На сьогоднішній день в Івано-Франківській області утворено 4 об’єднані територіальні громади. В одній із них – Печеніжинській – 28 лютого обрали перших старост. Найбільш успішним прикладом впровадження реформи, звісно, є Старобородчанська об’єднана територіальна громада, вибори до органів місцевого самоврядування якої пройшли 25 жовтня минулого року. Завдяки об’єднанню громада отримала 4,5 млн. грн. в якості субвенції на побудову інфраструктури та на 1 млн. грн. збільшила свій власний бюджет за рахунок податкових надходжень. Загальний бюджет громади наразі склав 15,5 млн. грн., що дозволило запланувати ремонт доріг, школи та клубу на території громади, а також відкриття дитячого садочку.
Окрім грошей від держави, жителі цієї громади продукують власні проекти. Зокрема, перемога на конкурсі “Стратегічні плани для об’єднаних територіальних громад” дозволила їм отримати 266 тисяч грн. від Міжнародного фонду “Відродження” на підтримку розвитку громади.
Але процес децентралізації може загальмуватись через зволікання Парламентом прийняття відповідних змін до Конституції.
Саме розробка змін до Конституції з метою децентралізації влади визначені пріоритетними напрямками реформування, над якими почала працювати більше року тому створена Президентом Конституційна Комісія.
Проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади) дотепер очікує остаточного ухвалення Парламентом. Нагадаємо, що цей законопроект було внесено до Парламенту Президентом України та попередньо схвалено Парламентом VIII скликання 31 серпня 2015 р. на другій сесії. І для прийняття цього Закону у визначеному Конституцією порядку, за нього мали проголосувати більше 300 депутатів на наступній – третій сесії Парламенту, що закінчилася 2 лютого. Відповідно для ухвалення цього Законопроекту відповідно до конституційного порядку Парламенту необхідно повернутися до його попереднього схвалення та на наступній черговій сесій знайти 300 голосів народних депутатів за нього.
Однак народні депутати вирішили змінити Регламент, виправдавши свою бездіяльність обмеженням у часі на виконання необхідних процедур для остаточного схвалення законопроекту “Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)”. Не використавши жодного легітимного способу – як то внесення будь-яких змін до законопроекту, – народні депутати звернулися до Конституційного Суду з проханням розтлумачити поняття “наступна чергова сесія”.
18 березня Конституційний Суд офіційно оприлюднив Рішення у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положення статті 155 Конституції «на наступній черговій сесії Верховної Ради України» – питання щодо конституційності ухвалення конституційних змін Парламентом на двох непослідовних сесіях. Конституційний Суд виніс дуже неоднозначне рішення, яким дав право депутатам на власний розсуд трактувати значення поняття «наступна чергова сесія».
Варто відзначити, що загалом законопроект несе багато позитивних новел, яких потребує наша країна. Яких особливо потребують об’єднані громади, які прагнуть розвиватися та мати шанси на успіх.
Що ж зміниться після впровадження реформи децентралізації влади?
По-перше, саме громада стане базовим рівнем територіального устрою, на другому рівні – район, на третьому – регіон (область). При цьому, села не зникнуть і не об’єднаються між собою. Об’єднуються лише органи управління цими селами – один орган управління буде на 7-10 сіл. Це значно скоротить витрати на утримання сільських рад та їх працівників, адже зараз у невеликих селах 90% бюджетних коштів йде виключно на утримання апарату ради. В центрі об’єднаної громади будуть знаходитись всі державні органи: Пенсійний фонд, органи реєстрації, Фонд соціального захисту населення та інші. Проте частину адміністративних послуг (зокрема, оформлення різноманітних довідок) надаватиме староста, що знаходитиметься в кожному селі та селищі.
Об’єднані громади отримають від держави значні фінансові ресурси на виконання повноважень у сфері освіти, медицини – такі ж, як зараз мають міста обласного значення. Пропонується спрямовувати до місцевих бюджетів до 60% податку на доходи фізичних осіб, 10% податку на прибуток підприємств, частково – екологічний податок, 100% єдиного та земельного податків та податку з нерухомості.
По-друге, відбудеться наближення послуг до місця проживання громадян. Середня відстань від населеного пункту до центру громади, де можна буде отримати всі послуги, зменшиться більш ніж у два рази – з 25 км до 11 км. Саме цей аспект і відповідає головному завданню децентралізації – зменшення дистанції між громадянином та органом, який має повноваження.
По-третє, громади самостійно встановлюватимуть місцеві податки і збори, що забезпечить фінансову незалежність від регіону та держави. Громади отримають також право розпоряджатися землею на всій своїй території, у тому числі за межами населених пунктів. Після внесення змін до Конституції громадам буде гарантовано фінансове забезпечення всіх повноважень місцевого самоврядування, зокрема шляхом надання частки загальнонаціональних податків. У державну скарбницю будуть йти лише кошти, необхідні для виконання державних функцій. Це буде головною відмінністю від нині діючої фіскальної системи.
По-четверте, буде об’єднано фінансові, майнові та інтелектуальні ресурси, що дозволить громаді покращити інфраструктуру населених пунктів (дороги, водопостачання, освітлення тощо) та підвищити якість медичних, освітніх та інших послуг.
Після впровадження повноцінної реформи місцевого самоврядування ми отримаємо спроможні територіальні громади, що матимуть широкі повноваження та достатньо фінансів для їх виконання. Це дозволить розвивати населені пункти, в першу чергу села та селища, та повноцінно дбати про життєвий комфорт їх мешканців,
– наголошує Катерина Давиденко, експерт з питань місцевого самоврядування Центру політико-правових реформ.
Від ухвалення змін до Конституції з дотриманням конституційної процедури, залежить, чи зможе Україна далі йти шляхом повноцінних реформ чи обмежиться бутафорною їх імітацією,
– зауважила пані Катерина.
