Реанімаційний Пакет Реформ > Новини > Колонки > Михайло Жернаков: КСУ – Ківалівський чи Конституційний? Рішення за Президентом
Михайло Жернаков для Української Правди
Сьогодні Конституційний Суд України дозволив очолювати виші тим, хто голосував за закони 16 січня.
Раніше, в березні 2014 року, КСУ визнав неконституційним проросійський “референдум” у Криму.
Конституційний Суд може все. Буквально.
Від його складу прямо залежить – чи конституційним є “приєднання” Криму до РФ, чи “виживе” люстрація, бути чи не бути в Україні декомунізації і Антикорупційному суду.
Нещодавно відповідно до президентського закону КС також отримав можливість зупиняти виконання судових рішень, щоб “запобігти незворотнім наслідкам”. А це означає, що будь-яке остаточне судове рішення може бути на невизначений термін зупинене Конституційним Судом.
На практиці це може бути захистом від рішення на основі неконституційного закону або величезною корупційною схемою зупинки будь-якого судового рішення. Все залежить від складу суду.
Сьогодні о 10 вечора в Президента запланована нарада з приводу призначення суддів Конституційного Суду.
Вибір мав би бути простий. Ще в понеділок конкурсна комісія при Президенті визначила двох кандидатів, що набрали найбільшу кількість балів: Сергія Головатого і Василя Лемака.
З великим відривом він них ідуть інші кандидати, в тому числі Анжеліка Крусян, прямо пов’язана Сергієм Ківаловим. Але саме пані Анжеліку називають фавориткою Президента попри те, що вона провалила конкурс до Верховного Суду, невчасно подала декларацію і взагалі не мала б бути допущеною до конкурсу.
Чи ми готові довірити вирішення питань декомунізації, люстрації і мовного закону Колесніченка-Ківалова від людини, залежної від того самого Ківалова, питання риторичне.
Чи готовий до цього Президент – невідомо. Що ним рухає – так само. На його сайті – багато повідомлень про ялинку, Віфлеємський вогонь миру і візит до Португалії. Але жодного – про рішення конкурсної комісії з відбору суддів КСУ.
Раніше громадські організації закликали конкурсну комісію оприлюднити результати її роботи, а Президента – не призначати недоброчесних кандидатів до Конституційного Суду.
Сподіваємося, Президентові не забракне мудрості і далекоглядності.
