26 квітня 2018 року Конституційний Суд України визнав неконституційним Закон України «Про всеукраїнський референдум» 2012 року. Більше двох років українці не можуть реалізувати своє невід’ємне конституційне право ухвалювати окремі рішення на  референдумі.

Проєкт закону «Про народовладдя через всеукраїнський референдум» № 3612 – перший законопроєкт у сфері народовладдя, що був підготовлений інклюзивною парламентською робочою групою, до якої долучені незалежні експерти та представники громадянського суспільства. Законопроєкт також пройшов процес широких обговорень, у яких взяло участь понад  500 учасників.

Інструмент всеукраїнського референдуму є не просто важливим елементом прямої демократії, а одним з механізмів українського державотворення. Саме у 1991 році на всеукраїнському референдумі було підтверджено Акт проголошення незалежності України, з чого почалося нова сторінка української державності, побудованої на цінностях демократії та свободи.

Згідно з Конституцією України всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, а також проголошується Главою держави за народною ініціативою. Всеукраїнський референдум не допускається щодо законопроєктів з питань податків, бюджету та амністії.

Законопроєкт № 3612 передбачає, що на всеукраїнський референдум за народною ініціативою можуть виноситися два типи питань:

• загальнодержавного значення – питання, вирішення якого впливає на долю всього Українського народу та має загальносуспільний інтерес (так званий «консультативний референдум»);
• про втрату чинності законом України або окремими його положеннями

Коаліція РПР закликає Верховну Раду України ухвалити проєкт Закону «Про народовладдя через всеукраїнський референдум» у другому читанні та в цілому, (замінивши назву на законопроект «Про всеукраїнський референдум») і, таким чином, перейти від декларування важливості інструментів прямої демократії до законодавчого забезпечення реалізації  проведення референдуму.