Перемогти бідність і змусити економіку зростати можливо. Потрібно просто вийти з тіні і чесно конкурувати між собою, без схем і оптимізацій.
Ринок електронної комерції зростає не по днях, а по годинах, і не тільки в усьому світі, але і в Україні. За 2018 рік українці витратили в інтернет-магазинах більше 60 млрд грн, в 2019-му можливе збільшення обсягів торгівлі до 25% і загальний обсяг перевищить 80 млрд грн. Безсумнівно інтернет-магазини – це великий асортимент товарів, зручний спосіб пошуку за певними параметрами, умовами продажу і низької ціни. Але при цьому, низька ціна часто досягається не за рахунок чесної конкуренції, а, банально, за рахунок ухилення від податків. І так як основна маса товарів імпортні, які завозяться в Україну різними контрабандними схемами, то і її продаж приносить “економію” на митних зборах і максимальний прибуток.

І часто ми чуємо, так в чому проблема – займіться митницею і буде вам результат. І це правильно, з корупцією на митниці треба боротися, і тому зараз відбувається її реформування і ті кроки, які уже давно треба було зробити, ухвалюються парламентом і готуються до імплементації. Але є кілька “але”. Побороти контрабандні схеми виключно боротьбою на митниці неможливо.

Так, наприклад, один з найпростіших шляхів відходу від сплати податків при перетині імпортних товарів кордону України – це поштові посилки, одержувачі яких не громадяни України, а наші великі інтернет-магазини. І тут все просто: великі партії товару розбиваються на невеликі посилки і відправляються на фіктивних адресатів. Виникає дилема: посилення правил поштових посилок викликає обурення суспільства, а залишити все як є – означає, що і далі контрабанда масовим потоком буде заходити в Україну.

І ще одна проблема в тому, що навіть сплачені митні платежі в бюджет не гарантують, що вони там залишаться. І причина – в можливостях інтернет-магазинів продавати товар без фіскального чека і документів. А далі все просто: за документами у тебе є товар, а також реальний податковий кредит, який можна продати на “скрутку”, а та вже перепродасть його “покупцеві” податкового кредиту, з яким треба зменшити свої податкові платежі в бюджет.

І так бюджет втрачає двічі: спершу – коли товар продається без фіскального чека і, відповідно, без сплати податків, а вдруге – коли податковий кредит на ці товари використовується для зменшення податкових платежів до бюджету.

Ну гаразд, скаже хтось, українці менше заплатять за товар. Але проблема в тому, що весь імпортний товар стає більш конкурентний, ніж вироблений в Україні. А це менший розмір заробітних плат для українців, менше робочих місць, сировинна економіка і величезне негативне торгове сальдо, яке в будь-який момент може привести до економічної кризи, які ми вже спостерігали в минулому.

Ще один аспект даної проблеми полягає в тому, що проданий товар без фіскального чека і документів не підлягає гарантійному ремонту, можуть бути серйозні проблеми з його поверненням, відсутністю інструкції українською мовою, часто це контрафакт, а іноді такий товар може становити загрозу для споживача, який його придбав. І при цьому у випадку з інтернет-магазинами ви навіть не знаєте, хто конкретно вам його продав. У більшості випадків ви не знайдете жодних даних про продавця на сайті інтернет-магазину.

Про приклади порушення навіть великими інтернет-магазинами часто пишуть журналісти-розслідувачі. З останніх прикладів – Цитрус, який замість фіскальних чеків видає товарні або просто папірці, і Розетка, яка пішла набагато далі і видає чеки дуже схожі на справжні, але вони не потрапляють в базу податкової служби.

Дуже дискусійним є питання про маркет-Плейс, тому що поки неясно, хто повинен нести відповідальність: постачальник товару або все-таки сам торговий майданчик. До того ж останнім часом в Україні почали з’являтися так звані псевдомаркетплейси, які насправді не співпрацюють з жодними іншими продавцями. Вони відкривають кілька ФОПів і, під прикриттям торгового майданчика, реалізують свій товар, ввезений з мінімізацією податків.

Безумовно, електронна комерція в Україні – перспективний напрям, який буде розвиватися, і може, колись в конкурентній боротьбі повністю замінить традиційні магазини, але боротьба повинна бути чесною.

Спершу всі інтернет-магазини потрібно на законодавчому рівні зобов’язати розміщувати інформацію про продавця в доступному для покупця місці. Повинні бути вказані такі дані, як повне найменування, фактична адреса, для юридичних осіб – код ЄДРПОУ, для ФОПів – податковий номер. А також важливо зобов’язати інтернет-магазини використовувати реєстратори розрахункових операцій.

Цей процес може полегшити прийняття доопрацьованого законопроекту №1053-1 про програмні РРО, які дозволять суттєво зменшити витрати і забезпечити оперативну фіксацію реалізації товарів. Крім цього, для покупців буде запущений механізм кешбек, який дозволить перевіряти достовірність виданого фіскального чека (там, де це передбачено законодавством), в якому фіксується і продавець, і товар, і ціна. А якщо документ виявиться фальшивим, то захистити свої права і компенсувати вартість покупки. При цьому контролювати продавця буде сам покупець, а не податкова.

Якщо ми хочемо вийти з нашого кола бідності і забезпечити економічне зростання економіки і наших доходів, то ми повинні вийти з тіні і чесно конкурувати між собою, без схем і оптимізацій.

Ілля Несходовський для ЛІГА.Фінанси