• Загалом українці не довіряють політичним партіям. Так, лище трохи менше 20% респондентів довіряють політичним партіям. Більшість, а це майже три чверті – не мають такої довіри. При цьому, існують певні відмінності між респондентами різного віку. Так, молодь та старші респонденти більш часто довіряють політичним партіям (23,5%), в той час як респонденти середнього віку менш схильні довіряти партіям (близько 16%). По партійних симпатіях також спостерігаються певні відмінності. Виборці «Слуги народу» та «Батьківщини» частіше довіряють політичним партіям (близько третини). Найменше довіряють політичним партіям ті люди, які загалом і не планують ходити на вибори: лише 5%.

• Основні причини недовіри до політичних партій: невиконання передвиборчих обіцянок (56%), корумпованість партій (41%) та залежність від олігархів (31%). Молодші респонденти частіше говорять про проблеми корупції в партійному житті та залежність від олігархів. При цьому респонденти практично не говорять про проблеми доступності політичних партій, їх несистемної діяльності та браку чіткої структури партії й прийняття рішень.

• Стосовно виконання політичними партіями своїх функцій, то більшість респондентів скептично оцінюють їх виконання. Лише стосовно участі у державному управлінні та підготовці законів більшість респондентів відповідають ствердно. Дещо гірше політичним партіям вдається формування політичної еліти та вироблення політики в різних сферах. А от найгірше їм вдається формування та ефективна реалізації влади, забезпечення зв’язку між владою та суспільством та гармонізація інтересів різних соціальних груп. Трохи краще, однак також негативно респонденти оцінюють формування політичної культури та формулювання цілей розвитку суспільства.

• На думку респондентів, існуючим в Україні політичним партіям найбільше не вистачає уміння та бажання захищати інтереси простих людей (43%) та уміння вирішувати конкретні проблеми, що турбують простих громадян (34%). Також партіям не вистачає незалежності від олігархів (30%) та прозорості і підзвітності перед суспільством (24,5%). Лише 8% респондентів вважають, що партіям не вистачає достатнього фінансування на свою діяльність.

• Близько 19% українці загалом готові долучитись до політичних партій. Найбільше таких серед виборців «Батьківщини» – майже 24%. Майже стільки ж готові долучатись виборці «ЄС» – 22,5%. Водночас, коли мова заходить про фінансування політичних партій – то найбільш щедрими є виборці «Європейської солідарності» – 16%.  Виборці «ОПЗЖ» і «Слуги народу» рідше висловлюють готовність фінансувати політичні партії (менше 10%). Найменш активні респонденти, які не ходять на вибори. Серед них вкрай мало респондентів, які готові долучатись до політичних партій, та ще менше готові фінансувати їх діяльність. Також присутні суттєві відмінності за статтю. Чоловіки значно частіше готові долучатись до партій та фінансувати їх, на відміну від жінок.

• Лише трохи більше третини опитаних вважають, що в Україні є політична сила, яка представляє їх інтереси. При цьому молодь значно рідше бачить такі партії, а от старі респонденти частіше відповідають ствердно. Серед виборців політичних партій, найбільш оптимістичні стосовно представлення їх інтересів є виборці «ОПЗЖ» – майже 68% вважають що в Україні є політична сила, яка відстоює їх інтереси. Серед виборців «ЄС» таких 54%, «Батьківщини» – 48,5%. Серед виборців «Слуги народу» таких тільки 37,5%. Водночас, порівняно з 2015 роком стало більше людей, які вважають, що в Україні все ж є партія, яка представляє їхні інтереси. Так, частка таких людей зросла з 23% до 36%.

• Відносна більшість респондентів (41%) вважають, що політичну рекламу потрібно заборонити повністю. 27% респондентів вважають, що варто дозволити її лише під час виборів. Ще 12,5% вважають, що політичну рекламу можна дозволити тільки в період між виборами. Лише 14% вважають, що вона має бути дозволена у цілому.

• Стосовно врегулювання використання коштів державного фінансування політичними партіями, то респонденти підтримують дозвіл витрат на просвітницьку та громадську діяльність, на навчання і підвищення кваліфікації членів партії. Натомість респонденти категорично не підтримують витрати державного фінансування на придбання нерухомого майна, а також витрати на політичну рекламу. Також респонденти скоріше не підтримують витрати на організаційні питання, на виборчу кампанію, а також на винагороду членами виборчих комісій.

• Більшість респондентів стверджують, що для них є важливою інформація про джерела фінансування і витрати політичних партій у формуванні власного ставлення до тієї чи іншої політичної партії. Про важливість цього фактору заявили 57% опитаних. При цьому, лише 13% зазначили, що їм достатньо інформації про фінансування політичних партій.

• 19% опитаних знають про те, що всі політичні партії зобов’язані подавати щоквартальні фінансові звіти до Національного агентства з питань запобігання корупції, а ще 39% щось про це чули. Нічого про це не знають більше 40% опитаних. Загалом, молодь більш ознайомлена у партійних фінансах і частіше знає про те, що партії зобов’язані подавати фінансові звіти до НАЗК. Так само молодь найбільше читала звіти політичних партій, порівняно з іншими віковими групами. Так, серед молоді майже втричі більше тих, хто переглядали партійні звіти, порівняно зі старшими респондентами.

• Респонденти зазначають, що основні міркування для підтримки тієї чи іншої партії для голосування на виборах зазвичай полягають у здатності партії захищати інтереси простих людей (39%), доброчесності партії (27%) та наявності у партії професіоналів з управлінським і менеджерським досвідом (22%).

Джерело: Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва

Опитування проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 1 до 7 червня 2021 року. Загалом було проведено 2003 інтерв’ю. Опитування здійснювалося методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI). Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0.95 і з дизайн-ефектом 1.1) не перевищує 2,4%. Фінансування опитувань здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.