Реанімаційний Пакет Реформ > Новини > Без категорії > Позбавимося переповнених СІЗО? КСУ дозволив подавати апеляцію про тримання під вартою

Позбавимося переповнених СІЗО? КСУ дозволив подавати апеляцію про тримання під вартою

Підслідні особи  відтепер можуть оскаржити судове рішення про утримання у слідчих ізоляторах.

13 червня Конституційний Суд України визнав неконституційними положення частини другої статті 392 Кримінально-процесуального кодексу, яка забороняє оскарження строку тримання під вартою у судах першої інстанції.

Раніше людина не могла оскаржити ухвалу суду про своє утримання у СІЗО під час судового розгляду, який міг тривати роками, коментує експерт групи “Реформа правопорядку” РПР Євген Крапивін.

“Визнати такими, що не відповідає Конституції положення частини 2 Статті 392 КПК, щодо унеможливлення окремого оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час провадження в суді першої інстанції  і до ухвалення судового рішення по суті”, – повідомляє прес-служба КСУ.

“Це тільки для досудового розслідування існує обмеження у 12 місяців, а далі, якщо людина з обвинувальним актом заходила в суд, перебуваючи під вартою, то доводилося ще довго просто “погоджуватися” з рішенням суду про продовження строку тримання аж до подання апеляції по суті”, – зазначає Крапивін.

Під час досудового розслідування підозрюваний міг оскаржити ухвалу про продовження тримання під вартою, довівши, що ризиків, передбачених у статті 177 КПК України немає (ризик втечі, впливу на свідків тощо), то на судовій стадії такої можливості вже не було.

Конституційний Суд вважає, що неможливість своєчасного апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою унеможливлює ефективну перевірку правомірності обмеження конституційного права особи на свободу на стадії судового розгляду.

“Неможливість оскарження особою чи її захисником в апеляційному порядку ухвали суду про продовження строку тримання під вартою створює умови, за яких помилкове рішення суду першої інстанції може призвести до тяжких невідворотних наслідків для підозрюваного у вигляді безпідставного обмеження її конституційного права на свободу”, – підсумував Крапивін.

ВГОРУ