Реанімаційний Пакет Реформ > Новини > Колонки > Реванш схем на кордоні. Як побороти сірий імпорт

Реванш схем на кордоні. Як побороти сірий імпорт

Україна втрачає близько 20 млрд грн доходів бюджету на рік через сірий імпорт. Що з цим робити?

Український ринок е-комерції активно зростає (у минулому році понад 30%) та має обсяг продажу товарів та послуг на рівні 65 млрд гривень. Прогнози на поточний рік не менш оптимістичні – обсяг ринку сягне 80-85 млрд грн.

Бурхливе зростання породжує недобросовісну конкуренцію та зловживання пільгами, що створює так званий сірий імпорт. Проблема не є національною або унікальною особливістю України. Так, за даними Єврокомісії через невідповідність у міжнародних онлайн-продажів щорічно країнами – членами ЄС втрачаються біля 5 млрд євро податків на рік.

Хоча українська вартість проблеми є значно нижчою – за різними оцінками ця сума у 2019 році сягає до 20 млрд грн втрачених податків – для державного бюджету це значні кошти (майже 2% всіх доходів).

На жаль, поточну політику України щодо протидії агресивним схемам проникнення «промислових» партій імпортних товарів на територію України та уникнення сплати податків на кордоні важко назвати послідовною або ефективною.

Як схеми повернулись на кордон

Більш того, у 2018 році парламентом за ініціативою Уряду прийнято контроверсійні кроки (Закон 2628), а саме, визнано неспроможність побудови в Україні сучасної моделі адміністрування поштових (експрес) відправлень, що призвело до скасування норми про обмеження кількості відправлень без сплати податку на адресу одного одержувача.

Справжній реванш тіньових схем!

Поточна ситуація виглядає так:

– в Україні на даний час відсутній дієвий та ефективний контроль держави  схемам незаконного ввезення товарів на митну територію України;

– національне законодавство створює лише певні передумови для майбутньої боротьби зі зловживаннями, але не передбачає жодних дієвих кроків для припинення зловживаннями пільгами, наданими міжнародними конвенціями та законодавством України;

– належний контроль у поточній ситуації не видається можливим, оскільки відсутня повна ідентифікація отримувачів (паспорт, ідентифікаційний номер, адреса отримувача тощо). Запобігти масовому ввезенню товарів дуже складно;

Водночас, різке зростання долі невеликих постачань у складі поштових та кур’єрських потоків, суттєво вплинуло на інституційну спроможність уряду ефективно протидіяти сірим схемам перетину кордону.

Що робити: план реформ

Своєю чергою, ця проблема стала предметом чисельних наукових та аналітичних досліджень у світі, зокрема ОЕСР (в рамках спеціальної групи по боротьбі з незаконною торгівлею), інституціями ЄС (ЄК, Європейське бюро з питань боротьби з шахрайством – OLAF, Управління інтелектуальної власності ЄС – EUIPO).

Покроковий план побудови ефективної системи боротьби із незаконною торгівлею в Україні виглядає наступним чином:

Етап 1 – 2019 рік:

– запровадження ідентифікації отримувачів за ідентифікаційним кодом та зберігання інформації на окремому програмно-інформаційному комплексі нової Державної митної служби України (далі – ДМСУ);

– надання статусу «податкового агента» операторам поштового зв’язку та експрес-перевізникам з наступною акумуляцією реєстрів (декларацій) на всі поштові та експрес відправлення на етапі попереднього декларування;

– запровадження системи оцінки ризиків.

Етап 2 – 2020 рік:

– законодавчо передбачити можливість отримання товарів без сплати податків з інших країн на певну суму на рік або певну кількість на місяць або на рік;

– забезпечити просту та швидку процедуру сплати податків та мит на товари, які будуть отримані понад визначеним лімітом;

– створення у складі ДМСУ окремого митного підрозділу з функцією накопичення, аналізу та перевірки інформації щодо транскордонних електронних продажів.

Етап 3 – 2021-2023 роки:

– трансформація окремих елементів контролю та адміністрування (етап 1 та 2) у комплексну національну модель переміщення товарів через кордон на зразок системи єдиного вікна ЄС (One Stop Shop) або, як альтернатива, «апгрейд» системи електронного адміністрування ПДВ (так званої СЕА ПДВ).

Як писав свого часу французький державний діяч та видатний історик Алексіс де Токвіль: «Найнебезпечніший момент для поганого режиму – коли він починає реформуватися». Тому, на жаль, реалізація плану під силу лише новому президенту та новому парламенту. Чекаємо.

 

В’ячеслав Черкашин для ЛІГА.net

 

ВГОРУ