Розвідки країн НАТО попереджали Україну про підготовку Росією масштабного вторгнення ще за декілька місяців до його початку. І за той час Захід надав Києву декілька значних партій озброєння (в основному – протитанкових ракетних комплексів). А з початком вторгнення Кремля ці постачання, як і номенклатура озброєння, збільшилися у декілька разів. Це зіграло одну з ключових ролей в здатності українських збройних сил дати гідну відсіч російському війську та порушити його плани на бліцкриг. 

Проте для зупинення російської навали слід діяти не лише у військовій площині, а й в політичній та економічній. Захід вже застосував безпрецедентні санкції проти Росії  і тепер ця країна є рекордсменом світу за кількістю впроваджених проти неї обмежувальних заходів. Але для зупинення російської воєнної машини, яка загрожує не лише Україні, а й всій Європі, необхідно і далі посилювати політико-економічний тиск на Кремль. 

Гроші – це кров війни. Тому Росію треба якомога швидше обезкровити. Понад третину доходів бюджету РФ складають прибутки від продажу нафти та газу. І найперше, що має Зробити Захід – повністю відмовитися від купівлі російського викопного палива, включно із вугіллям. США і Великобританія вже заявили, що відмовляються купувати у РФ нафту та газ. Тепер ми чекаємо такого ж рішення від Євросоюзу. Проте Німеччина – один з лідерів ЄС – заявляє про свою неготовність вдаватися до цих кроків, аргументуючи це тим що 30% її імпорту нафти припадає саме на РФ і ембарго негативно вплине на повсякденне життя німців.

Ми дуже дякуємо Берліну за зупинення газогону Північний потік-2, який ще більше підсадив би ЄС на голку залежності від російського газу. Але тимчасове подорожчання цін на нафтопродукти через відмову від російського імпорту для однієї з економічно найуспішніших держав світу, якою є  Німеччина – це не занадто висока ціна за безпеку Європи у порівнянні з тією, яку зараз платить Україна тисячами життів своїх громадян. Адже Берлін через деякий час знайде альтернативи постачання нафти з РФ. А про критичну залежність Німеччини від російського газу говорити важко, коли вже минув зимовий період.

97 депутатів Європарламенту вже опублікували заяву з вимогою ембарго ЄС на повний імпорт російського газу та нафти. В документі йдеться, що Євросоюз платить щодня росії 600 млн євро за нафту та газ, чого достатньо для виготовлення 400 сучасних танків! Нагадаємо, українські воїни за два тижні війни знищили вже понад 300 танків. Європейські лідери мають усвідомити відповідальність за те, що за їхні кошти оплачується вбивство мирних громадян та війна проти України.

Інший важливий крок – повний вихід з ринку РФ всіх західних компаній. Значна частина з них це вже зробила, але досі є низка підприємств, які планують працювати в Росії. Вихід іноземних компаній для російської економіки означає не лише втрату багатомільйонних інвестицій, а й десятків тисяч робочих місць. Наслідки санкцій за вторгнення РФ в Україну має відчути на собі кожен пересічний росіянин, а особливо мешканці великих міст, які звикли до закордонних подорожей, якісного обслуговування і чиє невдоволення хоч якось може вплинути на ситуації всередині росії. Лише це спонукатиме їх зрозуміти, що їхній президент робить щось не так (здебільшого росіяни підтримують дії Путіна в Україні, не знають або не хочуть знати, що насправді відбувається – причини цього потребують окремої публікації) і тиснути на путінський режим ізсередини через мітинги, протести та інші акції прямої дії. 

Ті західні компанії, які залишатимуться в РФ, мають стати не просто токсичними, а навіть радіаційними – з ними не мають співпрацювати інші підприємства. Кожен долар, зароблений в Росії – це долар, зароблений на крові українців. Business as usual не спрацює. І тут ми сподіваємося не лише на совість власників бізнесу, а й на західне суспільство – бойкотуйте товари тих компаній, які ще продовжують вести бізнес в РФ, і закликайте до цього ваших друзів і знайомих через соцмережі. 

Путін перейшов всі можливі межі своєю безпідставною масштабною агресією в Україні. Він вчинив те, що мало хто із західних політиків і аналітиків міг собі уявити. А зараз керманич Кремля знаходиться на півкроку від наступу на країни НАТО, і цей крок при нагоді він зробить. Тому екстраординарні часи потребують екстраординарних дій, і зараз настав момент для повного припинення економічних і фінансових відносин Заходу з Росією. Абсолютно всі російські банки необхідно відключити від SWIFT, РФ треба позбавити членства в Міжнародному валютному фонді, вона не може бути одержувачем коштів від Європейського банку реконструкції та розвитку. Разом із ембарго на купівлю будь-якої російської сировини, забороною на операції Центробанку РФ із золотовалютними запасами, унеможливленням доступ до криптовалют тощо – все це має стати економічною зброєю масового ураження, яка відправить російську економіку в прірву і слідом за нею – путінський режим. 

Так, це буде непросте рішення для Заходу, адже воно матиме наслідки для всієї світової економіки. Але це значно кращий варіант, ніж чекати, доки економіка РФ поступово вмиратиме від вже запроваджених санкцій. За цей час Москва не лише продовжить воювати з Україною, а й навіть дещо економічно оговтається після можливої переорієнтації на ринок Китаю та інших азійських країн.  

Інше важливе питання – це відбудова України, економіка та інфраструктура якої зазнала колосальної шкоди через агресію Росії. Нещодавно прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон озвучив ідею запровадження аналогу Плана Маршалла для України за участі країн Вишеградської четвірки та залучення коштів від продажу майна російських олігархів, які потрапили під санкції. Це дуже гарна ідея і ми всіляко її підтримуємо. Але цих коштів може бути недостатньо – до цього Плану Маршалла мають доєднатися також інші країни: члени Євросоюзу, США, Великобританія, Канада, Японія, Австралія, Швейцарія, Норвегія тощо. Має бути розроблена чітка програма з конкретними статтями витрат за участі як західних експертів і посадовців, так і українських. Поки важко підрахувати всі збитки для економіки України, адже війна ще триває, але точно це будуть десятки чи навіть сотні мільярдів доларів. 

Україна має отримати не просто чітку перспективу членства в ЄС, а й доєднатися до нього найближчим часом. Так, формально від отримання країною статусу кандидата до повноправного членства в Євросоюзі мають пройти роки. Але Україна заслуговує на прецедент в історії, яким прецедентом вже є наш шалений спротив російському агресору. Київ не просто так заявляє на всіх міжнародних майданчиках, що ми воюємо не лише за існування України, а й її за європейський вибір і безпеку всієї Європи. Без зайвого пафосу можна констатувати, що Україна виборола собі право повернутися в сім’ю європейських народів. Тепер крок має зробити Брюссель, підтвердив це офіційно у вигляді членства України в ЄС.

Також війна РФ проти України має ще один фронт – гуманітарний. Зараз повністю оточеними російськими військами залишаються Маріуполь (450 тисяч людей), Чернігів (290 тисяч людей), Суми (265 тисяч людей), а також передмістя Києва – Ірпінь, Буча та Гостомель (разом 80 тисяч людей). В цих містах справжня гуманітарна катастрофа: відсутнє світло, водо- та теплопостачання, інтернет і мобільний зв’язок. До цих населених пунктів неможливо підвезти продукти харчування та медикаменти, а люди фактично живуть у підвалах, ховаючись від російських снарядів і бомб. Декілька разів російські війська відкривали вогонь по евакуаційним колонам мирних людей з цих міст, незважаючи на домовленості щодо “зелених коридорів”. 

Зараз важко всадити Путіна за стіл перемовин щодо повного припинення вогню та відведення військ, адже він, схоже, живе у власній реальності та має намір продовжувати наступ за будь-яку ціну. Але консолідованою позицією Заходу від керманича Кремля можна добитися бодай евакуації мирного населення з оточених міст або хоча б підвозу до них їжі та ліків. В цих населених пунктах мають працювати представник міжнародних гуманітарних організацій, як-от Міжнародний Рух Червоного Хреста. Сьогодні мирних українців вбивають не лише російські снаряди, а й нелюдські умови життя, які наша країна не бачила з часів Другої світової війни. 

Україна завзято протистоїть Росії на військовому фронті. Завдяки продовженню постачання західної зброї українські збройні сили нівелюють кількісну перевагу російського війська. Але нам потрібна допомога Заходу й на інших фронтах: в першу чергу – на політичному та економічному. Необхідно нарощувати санкційний тиск на РФ, повністю позбавити її доступу до західних ринків, інвестицій і технологій. Економічні наслідки має почути на себе кожен росіянин. Лише колосальний зовнішній і внутрішній тиск може зламати цей кривавий путінський режим. 

Ольга Лимар, виконавча директорка Коаліції РПР, для euractiv.tv