонпром”, згідно якого 41% підприємств виявилися неефективними.
Тому, не дивно, що халатність породжує халатність. І треба дякувати надприродним силам, що це були руфери, а не російська розвідка.