Президент — не чарівник: конституційні повноваження проти обіцянок кандидатів

Позначки:

Обидва кандидати у Президенти України — Петро Порошенко та Володимир Зеленський — у своїх програмах і промовах декларують обіцянки, які виходять за межі конституційних повноважень Глави держави, але не завжди чітко зазначають, чи будуть впроваджувати запропоновані громадськістю реформи. Про це говорили учасники прес-конференції “Фейки, факти та порядок денний для країни”, яку організував Реанімаційний Пакет Реформ 17 квітня.

Повноваження Президента чітко прописані у статті 106 Конституції України, але у програмах обох кандидатів на цю посаду є пункти, які виходять за встановлені Основним Законом межі, звернула увагу співголова Ради РПР, член правління Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко.

«Президент України не є чарівником, який приходить і впроваджує всі реформи, робить незалежною судову владу, знижує ціну на газ і таке інше. Президент України – це один інститут серед великої системи органів влади», — сказала вона, додавши, що обидва кандидати не говорять про те, як саме вони будуть дотримуватися Конституції.

Громадськість сформулювала 4 основні вимоги до обох кандидатів у Президенти у правоохоронній сфері та сфері боротьби з корупцією, розповів Олександр Лємєнов, засновник ГО StateWatch, головний експерт групи «Антикорупційна реформа» РПР:

  1. Захист новостворених антикорупційних інститутів (наприклад, НАБУ).
  2. Перезапуск Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) за новою процедурою.
  3. Перезавантаження Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), адже за весь час свого існування воно перевірило лише трохи більше 200 електронних декларацій чиновників з 2,2 млн поданих.
  4. Реформування Служби безпеки України (СБУ), адже наразі її штат нараховує більше 30 тисяч співробітників, що у рази більше за штати західних спецслужб.

Президент фактично не має жодних повноважень в економічній сфері але його роль є важливою на міжнародній арені, говорить Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, співголова Ради РПР.

“Президент відіграє важливу роль у співпраці з міжнародними партнерами, такими як Міжнародний валютний фонд (МВФ), адже він затверджує своїм підписом меморандуми щодо співпраці”, — зазначив Бураковський.

Обидва кандидати у Президенти у своїх програмах згадують про вступ України до НАТО, проте Петро Порошенко говорить, що Україна подасть заявку на приєднання до Альянсу у 2023 році, а Володимир Зеленський пропонує вступ до НАТО через референдум, звернула увагу Олена Трегуб, голова Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО), експерт групи «Національна безпека і оборона» РПР.

Нагадаємо, що сьогодні в Україні немає закону про референдум, за яким можна було б провести будь-який референдум взагалі, і зокрема – про вступ до НАТО.

Олена Трегуб звернула увагу на низку нагальних проблем у сфері оборони, які є прерогативою Президента:

«Черга у 47 тисяч військових, які чекають на житло – це питання не вирішене досі. Також Міноборони має у своєму розпорядженні 600 тисяч га невпорядкованих документально земельних ділянок, з якими проводять корупційні оборудки».

Україна за останні роки зробила значний крок уперед у сфері децентралізації, що дозволило збільшити фінансове наповнення місцевих бюджетів, наголосив Анатолій Ткачук, директор з питань науки та розвитку Інституту громадянського суспільства, член Ради РПР.

«Ми провели величезну роботу в Україні: запустили процес децентралізації, і зараз маємо більше 800 громад із 1360 запроектованих, і завдяки цьому отримали значне збільшення бюджетних ресурсів», — сказав Ткачук.

Таким чином, перед наступним Президентом, незалежно від того, хто переможе на виборах, постане ряд нагальних питань у реформуванні не тільки антикорупційних органів і оборонної сфери, а також впровадження змін за іншими напрямками. Докладніше з пропозиціями громадськості щодо ключових реформ можна ознайомитись у Дорожній карті реформ РПР на 2019-2023 роки.

Прес-конференція проведена Реанімаційним Пакетом Реформ в рамках програми з інституційної розбудови Центру демократії та верховенства права, що здійснюється за фінансової підтримки Швеції.

ВГОРУ