Реанімаційний Пакет Реформ > Новини > Події > Референдум без маніпуляцій і топ-3 проблеми держслужби: дискусія експертів і політиків

Референдум без маніпуляцій і топ-3 проблеми держслужби: дискусія експертів і політиків

Яким має бути закон про референдум? Чи є досконалим новий Виборчий кодекс? Як запровадити ефективну модель державної служби та децентралізації влади? Про це говорили спікери “Форуму реформ: на шляху до Вільнюса під час панельної дискусії №1. Належне урядування: як забезпечити народовладдя та ефективне державне управління.

Комітет Верховної Ради з питань правової політики фокусується на трьох основних напрямках: внесенні змін до Конституції, законодавчій основі для відкриття ринку землі та законі про всеукраїнський референдум. Про це розповіла заступниця голови Комітету Ольга Совгиря.

Зараз триває масштабна реформа внесення змін до Конституції у сферах скорочення кількості народних депутатів з 450 до 300 осіб, скасування адвокатської монополії та створення допоміжних органів при Парламенті, які стануть аналітичними центрами для розробки нормативно-правових актів.

При розробці законопроекту про ринок землі виникло питання недосконалості регламенту, говорить Совгиря. Деякі політичні сили зловживають “законодавчим спамом”: вносять багато однакових правок, в результаті чого депутати “цілими днями слухають одну й ту саму поправку”. 

“Закон про регламент має бути приведений до Конституції: після повернення до Конституції 2004 року зміни до регламенту так і не внесли”, – каже нардеп. 

Референдум

Наступним шагом після ухвалення закону про всеукраїнський референдум буде ухвалення закону про місцевий референдум та інші форми народовладдя. Але зараз триває дискусія щодо того, чи може бути предметом всеукраїнського референдуму ухвалення та скасування законів, пояснює Совгиря.

Референдум – це важливий конституційний інструмент прямої демократії. Але він не є панацеєю вирішення всіх політичних суперечок і його можуть використовувати політики для власних інтересів. Про це застерігає заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Аліна Загоруйко.

Для захисту від політичних маніпуляцій на референдумі необхідно розробити запобіжник у вигляді демократичної процедури проведення цього волевиявлення, вважає експертка Центру політико-правових реформ, співголова Ради Коаліції РПР Юлія Кириченко.

“В Україні взагалі не було демократичного закону про референдум. Спочатку існував застарілий закон ще до ухвалення Конституції у 1996 році. Потім у 2012 році проросійські сили протягнули закон (скасований у 2018 році), який був частиною плану порушення цілісності нашої країни”, – нагадала Кириченко. 

Зараз із залученням громадських експертів розробляється новий демократичний закон про референдум із запобіжниками від маніпуляцій політиків, підсумувала Кириченко. 

Виборчий кодекс

Новий Виборчий кодекс – це “маленький стрибок”, адже при позитивній оцінці в цілому він має певні вади. Тому до розробки правок до нього активно залучають громадянське суспільство, каже народний  депутат Аліна Загоруйко. 

Водночас чинний Виборчий кодекс не змінює систему місцевих виборів. На це звертає увагу голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська, висловивши сподівання, що цю проблему вирішать у квітні-травні 2020 року. 

“Новий Виборчий кодекс – це прорив, адже він нарешті дозволяє виборцям голосувати за місцем проживання, а не реєстрації, а також встановлює гендерні квоти”, – каже Айвазовська, зауваживши, що ці зміни не синхронізовані на рівні місцевих виборів.

Проте жодна виборча система не буде працювати належним чином без запровадження невідворотності покарання за порушення виборчого права. 

“Зараз карають виборців за винесення бюлетенів за межі виборчих дільниць. Але відсутні санкції за реєстрацію технічних кандидатів та інші зловживання пасивним виборчим правом”, – підсумовує Айвазовська. 

Державна служба

Реформа державної служби є основною, адже всі реформи в країні роблять державні службовці, запевняє голова Національного агентства України з питань державної служби Олександр Стародубцев.

Він навів 3 головні проблеми у державній службі: 

  1. суспільство та багато самих держслужбовців не розуміють, навіщо потрібна державна служба;
  2. значний брак загального менеджменту: багато зусиль витрачається на процедурні питання, а не на сенсові речі;
  3. відсутність HR-менеджменту.

Стародубцев навів формулу перезавантаження влади: нові лідери для створення нових сенсів + HR-менеджери для трансляції цих ідей до кожного з службовців + нові засади організаційної роботи. 

“За 3 місяці мого перебування на посаді була вироблена стратегія держслужби, з’явилися компоненти HR-менеджменту та синхронізувався набір на вакансії держслужби з провідними українськими сайтами для пошуку роботи”, – відзвітував голова НАДС.

Уряд перезавантажує владу без ідейної, концептуальної та кадрової підготовки, вважає  голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко.

“Досі відсутній аналіз політики та бракує комунікації з суспільством. Також ігнорується верховенство права через приділення уваги популістичним ідеям”, – говорить він. 

Децентралізація влади

Децентралізація вже охопила 70% населення та 40% територій. Але існуюча асиметрія між децентралізованими та централізованими територіями ще більше послаблює Україну, застерігає голова правління Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук

Реформа децентралізації – це пріоритет попередньої та чинної влади. Дискусія точиться лише навколо поправок до Конституції, зауважує голова підкомітету Верховної Ради з питань адміністративно-територіального  устрою Віталій Безгін.

“Якщо розглядати децентралізацію як зміну територіального устрою, то зміни до Конституції не потрібні. Але децентралізація передбачає створення нових виконавчих органів, що обумовлює необхідність змін”, – вважає Безгін.

Відмінність у моделях децентралізації влади Петра Порошенка та Володимира Зеленського полягає лише в одному – у проекті чинного Президента відсутній пункт про особливий статус Донбасу, підсумовує депутат. 

Модератори дискусії:

Переглянути фото з “Форуму реформ”

Читати драфти аналітичних брифів з питань реформ в Україні, підготовлених до URC 2020

ФОРУМ РЕФОРМ: НА ШЛЯХУ ДО ВІЛЬНЮСА  відбувся в рамках підготовки до щорічної Міжнародної конференції з питань реформ в Україні – Ukraine Reform Conference (URC), яка в липні 2020 року відбудеться у Вільнюсі (Литовська Республіка). Метою Форуму є обговорення прогресу впровадження реформ за перші півроку діяльності Парламенту і Уряду та пріоритетів реформ в Україні на 2020-21 роки.

Захід організовано Коаліцією РПР у партнерстві з Посольством Литовської Республіки в Україні за підтримки Міністерства закордонних справ Литовської Республіки, Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI – програма фінансується Європейським Союзом і співфінансується та реалізується Міністерством закордонних справ Данії), Проекту ЄС «Право-Justice», Міжнародного фонду «Відродження», Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні, та проекту Програми розвитку ООН в Україні «Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні», який фінансується Міністерством закордонних справ Данії.

ВГОРУ