Чим запам’ятався 2022-й: головні події року

• Основною подією 2022 року для 79% українців став початок повномасштабної війни в країні. Для переважної більшості респондентів (38%) війна в Україні стала також і основною світовою подією року. Ще 9% опитаних назвали основною політичною подією у світі те, що інші країни згуртувалися задля допомоги Україні, підтримали нашу країну в цей скрутний час.
• У 2022 році 30% українців найбільше надихали та мотивували пережити цей складний рік їхні рідні та кохані люди. Для 14% головною рольовою моделлю незламності стали Збройні Сили України. 11% громадян надихала надія на перемогу України у війні. Стільки ж респондентів (11%) повідомило, що проживати цей рік вони були змушені сам на сам з проблемами та труднощами.

• Як і в серпні, українці наприкінці 2022 року йдуть з надією у краще власне майбутнє (54%) та майбутнє країни (60%). Думаючи про своє майбутнє українці найчастіше відчували, окрім надії, оптимізм (36%) та тривогу (33%). В той же час у майбутнє держави українці дивляться переважно з оптимізмом (40%) та упевненістю (27%).

• Порівняно з серпнем, думаючи про майбутнє країни, українці почали рідше відчувати надію (-5%), проте зросла впевненість (+3%), відчутно знизилася тривога (-7%) та страх (-4%).

• Абсолютна більшість (74%) населення України підтримує рішення Президента України про накладення санкцій на вище духовенство Української православної церкви (Московського патріархату). З них 54% безапеляційно підтримують це рішення. Проти виступає 12% українців і ще 14% на сьогодні не визначилися зі свою позицією щодо цього питання.
• Найменша підтримка запровадження санкцій проти вищого духовенства УПЦ МП зберігається серед мешканців Півдня (лише 34% підтримують це рішення) та серед парафіян самої ж УПЦ МП (30%). Серед інших християн, зокрема православних, та атеїстів підтримка введення санкцій на УПЦ МП становить вище 60%. Найбільшу підтримку санкцій виявляють парафіяни ПЦУ – 88%.

Війна та перемога

• 93% українців вірять у перемогу України у війні. Сумнівається у перемозі лише 3% опитаних. Порівняно з серпнем прогнози українців щодо перемоги не змінилися. Переконана в перемозі України абсолютна більшість мешканців усіх макрорегіонів, проте на Сході дещо більше скептиків (10%), порівняно з іншими.
• Серед тих, хто вірить у перемогу України, 39% вважає, що ця перемога настане до літа 2023 року. 22% роблять ставку на перемогу через 1-2 роки, а ще 20% вважають, що перемоги можна досягти найближчими місяцями.
• Абсолютна більшість (54%) українців вбачає перемогу у вигнанні російських військ з усієї території України та відновленні кордонів станом на січень 2014 року. Ще 22% вважають, що на цьому не можна зупинятися і треба домагатися повного знищення російської армії та розпаду РФ зсередини. Поступитися певними частинами окупованих територій в обмін на припинення бойових дій і вважати це перемогою готові 18% опитаних. Із них 8% готові поступитися лише АР Крим, 6% – територіями, окупованими до 23 лютого 2022 року, і 3% – усіма територіями, які станом на сьогодні окуповані армією РФ.
• Припинити війну, навіть якщо російська армія втримається на територіях, окупованих після 24 лютого 2022 року, готові 7% населення західних та південних областей України. Нижчі вимоги до завершення війни висувають також і менш заможні верстви населення, порівняно з більш заможними.
• 62% опитаних вважають, що війна може припинитися лише у разі перемоги. 26% респондентів, на противагу, готові піти на поступки Росії, якщо це допоможе досягнути миру. Порівняно з жовтнем, частка українців, які вважають неприйнятними будь-які поступки РФ, зросла на 4%.
• Найбільшу готовність йти на поступки продемонстрували мешканці Півдня (35%) та Сходу (39%). Із них 16% на Півдні та 12% на Сході вважають, що заради миру варто йти на будь-які компроміси.
• Більшість українців (60%) вважає, що переговори про мир з Росією неможливі навіть заради врятування життів, бо Росія однаково не дотримується домовленостей. Думку про те, що заради збереження життя наших військових, цивільних, полонених та депортованих варто вести переговори з Росією про припинення війни, поділяють 23%. 17% опитаних не змогли визначитися із своєю позицію стосовно цього питання.
• Найважливішою воєнною подією року для 39% українців стала оборона Маріуполя. Для 37% опитаних однією з найважливіших подій на фронті стало звільнення Херсона. Замикає трійку лідерів найважливіших воєнних подій року звільнення Чернігівської, Київської та Сумської областей, її назвало 33% респондентів.

Чи є альтернатива НАТО у свідомості українців

• 49% українців вважають вступ до НАТО найкращим варіантом гарантування безпеки для України. 9% респондентів вважають, що надійніше буде укласти угоду про стратегічну оборону з декількома країнами за винятком США. Водночас 7% опитаних вважають, що угоду про стратегічну оборону варто укладати виключно з США. 17% українців переконані, що найкращим гарантом безпеки для України може стати лише сама Україна, шляхом розвитку власних збройних сил. 9% продовжують підтримувати позаблоковий статус для України з міжнародними безпековими гарантіями.

• Оцінюючи шанси вступу України до НАТО думки українців розділилися. Чверть вважає, що Україна зможе стати повноправним членом НАТО одразу після перемоги у війні. Стільки ж опитаних вважає, що, окрім перемоги, Україні ще доведеться реалізувати всі необхідні для вступу реформи. 19% респондентів вірить, що Україну візьмуть до НАТО ще до закінчення війни, а 16% українців взагалі не дуже вірять в те, що Україна коли-небудь увійде до НАТО.
• Найбільш поширений скепсис щодо вступу України до НАТО серед мешканців Півдня: 30% вважають, що вступ України до НАТО – малоймовірний, лише 5% вірить, що це може статися ще до закінчення війни.
• Абсолютна більшість українців вважає, що військове та політичне керівництво країни має продовжувати війну навіть якщо допомога з боку західних держав зменшиться чи припиниться повністю. 15% вважає, що на краще було б за таких умов спробувати заморозити конфлікт, але не приймати умови РФ. 11% респондентів згодилися, що в такому разі керівництву країни варто почати переговори з РФ і бути готовими йти на поступки заради досягнення миру.
• Підтримати керівництво України у спробах домовитися з РФ у разі припинення постачання зброї чи фінансів з заходу найбільше готові люди, які живуть за межею бідності (20%) та жителі Півдня (27%).

На шляху до євроінтеграції

• Рекордна частка українців підтримує вступ України до Європейського Союзу – 79%. Порівняно з груднем 2021 року, частка громадян, які виступають за членство України в ЄС, зросла на 24%. Водночас за рік частка тих, хто проти вступу країни до ЄС, впала на 27%. Вступ до Європейського Союзу знаходить підтримку абсолютної більшості респондентів незалежно від віку, макрорегіону проживання, рівня освіти чи майнового стану.

• 37% опитаних вірять, що після того як Україна виконає усі вимоги ЄС, країні запропонують повноцінне членство. 23% сподіваються, що враховуючи обставини, країни члени ЄС підуть на поступки та запропонують Україні членство навіть якщо вона не виконає всіх необхідних умов. Водночас 28% опитаних респондентів є більш песимістичними у своїх прогнозах. Вони вважають, що Україна все одно не стане повноцінним членом ЄС: їй або запропонують альтернативний статус (16%), або Україна так і залишиться на віки вічні у статусі кандидата (12%). Найбільший скепсис щодо повноцінного членства в ЄС зберігається серед громадян, які живуть за межею бідності (36%).
• 60% опитаних вважають, що українська влада повинна виконувати всі вимоги європейських інституцій, якщо це зможе прискорити вступ України до ЄС. Не згодні з цим твердженням 19%, ще 21% опитаних не зміг визначитися зі своєю позицію щодо цього питання.
• Водночас українці очікують від ЄС насамперед кроків, спрямованих на: покарання та ізоляцію РФ за військову агресію(35%), підтримку економіки України (23%), допомогу з відновлення енергетичної інфраструктури (18%) та підтримку в деолігархізації та боротьбі з корупцією (13%). Лише 3% опитаних вважають, що ЄС насамперед повинна допомогти біженцям з України.

Новий рік з усмішкою

• Більшість українців обрали б до свого новорічного столу котлети по-київськи (43%), херсонський кавун (38%) та кримські персики (32%). В немилість українців потрапили білоруські деруни (9%).
• Символом боротьби українського народу проти російської агресії стала азовська сталь (52%). Їй лише на 2% у цьому почесному званні поступилася легендарна фраза «русскій воєнний корабль, іди на х..».
• У своїх побажаннях Святому Миколаю для країни українці були як ніколи одностайні: 43% попросило би закінчення війни перемогою України, 37% –  обрали би повернення живими та здоровими усіх бійців Сил оборони.

Результати опитування у макрорегіонах України, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з  соціологічною службою Центру Разумкова за підтримки програми MATRA  з 13 по 21 грудня  2022 року.

Опитування методом face-to-face проводилося у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській,  Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Миколаївській, Харківській та Херсонській областях – лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).

Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою  вибіркою  із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів  за статево-віковими квотами).  Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).  

Опитано 2018 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.

Склад макрорегіонів:

•  Захід – Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька області;

• Центр – Вінницька, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області, а також місто Київ;

•  Південь – Миколаївська, Херсонська та Одеська області;

•  Схід – Дніпропетровська, Запорізька, Харківська області.