Експерти ініціативи “Реанімаційний Пакет Реформ”, Коаліції “За вільну від тютюнового диму Україну” та Українського центру контролю над тютюном  закликають нардепів не йти на “компроміс” з тютюновими корпораціями та підтримати вищі ставки акцизів на сигарети у 2016 році.

     Наразі нардепи пропонують “компромісний” варіант ставок акцизів на рівні зростання на 30% та запровадження мінімальної роздрібної ціни на сигарети.

     Така пропозиція значно відрізняється від варіанту Мінфіну, який є, на думку експертів, найбільш збалансованим, ефективним та таким, який не обстоює інтереси жодного із 4-х виробників сигарет. Нагадаємо, що у проекті змін до Податкового кодексу Мінфін пропонує зростання специфічної ставки на 40% та адвалорної до 15%. Також прогресивною нормою є зміна бази оподаткування за принципом країн ЄС, коли адвалор нараховується на ціну сигарет включно з ПДВ. Наразі реальна ставка адвалору становить 10%.

     Громадськість протягом останніх трьох місяців інформує депутатів та ЗМІ про неприпустимість утримання низьких ставок акцизів на фоні загального подорожчання товарів та послуг. Так, пропоновані комітетом Южаніної 30% навіть не враховують реального індексу споживчих цін, який на кінець 2015 р. склав 42,3%.

     Недоліком позиції нардепів є відмова від збільшення адвалерної ставки та спроба запровадження мінімальних роздрібних цін. На думку експертів, це підігравання корпораціям у їхніх корпоративних війнах розпочатих у жовтні.

     Така позиція повністю суперечить міжнародній практиці та законодавству. Керівні принципи виконання Статті 6 (цінових та податкових заходів зниження споживання тютюну) Рамкової Конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну (РКБТ), ратифікованою Україною у 2006 р. рекомендують встановлення не мінімальної ціни, а мінімального специфічного акцизного податку, який застосовується для всіх марок сигарет незалежно від їхньої вартості. У 2010 році Європейський Суд визнав, що встановлення окремими державами ЄС мінімальних роздрібних цін на сигарети суперечить законодавству ЄС, а цілі захисту здоров’я мають досягатися шляхом підвищення акцизних ставок.

     Іншим недоліком депутатської позиції є зниження прогнозованих надходжень до Держбюджету у 2016 році мінімум на 2,5 мільярди гривень. За розрахунками підвищення акцизів за варіантом Мінфіну зменшить споживання сигарет[1], а також збільшить надходження до Державного бюджету на 7,5 млрд грн, тоді як депутатський варіант – лише на 5 млрд грн, за умови, що реалізація сигарет не зменшиться. Різниця у 2,5 млрд дорівнює сумі скорочення бюджетних видатків на систему охорони здоров’я.

     Наразі нардепи стали заручниками маніпулятивних даних тютюнових корпорацій, які використовують цінові війни для зменшення акцизного навантаження у 2016 році. Їхній варіант майже не змінить ціни на сигарети у 2016 р., оскільки корпорації вже знизили ціни на 2-3 грн і у 2016 р. повернуть старі ціни. А це не зменшить цінову доступність сигарет, не призведе до очікуваного зменшення споживання тютюну, а сигарети залишатимуться найдешевшими у регіоні.

[1] За даними Держстату виробництво сигарет у січні-листопаді 2015 р. збільшилось на 4,7%.