Реформування вітчизняної системи охорони здоров’я – це кардинальна зміна організаційно-економічних принципів управління відповідно до ринкових умов та європейських стандартів. Сучасний етап – перехідний в активній фазі реалізації. І хоча багато вже зроблено та “точки незворотності” ще не досягнуто.

Відтак, щоб забезпечити продовження та незворотність реформи, необхідно здійснити такі кроки:

• завершити впровадження нових фінансових механізмів за принципом “гроші йдуть за пацієнтом” на ПМД та впровадити їх на рівні спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги (амбулаторного та стаціонарного рівнів);

• інституційно закріпити “маршрутизацію пацієнта“: візит до лікарів-спеціалістів та отримання інших послуг на безоплатній основі – лише за направленням сімейного лікаря;

• затвердити програму медичних гарантій для всіх рівнів надання медичної допомоги;

• забезпечити повний електронний документообіг в системі охорони здоров’я;

• завершити реформу закупівель лікарських засобів та медичних виробів, впровадити єдину стокову систему з відслідковування маршруту закуплених ліків та медичних виробів;

• завершити розбудову системи громадського здоров’я, здійснити розподіл функцій та повноважень між КМУ, МОЗ України та іншими органами влади в системі громадського здоров’я;

• забезпечити умови для реалізації Стратегії державної політики з питань здорового та активного довголіття населення на період до 2022 року;

• запровадити європейські підходи до проведення епідеміологічного нагляду, який буде охоплювати як інфекційні хвороби, так і неінфекційні захворювання, удосконалити механізм інфекційного контролю та епіднагляду;

• реалізувати план боротьби з неінфекційними захворюваннями та здійснити заходи з євроінтеграції, зокрема імплементації директив ЄС у сфері трансплантології, безпеки крові, контролю над тютюном;

• створити мережу центрів біологічної безпеки на основі концепції “Єдине здоров’я” при МОЗ України;

• продовжувати активно впроваджувати заходи з імунізації з метою забезпечення високого рівня імунізації населення як частини плану національної безпеки;

• забезпечити реалізацію програми розвитку сільської медицини;

• забезпечити інституційне впровадження реформи екстреної медичної допомоги, ухвалити Закон України “Про доброго самаритянина”;

• забезпечити впровадження Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я (МКФ) та розпочати повноцінну реформу реабілітації та встановлення інвалідності (МСЕК);

• реформувати патентну систему та забезпечити умови для вільної конкуренції на ринку лікарських засобів та медичних виробів;

• реформувати систему до та післядипломної медичної освіти на основі досягнень сучасної медичної науки та доказової медицини;

• запровадити систему професійного ліцензування для лікарів;

• забезпечити розвиток лікарського самоврядування як інституту регулювання якості медичної послуги та захисту прав медичних працівників;

• забезпечити залучення неурядових організацій до надання медико-соціальних послуг та забезпечити фінансування цих послуг, у тому числі з місцевих бюджетів;

• продовжувати активну співпрацю з громадським сектором, максимально долучаючи громадські організації до процесу ухвалення рішень та здійснюючи оперативну й прозору комунікацію про трансформації системи охорони здоров’я.

Автор: Тетяна Юрочко

Співавтор: Світлана Бубенчикова, виконавчий директор ГО “Платформа Здоров’я”, менеджерка групи РПР “Реформа системи охорони здоров’я”

Peer-review: Лілія Олефір, Галина Скіпальська

Одним з найважливіших завдань для представників громадського суспільства є комунікація та популяризація, як в Україні так і серед міжнародних партнерів, 2 документа, які розроблені більш ніж 100 галузевими експертами Громадської спілки “Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ”.

1. “Принципи Торонто“ – бачення принципів розвитку реформ в Україні до 2023 року.

2. Галузеві брифи з питань реформ в Україні, які містять інформацію про здобутки, ризики та необхідні майбутні вектори реформ.

Тимофій Бадіков, УП