НАКО проаналізував зміни до статуту ДК “Укрспецекспорт”

30 серпня 2019 року Президент Зеленський звільнив Букіна з посади гендиректора “Укроборонпрому”. З вересня журналісти “Bihus.info” опублікували розслідування, у якому йдеться про те, що 19 серпня 2019 року, за кілька тижнів до звільнення генеральний директор Державного концерну «Укроборонпром» Букін  своїм наказом затвердив нову редакцію статуту «Укрспецекспорту». Укрспецекспорт – державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення, регулювання, координацію та контроль над діяльністю якої відповідно до законодавства здійснює Державний концерн «Укроборонпром» як уповноважений суб’єкт господарювання з управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.

НАКО із залученням зовнішньої незалежної експертизи проаналізував зміни статуту Укрспецекспорту і дійшов наступних висновків:

Основні зміни нового статуту у порівнянні з редакцією від 11.04.2017р. 

1. В новій редакції з’явилось уточнення, що Компанія є юридичною особою приватного права. Особливість статусу юридичної особи приватного права полягає в тому, що кримінальна відповідальність для її службових осіб значно менша (здебільшого це штрафи і обмеження волі як максимальний вид покарання), окрім того, такі службові особи не підпадають під дію закону “Про запобігання корупції” в частині врегулювання конфлікту інтересів, декларування тощо.
2. Зникло положення, яке обмежує право компанії утворювати інші юридичні особи, окрім дочірніх підприємств, створених до затвердження Статуту ред. 2017 р.
3. Прибрали вимогу про реалізацію застарілого чи такого, що не користується попитом, майна ЗСУ за ціною, нижчою його залишкової вартості. Тепер обмеження по ціні реалізації відсутнє.
4. Встановили право Компанії укладати договори не тільки з підприємствами, установами та організаціями, але й з фізичними особами.
5. Зникла норма про переважне право Концерну призначати тимчасово виконуючого обов’язки керівника (Генерального директора) Компанії та про необхідність погоджувати з Концерном осіб на посади головного бухгалтера, керівника підрозділу безпеки, керівника юридичної служби. Відтепер це буде робити керівник Компанії на власний розсуд.
6. Структуру і штатний розпис затверджуватиме керівник Компанії, але вже без попереднього погодження з Концерном. Керівник Компанії самостійно буде визначати кількість працівників та посади.
7. Відтепер фінансові та інвестиційні плани Компанії Концерн буде лише погоджувати, а не затверджувати, як це було раніше.
8. Зникла норма, яка встановлювала право Концерну окрім здійснення перевірок Компанії, притягувати до відповідальності працівників Компанії. Відтепер це здійснюватиме керівник Компанії самостійно.
9. Відтепер Компанія не повинна погоджувати з Концерном договори про спільну діяльність, договори комісій, доручення та управління майном.
10. Зі Статуту зникла норма про прибуток компанії та порядок його розрахунку.
11. Керівник Компанії зобов’язаний забезпечувати виконання не всіх рішень Концерну, а лише рішень, прийнятих за результатами перевірок Компанії.
12. Посилення контролю Компанії над дочірніми підприємствами. Тепер керівник Компанії буде

• погоджувати фінансові та інвестиційні, а також стратегічні плани розвитку дочірніх підприємств;
• ініціювати перед Концерном процес реорганізації та ліквідації дочірніх підприємств;
• погоджувати отримання ними позик та кредитів;
• надавати Концерну пропозиції щодо призначення та звільнення керівників дочірніх підприємств, застосування заходів заохочення та накладення дисциплінарних стягнень;
• визначати порядок координації діяльності та взаємодії Компанії з дочірніми підприємствами при здійсненні експортно-імпортних операцій.

Отже, впроваджені зміни

• фактично вивели з-під контролю Концерну діяльність Компанії як інституційно, так і операційно. У важливих управлінських та фінансових процесах (кадрові рішення, структурні зміни Компанії, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, затвердження фінансових планів), Керівник отримує майже повну автономність від Концерну.

• поставили у жорстку залежність від керівника Компанії відносно самостійні у діяльності дочірні підприємства (ДГЗП «Спецтехноекспорт», ДГЗІФ «Укрінмаш», ДП «Укроборонсервіс», ДЗІП «Промоборонекспорт», ДП «СЗФ „Прогрес“» і ДП «ЗТФ «Таско-експорт»)

Відтепер саме керівник Компанії буде пропонувати на призначення чи звільнення керівників дочірніх підприємств, погоджувати отримання ними кредитів, затверджувати фінансові чи стратегічні плани, чи навіть реорганізовувати або ліквідовувати ці підприємства.  Отже, контроль експортно-імпортної діяльності у сфері оборони зосереджується у руках однієї особи – Керівника Укрспецекпорту.

Окремо звернемо увагу на той факт, що однією ключових змін у Статуті стало визначення Укрспецекспорту як юридичної особи приватного права, що у багатьох викликало обурення, адже Укрспецекспорт є державним підприємством, створеним на підставі постанови Кабміну.

Сьогодні єдиним законодавчо закріпленим критерієм розмежування юридичних осіб публічного і приватного права є порядок їх утворення. Згідно з ст. 81 Цивільного кодексу юридична особа приватного права створюється засновниками на підставі установчих документів, а юридична особа публічного права – розпорядчим актом Президента, органу державної влади чи місцевого самоврядування. Разом з тим, не все так просто, – за ст. 167 Цивільного кодексу держава в особі своїх органів має право створювати також і юридичні особи приватного права. Створення таких юридичних осіб приватного права, як і у випадку з юридичними особами публічного права, так само здійснюється на підставі розпорядчого акта державного органу. Таким чином, сам факт створення Укрспецекспорту на підставі постанови Кабміну не може однозначно свідчити про його належність до юридичної особи публічного чи приватного права.

Разом з тим, доктрина та спеціалізовані роз’яснення виділяють низку інших ознак, за якими можна розрізняти юридичні особи публічного і приватного права. У своїх роз’ясненнях Національне агентство з питань запобігання корупції (рішення № 368 від 08.02.2019 р.) зазначає, що «…юридичні особи, порядок створення, правовий статус яких визначається Цивільним кодексом України та законами України, що прийняті на підставі Цивільного кодексу України, слід віднести до юридичних осіб приватного права». У той же час правовий статус Укрспецекспорту як державного підприємства регулюється Господарським, а не Цивільним кодексом.

У якості ще однієї ознаки НАЗК виділяє те, що у юридичних особах приватного права сама юридична особа є повноцінним власником переданого їй державного майна, у той час як у юридичних особах публічного права право власності на передане майно залишається у держави. Як за старою, так і за новою редакцією Статуту Укрспецекспорту майно компанії залишається державною власністю та закріплюється за Укрспецекспортом лише на праві господарського відання. Отже, Укрспецекспорт має ще одну суттєву ознаку юридичної особи публічного права.

Остаточну крапку в питанні природи Укрспецекспорту може поставити лише суд. Проте обґрунтованість та добросовісність зміни статусу Укрспецекспорту вже сьогодні викликає багато небезпідставних питань у фахового середовища та громадськості. Визначення Укрспецекспорту як юридичної особи приватного права в Статуті може допомогти його посадовцям уникнути електронного декларування, адже відповідно до Закону «Про запобігання корупції» декларації мають подавати лише посадові особи юридичних осіб публічного права.

Рекомендуємо ДК «Укроборонпром» звернути увагу на юридичний аналіз НАКО, аби оптимізувати статут «Укрспецекспорту» для зниження ризиків, описаних вище.

Джерело: НАКО