Реанімаційний Пакет Реформ > Новини > Митний безвіз для України

Митний безвіз для України

Позначки:

Ефективне управління процесами повністю залежить від достовірності інформації, яка лежить в основі прийняття управлінських рішень.

В умовах, коли державний бюджет України втрачає мільярди гривень унаслідок шахрайських контрабандних схем, а база даних митних оформлень є лише сховищем про подані документи, а не про товари, що перетнули кордон, достовірність інформації стає найголовнішим критерієм ефективності роботи цілих підсистем державного управління.

“Перерваний” транзит, подвійні пакети документів, що не дивно, оскільки 75% імпорту в Україну здійснюється з розрахунком через треті країни (необов’язково офшори, але в тому числі), – це далеко не вичерпний перелік схем, які використовуються в умовах браку інформації.

Крім того, відсутність обміну інформацією з митними адміністраціями зарубіжних країн породжує розрив у статистиці взаємної торгівлі.

Відповідно, достовірна інформація стає найціннішим активом в роботі органу, що реалізовують державну митну політику.

Якщо ми не можемо довіряти вітчизняному бізнесу і вітчизняним чиновникам, є можливість скористатися інформацією, отриманою з більш надійних джерел.

Мова йде про можливість запровадження системи спільного транзиту з Євросоюзу та деякими іншими країнами з використанням Нової комп’ютеризованої транзитної системи (New Computerised Transit System – NCTS).

Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, наша держава взяла на себе зобов’язання імплементувати положення законодавства ЄС, які стосуються системи спільного транзиту та єдиного адміністративного документу.

Зокрема, Україна має зробити частиною національного законодавства України положення Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами від 20 травня 1987 року та Конвенції про єдиний режим транзиту від 20 травня 1987 року зі змінами.

Згідно з додатком XV до Угоди про асоціацію положення цих конвенцій повинні були бути впроваджені до законодавства України протягом 1 року з дати набрання чинності угодою.

Які можливості відкриває для України приєднання до спільної транзитної процедури ЄС/ЄАВТ?

Для бізнесу це можливість здійснювати обмін електронними даними з митницею, прозорі і зрозумілі правила транзитного переміщення товарів, відповідно зменшення адміністративного навантаження, а відтак і зниження витрат.

Використання загальноєвропейської електронної транзитної системи (NCTS) дозволить, наприклад, перемістити вантаж за однією митною декларацією T-1 між Лісабоном та Києвом.

Крім того, є можливості для користування системою спеціальних транзитних спрощень: загальна фінансова гарантія; самостійне накладення пломб спеціального типу; авторизований вантажовідправник; авторизований вантажоодержувач.

Для митної адміністрації:

  1. прямий обмін даними між митними адміністраціями різних країн;
  2. вибірковий контроль на основі аналізу ризиків, зокрема аналіз операції на предмет їх ризикованості ще до прибуття товарів в Україну, обґрунтоване визначення форм митного контролю;
  3. усунення можливості маніпуляцій з документами та “переривання” транзиту шляхом упровадження обов’язкового пломбування, гарантування забезпечення сплати митних платежів;
  4. зменшення кількості контрольних процедур при одночасному підвищенні рівня безпеки;
  5. краще планування людських ресурсів.

Наприкінці 2016 року урядом уже вносився законопроект №5627, яким пропонувалося запровадити в Україні митні декларації, що відповідають деклараціям ЄС, а також розпочати процес адаптації Єдиної автоматизованої інформаційної системи органів доходів і зборів України до Нової комп’ютеризованої транзитної системи, яка застосовується договірними сторонами конвенцій.

У травні 2018 року Верховна Рада нарешті розглянула цей законопроект, однак відхилила.

У лютому вже 2019 року Міністерством фінансів було напрацьовано новий законопроект №9532 “Про режим спільного транзиту”, який є більш комплексним і масштабним порівняно з попереднім.

Прийняття цього законопроекту відкриває нові можливості для українського бізнесу на міжнародних ринках, причому не лише для митних брокерів, логістичних компаній, та імпортерів / експортерів, а й для фінансових установ (банків, страхових компаній) та незалежних фінансових посередників (юросіб, створених у формі повного або командитного товариства).

Також створюється підґрунтя для розширення переліку продуктів і послуг фінансових установ у сфері гарантування та збільшення кількості фінансових гарантів, що сприятиме конкуренції на цьому ринку.

Саме по собі прийняття закону – це ще не перемога, оскільки для отримання запрошення до Конвенції Україна повинна довести спроможність виконувати її умови, зокрема, протягом року використовуючи національний модуль системи (Електронна транзитна система) в односторонньому порядку, тобто в тестовому режимі.

Потрібно буде ще організувати навчання персоналу, придбання обладнання та системного програмного забезпечення для функціонування NCTS в Україні, створення необхідної інфраструктури.

Однак, це вже значний крок на шляху до цивілізації і повноцінної інтеграції України в систему європейських стандартів.

Це новий рівень управління процесами в митній адміністрації, і власне, є запорукою створення оновленої і ефективної національної митної адміністрації.

Експерт РПР та експерт з правових питань CASE Україна Андрій Саварець для Економічної правди

ВГОРУ