З 23 до 27 вересня окупанти планують провести псевдореферендуми про “приєднання до Росії” тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей.
З одного боку, рішення провести “референдуми” на тимчасово окупованих територіях є трохи запізнілою реакцією на успішний контрнаступ Збройних Сил України на Харківщині й більш повільна, але однозначно впевнена, – на Херсонщині.
З іншого боку, рішення є дійсно авральним, але це значить, що:
– навіть картинка “легітимності” вже не цікава самій Росії;
– силове крило (за більшу жорсткість, за мобілізацію, за ядерний шантаж) перемогло у цьому випадку на тлі розбрату та дезорієнтації.
Найімовірніше – це для того, аби проголошенням анексії цих територій зупинити контрнаступ України. Особливо, на Луганщині. Там “ґвалт” ще той піднявся – перспектива деокупації абсолютно реальна. І Росія це чудово розуміє, морок пропаганди потроху розсіюється на тлі втрат окупованих територій і нестачі кваліфікованих кадрів.
І це – основний тригер. Росіяни знімалися з Кремінної, Сватова і навіть Старобільська. Бо якби вистачило Україні сил піти далі одразу – вони мусили би втікати ще швидше, ніж з Харківщини.
Їм треба зупинити ситуацію.
Спочатку – політично: анексія, спробують втягнути в переговори. Звісно, це нічого не дасть. Для України це зайвий привід рухатися далі й вимагати ще більшої підтримки.
Далі підуть нові воєнні методи:
– часткова (більш ймовірно) або повна (менш імовірно) мобілізація у РФ: контрнаступ України на “територію Росії” буде адекватним для росіян виправданням. Інші методи (прихована мобілізація, найманці, ув’язнені) провалилися.
– Ядерний шантаж в новій формі: росіяни можуть оголосити про розміщення ядерної зброї на якійсь з окупованих нею територій України. І тоді погрожуватимуть уже цим.
Марія Золкіна, політична аналітикиня Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, ЛІГА.net