4 лютого 2020 року Президент Володимир Зеленський призначив членом Вищої ради правосуддя колишню суддю Тетяну Розваляєву. Торік він делегував до цієї ради суддю Оксану Блажівську. 

Тетяна Розваляєва відома тим, що була суддею так званої П’ятої судової палати у Вищому адміністративному суді, створеної за президентства Віктора Януковича з його ініціативи спеціально для розгляду справ проти Президента, Парламенту та Вищої ради юстиції. Тоді практика цієї палати була спрямована на захист влади, а не людини, забезпечила президенту-втікачу імунітет від будь-яких позовів і сприяла повзучій узурпації ним влади. Вона ж ухвалювала рішення, яке серед іншого призвело до програшу України в Європейському суді з прав людини у справі “Олександр Волков проти України”. 

Оксана Блажівська почала свою суддівську кар’єру у 2010 році, коли її батько був заступником генеральних прокурорів: спочатку Олександра Медведька, пізніше – Віктора Пшонки. Вона брала участь у конкурсі до нового Верховного Суду, але вибула з нього, проваливши іспит. За інформацією Руху “Чесно: фільтруй суд”, недекларування нею майнових прав не відповідає критеріям доброчесності.

В обох випадках Президент у межах своєї квоти із запропонованих конкурсною комісією осіб мав можливість призначити до складу ключового кадрового органу в судовій системі фахівців із незаплямованою репутацією, які могли б стати агентами змін.

Торік у передвиборній програмі тоді ще кандидат у президенти Володимир Зеленський обіцяв: “Ми повернемо довіру і повагу до суду”. Навіть більше, він висловлював підтримку ініціативам громадянського суспільства щодо судової реформи. Суспільство повірило. Проте призначення скомпрометованих суддів до Вищої ради правосуддя йде врозріз з цими обіцянками. Усе це відбувається на фоні подальшого падіння довіри суспільства до судів, що засвідчують соціологічні опитування.

Нагадаємо, у серпні 2019 року Президент Володимир Зеленський створив Комісію з питань правової реформи. До неї, зокрема, увійшли п’ятеро суддів, які, за висновками Громадської ради доброчесності, не відповідають критеріям доброчесності.

На думку Коаліції РПР, Президент має оприлюднити стратегію подальшої судової реформи, яка б дозволила втілити зобов’язання перед виборцями, а також ініціювати ухвалення закону для усунення членів Вищої ради правосуддя від проведення конкурсу до оновленої Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та участі у складі Комісії з питань доброчесності та етики, яка відповідальна за очищення складу Вищої ради правосуддя від недоброчесних членів.

Коаліція РПР закликає Президента не йти дорогою своїх попередників, розставляючи на ключові посади зручних суддів, натомість, долучивши фахівців з громадськості та міжнародних експертів, зробити дієві кроки для перезавантаження органів суддівського врядування, що має стати поштовхом до оновлення судової системи загалом.