Реанімаційний Пакет Реформ > Новини > Заяви > Проєкт № 8271: погіршення прав військових замість посилення відповідального ставлення до служби

Проєкт № 8271: погіршення прав військових замість посилення відповідального ставлення до служби

Відкрите звернення правозахисних організацій до Президента України

13 грудня 2022 року Верховна Рада України одразу в цілому підтримала Проєкт Закону “Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці” (№ 8271) від 8 грудня 2022 року. Законопроєкт  був прийнятий на п’ятий день після реєстрації без суспільного обговорення чи принаймні спроби публічної комунікації, що виключило  можливість його доопрацювання з урахуванням позиції громадянського суспільства. Провести якісну інформаційну кампанію чи суспільне обговорення в такий стислий строк теж неможливо.

13 грудня цей законопроєкт було включено до порядку денного, прийнято в цілому і підписано Головою Верховної Ради України, а також направлено на підпис Президенту. Це блискавичний часовий показник підтримки законопроєкту, який виключає можливість суспільства висловити думку про запропоновану ініціативу. 

Для порівняння, законопроєкт №8081, покликаний урегулювати важливе питання доступу військовослужбовців до відпусток під час дії воєнного стану, проходив процедуру прийняття понад три місяці, а з 6 грудня перебуває на підписі в Президента, тобто так і не набув чинності.

Законопроєкт № 8061 від 20.09.2022, який стосується можливості звільнення з військової служби звільнених з полону українських Захисників з листопада очікує на розгляд на пленарному засіданні (відповідно до висновку профільного Комітету Верховної Ради України), а законопроєкт № 7180 від 19.03.2022, покликаний надати громадянам можливість, за їхнім бажанням, продовжити військову службу до 65 років (понад нинішній граничний вік) очікує на підпис Президента з квітня.

Законопроєкт № 8271, у разі набуття ним чинності, матиме ефект, протилежний очікуваному: замість запобіганню вчиненню військових злочинів та адміністративних правопорушень, він стане причиною порушення права на справедливий суд і дискримінації самих військовослужбовців.

Тому закликаємо Президента ветувати цей законопроєкт!

Чому це потрібно зробити?

По-перше, на глибоке переконання військової та правозахисної спільноти, цей законопроєкт погіршує право військових на судовий захист та обмежує суддів у врахуванні всіх обставин під час винесення обвинувального вироку у справах щодо військових злочинів, що є порушенням принципу верховенства права, а також рівності перед законом та судом і  дискримінацією військових за професійним статусом. 

Він забороняє застосування більш м’якого покарання, ніж визначено санкцією статті, або звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку вчинення військових злочинів (наприклад, невиконання наказу, погроза або насильство щодо начальника та деяких інших). Причому особи, які вчинили вбивство чи інший тяжкий злочин, мають право на врахування пом’якшуючих обставин під час призначення покарання. У військовослужбовців це право пропонують забрати, що порушує принцип справедливості та навіть розумності. До того ж, такі обмеження прав людини для військових під час воєнного стану не сприяють добровільному вступу людини на військову службу в кризовий для держави час.

Ми переконані, що суд повинен мати можливість у повному обсязі оцінювати докази й обставини кожної конкретної справи.  Засоби масової інформації неодноразово висвітлювали історії військовослужбовців, які після самостійного виходу з оточення, прибуття до військової частини після лікування на кілька годин пізніше через відсутність сполучення, мобільного зв’язку тощо дізнавалися, що проти них відкрите кримінальне провадження, зокрема за самовільне залишення військової частини чи інші суміжні злочини. Задля справедливості для таких осіб необхідно ветувати цей законопроєкт.

По-друге, законопроєкт № 8271 передбачає право огляду військовозобов’язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції представниками Військової служби правопорядку (ВСП) та іншими уповноваженими особами. Погоджуючись із доцільністю такого огляду і його легітимною метою, зауважуємо, що чіткі правила такого огляду та вимоги щодо професійної кваліфікації представників ВСП, яка дозволить встановити факт сп’яніння, відсутні в проєкті. 

Проєкт також не передбачає присутності командира під час огляду, що матиме негативний вплив на об’єктивність процедури огляду та можливість військового захистити себе. 

Особливої уваги потребує можливість представника Військової служби правопорядку (чи іншої упоноваженої особи) визначати перебування військовослужбовців під дією лікарських препаратів, які впливають на увагу чи швидкість реакції. Такі препарати військовослужбовець може вживати під час лікування в медичній частині або після повернення з військового шпиталю, не виконуючи обов’язків за посадою. Проте відсутність будь-яких запобіжників у законі щодо огляду військових створює ризик вжиття заходів дисциплінарної відповідальності до осіб, які зазнали ушкоджень здоров’я внаслідок самовідданого захисту цілісності та незалежності України.

По-третє, для системного вирішення проблем, що виникають під час несення військової служби в умовах воєнного стану, варто впливати на причини правопорушень, а не лише посилювати відповідальність за їхнє вчинення. Зокрема потрібно підвищувати мотивацію до служби через її покращення. 

На наше переконання, збільшення розміру штрафу без належного регламентування позбавлення додаткової винагороди (яка наразі може не виплачуватися військовому відповідно до рішень чи телеграм Міністерства оборони України) не призведе до більш відповідального ставлення військового до служби, а навпаки, погіршить його психологічний стан та мотивацію.

А випадки, коли до кримінальної відповідальності притягують осіб, що були змушені, наприклад, самовільно залишити частину (унаслідок відсутності медичної допомоги, що призвело до непоправних втрат здоров`я або через хворобу у відпустці, рапорти про яку було проігноровано командиром) матимуть негативний вплив на морально-психологічний стан не лише конкретних осіб, але й цілих підрозділів.

З огляду на викладене, для захисту прав військовослужбовців, зокрема права на незалежний та об’єктивний судовий розгляд, просимо Президента України ветувати законопроєкт № 8271 від 8 грудня 2022 року.

Він має бути доопрацьований у частині скасування положень, що обмежують право суду враховувати всю сукупність доказів і призначати відповідне покарання, а також повинен містити деталізовану процедуру огляду військовослужбовців, з урахуванням захисту прав тих осіб, які проходять лікування. Також потрібно встановити запобіжники, які унеможливлювали б використання процедури огляду для особистого позастатутного впливу на військових.

Петиція до Президента.

Звернення підтримують:

  1. ГО “Юридична сотня”;
  2. Рух ЧЕСНО;
  3. Комітет з військового права Національної асоціації адвокатів України;
  4. Громадська спілка “Реанімаційний пакет реформ”;
  5. ГО “Жіночий ветеранський рух”;
  6. АО “Юридична компанія “ЛК”;
  7. АО “Партнери”;
  8. ГО “ФУНДАЦІЯ Л.І.І.Д.”;
  9. ГО “HeroU”;
  10. Центр прав людини ZMINA;
  11. Черкаський правозахисний центр;
  12. ГО “Простір можливостей”;
  13. Юридична компанія “МІЛЛЕР”;
  14. Медійна ініціатива за права людини;
  15. БО БФ Центр реадаптації та реабілітації “ЯРМІЗ”.
ВГОРУ