Реформа публічної адміністрації залишається однією з пріоритетних в Україні, але повністю досі не впроваджена. Після майбутніх парламентських виборів для неї відкриється нове вікно можливостей. Про це розповіли учасники дипломатичного сніданку “Майбутнє реформи публічної адміністрації”, який організував Реанімаційний Пакет Реформ 5 червня.
“Реформа публічної адміністрації в Україні була на порядку денному фактично з моменту здобуття незалежності, але тільки після Революції Гідності у 2014 році відкрилося вікно можливостей для її втілення”, – сказав засновник Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко.
Реформу публічної адміністрації підтримали представники Євросоюзу та США, що значно сприяло її початку.
“Першим кроком реформи було ухвалення закону “Про державну службу”, який започаткував конкурсний набір на всі державні посади. Другий крок – інституційна розбудова, як-то створення директоратів у пілотних міністерствах. Та досі деякі директорати працюють не так, як прогнозувалося”, – говорить Коліушко.
Найбільший успіх реформи – це створення Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП), але багато речей так і не вдалося зробити, наприклад, – внести зміни у функціонуванні Кабміну та міністерств на законодавчому рівні.
“Все базувалося на суб’єктивному факторі: там, де міністр зрозумів реформу – там її більшою мірою і було втілено”, – підсумував засновник ЦППР.
Реформа публічної адміністрації не впроваджена повністю, хоча з початку її запуску вважалася реформою № 1 – адже необхідно було оновити структуру та персонал органів виконавчої влади, зауважила народний депутат Альона Шкрум.
“Однією з проблем є неспроможність розпочати реформу з радикальної трансформації державних структур”, – каже народний депутат.
За словами міжнародних партнерів, вікно можливостей для продовження реформи – це 3 місяці з моменту старту каденції новообраного Парламенту.
“Наразі існує великий розрив між старими та новими держслужбовцями щодо самої ідеї державної служби”, – додала Шкрум.
“Треба чітко визначити, хто саме з майбутніх міністрів буде відповідати за впровадження реформи публічної адміністрації”, – звернула заступник Державного секретаря Кабміну Тетяна Ковтун.
Ухвалений закон про держслужбу був результатом спільної праці громадянського суспільства, зокрема експертів РПР, та представників влади, зауважив голова Національного агентства України з питань державної служби Костянтин Ващенко.
“Наразі нам потрібно змінити саму культуру держслужби, яка є однією з головних проблем у комунікації між органами влади, держслужбовцями та політиками”, – додав він.
Головний позитивний момент у реформі публічної адміністрації в Україні – це високий рівень фаховості залучених експертів, наголосив ключовий експерт проекту EU4PAR Грегор Вірант.
“Основа держуправління – це політична система. Проте в Україні існує трохи дивний мікс: сильний Парламент разом із широкими повноваженнями Президента”, – говорить експерт.
Фактично в усіх країнах Євросоюзу функціонують коаліційні Уряди. Для існування стабільного Уряду українським політикам слід розробити чітку коаліційну угоду.
“Уряд має забезпечувати вироблення політики, а Парламент – демократичну легітимізацію прийнятих законопроектів. У державах ЄС майже 90% законопроектів подаються Урядом, і таким чином зберігається певна послідовність у виробленні та імплементації політичних рішень”, – підсумував Вірант.
Цей захід відбувся в рамках програми з інституційної розбудови Центру демократії та верховенства права, що здійснюється за фінансової підтримки Швеції.
