Цього тижня Рада Національного банку повинна прийняти «Основи грошово-кредитної політики» – документ, що визначає, якими принципами буде керуватися НБУ в середньостроковій перспективі. Протягом останніх місяців навколо цих питань відбувалося багато дискусій в ЗМІ, на конференціях, у самій Раді НБУ.

На медіа-сніданку в РПР експерти РПР Реформа фінансового сектору та пенсійної системи Марія Репко та Віталій Кравчук, заступник голови правління НБУ Дмитро Сологуб та член Ради НБУ Тимофій Милованов розказали про хід прийняття «Основних засад грошово-кредитної політики України» та наголосили на важливості основні основних положень, котрі повинні бути збережені у фінальній версії документу.

По-перше, ідеться про збереження режиму плаваючого обмінного курсу. Зокрема, Марія Репко зазначила, що політика фіксованого курсу призводила до того, що під час криз, коли ставало неможливо фінансувати дефіцит поточного рахунку через запозичення чи витрачати валютні резерви, обвал національної валюти був дуже жорстким та болючим для економіки держави, її банківської системи та суспільства в цілому. Подібних шоків в умовах відкритої економіки можна і потрібно уникнути завдяки застосуванню режиму плаваючого курсу.

Тимофій Милованов нагадав про політичну складову проблеми фіксованого курсу.

 «…при фіскально недисциплінованих урядах, які фінансували свої потреби через друк гривні, притримуватися фіксованого курсу нереально. І тому історично в Україні ми спостерігаємо ситуацію з досить стабільним курсом – потім кризою та обвалом – знов стабільний курс – вимиваються резерви – криза, обвал», – зазначив Милованов.

Разом з тим обмінний курс залишається важливим економічним параметром, зауважив Дмитро Сологуб, заступник голови Правління НБУ.

«З іншого боку, зараз ми бачимо поступовий, хоч і дуже повільний прогрес дедоларизації, в першу чергу ментальної. Тепер девальвація курсу не викликає панічних настроїв, як це було раніше. Макроекономічна стабільність – основний параметр, який дозволить дедоларизації продовжуватись. В інших країнах цей процес займає досить багато часу. Головний ключовий фактор тут – послідовність політики і чітке розуміння цілей. Довіра завойовується довго, а втрачається дуже швидко. У нас має бути загальне розуміння, який режим ми плануємо створювати», – наголосив Сологуб.

По-друге, має бути збережене інфляційне таргетування, тобто досягнення та підтримка цінової стабільності

«Саме інфляція визначає економічне середовище, в якому працюють економічні агенти. У непередбачуваному середовищі бізнесу важко планувати свою роботу через неможливість прогнозувати ціну, за яку він купуватиме ресурси або продаватиме товар», – аргументує позицію РПР Марія Репко. «Якщо інфляція буде стабільною, її рівень буде прогнозованим, то економічним агентам буде простіше працювати в Україні. Це стосується також громадян, які зможуть планувати свої витрати та заощадження на довгостроковий період, а не на три місяці».

Всередині Ради НБУ щодо інфляційного таргетування єдина позиція – і вона збігається із позицією РПР. Основною метою для Національного банку України має бути інфляція, цінова стабільність має забезпечуватися через показники інфляції. Також є інші показники, які таргетує НБУ, зокрема економічне зростання, але за умови, що це не загрожує ціновій стабільності.

Одночасно, Милованов підкреслив, що цінова стабільність чи мала інфляція не є самоціллю.

«Це не робиться для того, щоб в нас були низькі ціни чи була маленька інфляція. Наша задача в Україні – щоб економічне зростання було стабільне, щоб воно відбувалося постійно. І передумовою цього є стабільні ціни, стабільна інфляція, а не послідовність стабільності та великих криз через політичні умови», – уточнив Милованов.

На думку Віталія Кравчука, таргетування інфляції зараз в Україні не існує.

«Те, що в Україні, мабуть вперше за останні двадцять років, звертають увагу на облікову ставку НБУ є великим прогресом. Те, що інфляція буде близькою до прогнозу НБУ – це більше виконання прогнозу. Через один-два роки, коли буде довіра до дій НБУ, яка поступово розбудовується, коли бізнес буде використовувати в плануванні ці інфляційні цілі, наприклад, в плани по підвищенню заробітних план, плани по динаміці цін, тоді механізм буде працювати. Поки ми ще до цього ідемо і важливо на цьому етапі від цього шляху не відхилятись», – розповів Кравчук.

Тимофій Милованов нагадав, що останні роки Національний банк України перейшов від таргетування по суті фіксованого курсу валюти до таргетування інфляції. І інфляція впала з більше 40% до 12% в цьому році, а ціль по інфляції на 2017 рік – біля 8%.

По-третє, збереження інституційної, фінансової та операційної незалежності Національного банку України

«Втрата незалежності НБУ збільшує ризики друкування грошей для фінансування бюджетного дефіциту, кредитування окремих банків чи галузей промисловості», – коментує Марія Репко. «Для України такий шлях є дуже небезпечним, це заведе нас назад в ще більшу кризу. Важливо, щоб НБУ створював рівні правила гри для всіх суб’єктів ринку, не надаючи переваги окремим гравцям, та був незалежним від будь-яких політичних сил».

Незалежність регуляторів необхідна для того, щоб захищати середньострокову та довгострокову політику, переконаний Тимофій Милованов. А ідея таргетування інфляції має сенс лише коли це план на середньостроковий період.

«Концептуальна проблема тут в тому, що політично уряди можуть перед виборами здавати в жертву цінову стабільність заради короткострокового економічного зростання. Можна наситити грішми економіку, що у короткостроковому періоді призведе до якихось позитивних ефектів, але досить швидко воно переходить до інфляції і до волатильності, і до нестабільності економічної. І для того, щоб забезпечити незалежність і неможливість такої поведінки, забезпечується незалежність регулятора і регулятори таргетують дійсно цінову стабільність».

Одночасно експерти групи РПР Реформа фінансового сектору та пенсійної системи наголошують, що при визначенні пріоритетів грошово-кредитної політики важливо зробити акцент на лібералізації валютного регулювання. У середньостроковій перспективі економічним суб’єктам важливо бачити, що Україна йде шляхом євроінтеграції, шляхом розширення зовнішньої торгівлі, залучення іноземних інвестицій, спрощення експорту та зростання експорту товарів з високою доданою вартістю. Для всього цього потрібна лібералізація валютного режиму. Україні потрібні іноземні інвестиції, Україні потрібно, щоб українські громадяни, які вивели кошти у офшори, повернули їх в країну. Для цього потрібна довіра, але довіра із адміністративними обмеженнями майже не можлива. Оскільки компанії ніколи не знають, коли їм заборонять купувати валюти чи коли їм заборонять вивести дивіденди. Експерти РПР закликають НБУ дати більш чітко сформульоване прагнення лібералізувати валютне регулювання у своїй середньостроковій стратегії.

Захід проводиться за підтримки Уряду Швеції та Європейського Союзу у рамках проекту Посилення коаліції РПР, який впроваджується Центром демократії та верховенства права.