Стаття на основі виступу віце-президента інвестиційного фонду SigmaBleyzer Владислави Магалецької 30 жовтня під час Форуму “LIFE AFTER: Ключові аспекти запуску ринку землі в Україні”. Ця публікація не транслює позицію Коаліції РПР. 

Через сайт OLX можна придбати пай: 2 га на березі Дніпра пропонують за $19 тисяч, це $9,5 тисяч за 1 га. Проте при продажу землі “в білу” власники декларують вартість не $9,5 тисяч за гектар, а в декілька разів нижчу як офіційну. Решту покупець принесе “у дипломаті”. Так сьогодні працює тіньовий ринок землі в Україні.

Неможливо бути “трохи вагітною”: Україна повністю відкриває земельний ринок або впроваджує напівреформу і втрачає ефективність. 

Заборона іноземцям купувати землю в Україні економічно необґрунтована. Землевласника хвилює не громадянство покупця, на кшталт українця чи канадця, а запропонована ним ціна. Застереження від українських політиків та експертів про масову викупівлю землі іноземцями розвіюються на прикладі Німеччини. Вона при запуску ринку землі відразу відкрила його для іноземців. Та у країні досі мало фермерів-іноземців, хоча земля продається вільно. 

Через відсутність ринку землі в Україні пайовик щорічно недоотримує 14-19 тисяч грн від орендарства чи продажу своєї землі. Натомість держбюджет щороку міг би отримувати мільярди гривень додаткових надходжень у вигляді податків. 

За останні десятиріччя Південна Корея та Сингапур перетворилися з країн третього світу на розвинені держави. На це вплинуло відкриття ринку міжнародних інвестицій та впровадження норм міжнародного права. На противагу цьому, зараз іноземний інвестор боїться приходити в Україну. Звичайна справа: умовний Баришівський райсуд Київської області за невеликі гроші постановить, що такий інвестор порушує певну норму права і буде позбавлений власності.

За запропонованої Урядом моделі ринку землі обіцяних 7% зростання ВВП не буде. Перемогою було б збереження бодай сучасного темпу зростання у 3-4% ВВП. Та це означатиме припинення підвищення заробітних плат чи пенсійного забезпечення, а також продовження низького котирування українських агрокомпаній на міжнародних біржах. Зауважмо, Україна досі залишається однією з найбідніших країн Європи. Коли на Варшавській біржі одна бабуся вирішує продати свій пакет акцій, то цінні папери великих українських агрохолдингів одразу “скачуть” – настільки великою є флуктуація ринку. 

Варто пам’ятати, що в багатьох українських агрохолдингів присутня значна частка іноземних інвесторів, завдяки яким холдинги якраз котируються на міжнародних біржах.
Про моделі відкриття ринку землі читайте тут.

Графіка – EasyBusiness