Реанімаційний Пакет Реформ > Новини > Події > Реформи під час війни: досягнення України у 2022 році та плани на 2023-ій

Реформи під час війни: досягнення України у 2022 році та плани на 2023-ій

Позначки:

У 2022 році Україна продовжила впровадження реформ, попри масштабне вторгнення Росії. Значним стимулом для цього стало надання Єврокомісією рекомендацій, які Україна мала б виконати до кінця цього року, аби продовжити діалог про вступ до ЄС. Докладніше про це говорили громадські експерти та політики під час дискусії «Реформи під час війни. Підсумки року та подальші очікування», організованої Коаліцією РПР 20 грудня.

Без впровадження належних реформ у політико-правовій сфері Україна не лише не набуде членства в Євросоюзі, а й не стане ефективною та демократичною країною. Тільки демократична Україна зможе успішно протистояти авторитарній країні-агресору Росії. На це звернула увагу Юлія Кириченко, членкиня правління Центру політико-правових реформ, співголова Ради Коаліції РПР.

Вона нагадала, що першою рекомендацією Єврокомісії була реформа добору суддів до Конституційного Суду України:

«Головне тут навіть не сам професіоналізм, який безумовно важливий, а можливість опиратися тиску з боку влади, що спостерігалося за часи правління всіх політичних сил».

Тому громадські експерти рекомендували зменшити вплив владних інститутів, як-от президент, парламент і з’їзд суддів, на хід добору суддів КСУ. Зокрема, запровадити повноцінний прозорий конкурс.

Нещодавно Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 7662, який передбачає попередній конкурсний добір із запровадженням Дорадчої групи експертів. Але вже через тиждень Венеційська комісія опублікувала оновлений висновок щодо цього проєкту закону із двома головними рекомендаціями:

  1. суб’єкти призначення суддів КСУ (президент, парламент і з’їзд суддів) не мають призначати кандидатів, яких не рекомендує Дорадча група експертів;
  2. змінити склад Дорадчої групи експертів — із 6 людей (три від держави й три від міжнародних партнерів) на 7 осіб (три від держави й чотири від міжнародних партнерів.

При чому друга рекомендація передбачається на перехідний період строком на шість років: «Це збільшує ймовірність того, що на посаду суддів КСУ призначатимуть професіоналів, які відповідають моральним критеріям».

Головною подією 2022 року в медіасфері стало ухвалення в другому читанні закону «Про медіа». Ухвалення цього документу вітала більшість громадських організацій. А значно прискорило розгляд закону те, що його ухвалення було однією з рекомендацій Єврокомісії. Про це говорила Наталія Лигачова, голова ГО «Детектор медіа», членкиня Ради Коаліції РПР.

Головна мета закону «Про медіа» — привести законодавство України у відповідність до Директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги. А іншим позитивним аспектом стало посилення повноважень медійного регулятора — Національної ради з питань телебачення та радіомовлення.

«Раніше Нацраді було важко призначити перевірки навіть проросійських телеканалів. Нагадаю, канали Медведчука закрили на основі рішення РНБО, а не Нацради», — наголошує Лигачова.

Водночас Нацрада не матиме повноважень блокувати зареєстровані медіа, але матиме дозвіл блокувати незареєстровані — терміном на два тижні. А ось блогери в соцмережах виведені з-під дії законодавства.

Іншим важливим явищем 2022 року Наталія Лигачова назвала створення єдиного телемарафону. На початку масштабної агресії Росії він був однозначно позитивним фактором, коли об’єдналися олігархічні канали, державний і суспільний мовники. Проте зараз медіаспільнота критикує телемарафон через звуження плюралізму, як-от вилучення із цифрового мовлення телеканалів, пов’язаних із Петром Порошенком

Ще одна негативна тенденція — збільшення кількості державних мовників, які посилюють медіаприсутність представників влади. Прикладом цього Лигачова назвала телеканал «Рада», який офіційно є парламентським мовником, але зараз він де-факто перетворився на державний.

До телемарафону також доєднався канал «Ми — Україна», у який переформатувалися колишні телеканали Ріната Ахметова.

«Зрозуміло, що цього їм не вдалося б без співпраці з владою», — вважає експертка.

У 2022 році ухвалили низку нормативно-правових актів, які покращили соціальний захист військовослужбовців і ветеранів. Про це говорили Юлія Морій, директорка ГО «Юридична сотня».

Експертка навела такі приклади:

Проте деякі ухвалені рішення значно погіршили становище військовослужбовців:

Також Юлія Морій поділилася статистикою щодо кількості скарг, які отримала «Юридична сотня» з 24 лютого 2022 року:

Роботу парламенту у 2022 році можна розділити на два глобальні етапи, вважає Ярослав Юрчишин, народний депутат, перший заступник голови Комітету з питань антикорупційної політики.

На першому етапі — коли російські війська перебували біля Києва — спостерігалася надзвичайна консолідація політичних сил і ухвалення низки необхідних законопроєктів.

На другому етапі — після вигнання російських військ із півночі України — повернулася політизація, а деякі законопроєкти формально ухвалювалися для євроінтеграції, але в їхній реалізації будуть значні проблеми.

«Під час війни реформи не можуть бути половинчастими. Але для цього потрібна консолідована позиція громадянського сектору та міжнародних експертів», — каже Юрчишин.

Також депутат поділився планами парламенту на 2023 рік: виправити закон про добір суддів КСУ та доробити закон про медіа щодо діяльності у виборчий період.

«Необхідно повертати е-декларування. Поки що відкладено декларування навіть за 2021 рік», — говорить нардеп.

Громадське радіо

ВГОРУ