5 вересня Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади рекомендував Парламенту ухвалити законопроєкт № 7654 “Про внесення змін до деяких законів України стосовно уніфікації вимог до керівників окремих державних органів”. Законопроєкт вносить додаткові вимоги для участі у конкурсі на керівні посади антикорупційних органів, зокрема щодо порядку призначення та звільнення директора Національного антикорупційного бюро України.

Внесення законопроєкту на розгляд Верховної Ради обґрунтовується необхідністю вдосконалення чинного законодавства в частині уніфікації вимог до осіб, які претендують на обіймання посад Директора НАБУ, Голови НАЗК, керівника САП, Директора ДБР, Директора Бюро економічної безпеки України, а також уніфікації норм законодавства щодо припинення повноважень зазначених  осіб.

Проте, положення законопроєкту можуть бути використані для зриву конкурсу на посаду директора НАБУ, адже документ  створює правові та корупційні ризики, а також скасовує норму щодо заборони  подаватися кандидатам, які останні два роки працювали в керівних органах партії або були з нею в договірних відносинах. Тобто  достатньо буде припинити цю діяльність перед поданням на конкурс. Це нівелює незалежність НАБУ і дає змогу призначити залежну від влади людину на одну з найважливіших посад у державі.

Законопроєкт також створює невизначеність  щодо ключових вимог до всіх керівників антикорупційних органів. Зокрема, однією з таких вимог є мати “високі моральні якості та бездоганну репутацію,” яка жодним чином не розкривається в Законі. На відміну, наприклад, від Закону «Про судоустрій і статус суддів», де чітко визначено, що “Кандидат на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вважається таким, що відповідає критерію доброчесності, якщо він є незалежним, чесним, неупередженим, непідкупним, сумлінним, дотримується етичних норм та демонструє бездоганну поведінку у професійній діяльності та особистому житті, а також якщо немає сумнівів щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата його статусу.”

Законопроєкт також пропонує дискваліфікувати кандидатів, які сумарно провели за кордоном понад 30 днів з моменту введення воєнного стану. Враховуючи те, що конкурс на посаду директора НАБУ вже було розпочато, це може затягнути ухвалення рішень комісії з добору директора НАБУ. Тому буде доцільним відкласти введення в дію положень законопроєкту № 7654 в частині вимог до директора НАБУ до завершення конкурсу та визначення переможця, у разі ухвалення законопроєкту. 

Ризик також містить норма про звільнення з посади за адміністративне порушення, пов’язане із корупцією, що може поставити директора НАБУ у залежність від таких органів, як ДБР чи Національна поліція, адже саме вони можуть винести відповідне рішення.

Оскільки посли держав G7 вже висловили свою стурбованість законопроєктом, він може підірвати довіру західних партнерів до України, яка сьогодні має критичне значення для розвитку та збереження нашої держави. Проведення прозорого та незалежного конкурсу на посаду керівника НАБУ є однією з вимог Європейської Комісії щодо початку переговорів з Україною про членство в ЄС.

Національне агентство з питань запобігання корупції також не підтримує законопроєкт. На думку НАЗК, він суперечить міжнародним стандартам Ради Європи та ООН щодо свободи від впливу, незалежності органів, які відповідають за запобігання, розслідування та судове переслідування корупції, а також щодо захисту від безпідставного звільнення їхніх керівників. Ухвалення законопроєкту призведе до суттєвого послаблення антикорупційних інституцій, позбавлення законних гарантій їх незалежності і порушення узятих Україною міжнародних зобов’язань у сфері забезпечення гарантій незалежності антикорупційних інституцій.

Попри це, Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади рекомендував внести законопроєкт до порядку денного та ухвалити його за основу.

Коаліція РПР  закликає народних депутатів не підтримувати законопроєкт № 7654, який загрожує функціонуванню НАБУ як незалежного органу боротьби з корупцією та інших ключових антикорупційних органів, а також підриває довіру до України як демократичної правової держави, ставлячи під сумнів її Європейське майбутнє.