Луганська та Донецька області мають специфічні проблеми, які ускладнюють впровадження реформ у цих регіонах. Тому Уряд і Парламент мають враховувати цю специфіку та надавати цим областям всебічну підтримку, зокрема фінансову. Із цього розпочала презентацію аналітичного брифа «Ключові міркування щодо реформи децентралізації та інших реформ у Луганській та Донецькій областях на сході України» експертка організації «Людина в біді» в Україні Марія Синенька 5 липня.

Обговорення брифу було організовано в межах підготовки до Ukraine Reform Conference — ключової щорічної міжнародної події про реформи в Україні, яка відбудеться 7–8 липня у Вільнюсі (Литовська Республіка).

«Головна особливість Луганської та Донецької областей — це функціонування в населених пунктах військово-цивільних адміністрацій. Вони існують уже понад 7 років і фактично змінили органи місцевого самоврядування на невизначений час», — говорить Марія Синенька.

Вона пояснює, що мешканці цих територій не долучені до добору керівників ВЦА. Але водночас добробут населення залежить від цих посадовців, які зосереджують всю повноту влади на місцевому рівні, що створює загрозу місцевій демократії.

«Ми рекомендуємо Офісу Президента та Верховній Раді внести зміни до закону про військово-цивільні адміністрації для посилення участі членів місцевих громад у процесі добору керівників ВЦА, їхнього звітування та покращення комунікації між ВЦА й населенням через інститут старост», — пропонує Синенька.

Серед позитивних змін вона зазначила ухвалений 29 червня Парламентом законопроєкт щодо звільнення від відповідальності мешканців окупованих територій, які вимушені потрапляти на підконтрольну Україні територію через Росію під час дії карантинних заходів. Тепер експерти рекомендують внести відповідні правки до Кодексу про адміністративні правопорушення.

Інший заклик експертів — скасування обов’язкового встановлення на смартфони додатку «Дій вдома» при перетині КПВВ на лінії зіткнення.

«Більшість українців, які перетинають КПВВ — це пенсіонери, багато з яких не мають смартфонів», — пояснює Синенька.

Останньою у її виступі, але не за значенням, була пропозиція запровадити альтернативні засоби ідентифікації пенсіонерів, які мешкають на окупованих територіях. Адже більшості з них важко перетинати лінію зіткнення через проблеми зі здоров’ям.

Значна частина зазначених у брифі рекомендацій уже впроваджуються або є в планах діяльності Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, запевняє очільник відомства Олексій Резніков.

У якості прикладу він навів завершення роботи над Стратегією економічного розвитку Донецької та Луганської областей — зараз вона перебуває на погодженні різних ЦОВВ: «Думаю, найближчим часом ми проголосуємо за неї в Уряді. А у 2022 році вона вже може запрацювати».

Ключовою ідеєю цієї стратегії Резніков назвав запуск випереджаючого розвитку громад, які постраждали внаслідок військових дій, за кошт не дотацій із бюджету, а інвестицій.

Інше важливе питання — українське мовлення на окупованих територіях. За словами міністра, зараз відбуваються відповідні тендери для локальних мовників, зокрема для мовлення на кримськотатарській мові. Також влада має намір забезпечити доступом до інтернету громади вздовж лінії зіткнення на Донбасі.

Щодо КПВВ і доступу до державних послуг, Резніков запевнив, що нові пропускні пункти в Щасті та Золотому в Луганській області стануть стандартами для всіх інших КПВВ, зокрема і в Криму. Він анонсував оновлення КПВВ у Станиці Луганській уже цієї осені.

Невирішеною проблемою залишається відсутність представництва інтересів мешканців тих населених пунктів, які втратили ОМС, звертає увагу керівник проєкту «На лінії зіткнення» Андрій Грудкін.

«Підрозділи з розвитку місцевих громад при ВЦА виконують суто статистичні функції з передавання інформації та не мають реального впливу», — вважає експерт.

На його думку, вирішити це питання можна за допомогою запровадження інституту старост. Адже це не суперечить чинному закону про ВЦА.

Для розвитку громад у Луганській і Донецькій областях є багато інструментів, окрім дотацій із бюджету, як-от земельний ресурс і міжнародна підтримка, наводить приклади мер Старобільська Яна Літвінова.

Іншим ресурсом громад вона назвала виведення «з тіні» працевлаштування населення. На приклад, у Старобільській громаді з населенням понад 30 тисяч осіб у центрі зайнятості перебуває менше 300. На думку Літвінової, це може свідчити про значне «тіньове» працевлаштування населення.

Провина за блокування роботи КПВВ у Золотому та Щасті лежить на окупаційній владі ОРДЛО, яка вже неодноразово порушувала власні обіцянки відкрити ці пункти пропуску, наголошує голова обласної військово-цивільної адміністрації Сергій Гайдай.

На його думку, у такий спосіб бойовики не хочуть допустити, щоби мешканці окупованих територій бачили позитивні зміни на підконтрольній Україні території, як-от нові ЦНАПи та банківські відділення біля КПВВ.

Загалом окупація майже 30 % території Луганської області та військові дії так чи інакше зачепили всю область.

«Наприклад, частина сільськогосподарських земель зайнята фортифікаційними спорудами. А на лінії розмежування все ще тривають обстріли», — підсумовує Гайдай.

Було вже декілька спроб створити ОТГ у Луганській і Донецькій областях, але військові та СБУ були проти, оскільки вважають це небезпечним, пояснює директор департаменту інформаційної та внутрішньої політики Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Наталія Чукова.

«Чим більше більше розширювати повноваження ВЦА, тим довше ми не можемо створити повноцінні ОМС на цій території. ВЦА — це тимчасові органи, створені для вирішення конкретних завдань. Їхнє довготривале існування не передбачене законодавством», — звертає увагу Чукова.

Дискусію модерувала Юлія Тищенко, керівниця Програми підтримки демократичних процесів Українського незалежного центру політичних досліджень.

Захід організовано Коаліцією РПР у партнерстві з Посольством Литовської Республіки та міжнародною гуманітарною організацією «Людина в біді» в Україні. Захід проводиться за підтримки Міністерства закордонних справ Литовської Республіки.