Реанімаційний Пакет Реформ > Новини > Події > Карантин – це нові можливості: політики та експерти про вплив COVID-19 на освіту в Україні

Карантин – це нові можливості: політики та експерти про вплив COVID-19 на освіту в Україні

Позначки:

Як карантин змінив підходи до освітнього процесу в Україні? Чому досі існує нерівність у доступі до освіти? Які важливі зміни в освітній сфері відбулися в останні роки? Про це говорили учасники онлайн-заходу “Регіональне обговорення реформ: освіта”, організованого Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ 14 травня.

Проблеми в сфері освіти накопичуються ще з початку 1980-х років. Вирішувати їх почали лише в останні роки: у 2014 році ухвалили закон “Про вищу освіту”, а у 2020 – закон “Про повну загальну середню освіту”. Але досі в українському суспільстві існує нерозуміння важливості освіти. Тоді як у державах Євросоюзу освіта є ключем до вирішення економічних проблем. Про це говорив експерт з питань освіти, доктор фізико-математичних наук Володимир Бахрушин під час презентації драфту аналітичного брифу “Освіта”.

Він назвав головні проблеми в освітній сфері, представлені в аналітичному документі:

Рекомендації стосовно пріоритетних дій на 2020–2021 роки:

На які зміни чекати у середній та вищій освіті?

Виконувач обов’язків Міністра освіти і науки Любомира Мандзій озвучила головні нововведення ухваленого цього року закон “Про повну загальну середню освіту”:

Наступним етапом реформи Мандзій назвала впровадження нового стандарту середньої освіти, який планують ухвалити в червні цього року. 

“Карантинні обмеження – це не загроза для освіти, а нові можливості. Освітяни навчилися використовувати нові дистанційні інструменти, які знадобляться наступного навчального року”, – каже в.о. мністра. 

Вона спрогнозувала можливе повернення студентів до університетів у червні (на період сесій), якщо цьому сприятиме епідеміологічна обстановка. 

“1 вересня не буде стартом навчального року для студентів у зв’язку зі зміщенням термінів вступної кампанії”, – говорить Любомира Мандзій.

Як карантин вплинув на навчальний процес?

Більшість закладів освіти після скасування карантинних обмежень поєднуватимуть традиційне навчання з дистанційним, прогнозує Секретар Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа. Вона допускає, що наступний навчальний рік вимагатиме дистанційного освітнього процесу. 

“Освіту й надалі недооцінюють, держа не ставить її в пріоритет, що спостерігається з розміру освітнього бюджету. А зарплати не мотивують працювати в цій сфері”, – погоджується з тезами Бахрушина народна депутатка. 

Проте хоч у приватних закладах зарплати більші, ніж у державних, але якість викладання там іноді знаходиться під сумнівом, констатує Піпа.

Безпечне проведення зовнішнього незалежного оцінювання, вступної кампанії та початку наступного навчального року є одними з головних завдань в освітній сфері. На це звернула увагу Голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина.

Вона запропонувала цього року знизити кількість мінімальних прохідних балів ЗНО при вступі на медичні та правничі спеціальності, які наразі становлять 150 і 140 балів відповідно. 

“Це виключення лише на цей рік, враховуючи навчання школярів дистанційно через карантин. А кількість зниження балів є питанням до дискусії”, – пояснює Гришина.

Але з цією пропозицією категорично не погодилася Інна Совсун, Голова підкомітету з питань освіти впродовж життя та позашкільної освіти Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій.

“Не підтримую зниження балів для вступу на медичні спеціальності. Ми не хочемо лікуватися у медиків, які не змогли скласти біологію”, – аргументує народна депутатка. 

Вона нагадала, що бал ЗНО є не “чистою” оцінкою, а рейтинговою. І він демонструє лише місце в рейтингу серед інших учнів. А при впровадженні карантину всі школяри перейшли на дистанційне навчання. 

Гідна освіта (не) для кожного

Також Совсун звернула увагу на нерівність у питання доступу до освіти.

“ЗНО демонструє відмінність між результатами дітей з міст і сіл. А також чіткий зв’язок між рівнем доходів родини та рівнем навчання дітей, адже більш заможні мають доступ до репетиторів, кращих навчальних заходів тощо”, – наводить приклад народна депутатка. 

“Якщо дитина хоче, то вона навчиться” – це невірний підхід. Іноді у школах вчителі викладають предмети по сумісності та не можуть забезпечити належну якість освіти”, – додає вона.  

Одним з механізмів вирішення цієї проблеми Совсун назвала додаткові субвенції малим школам. 

Академічна (не) доброчесність

Інша важлива проблема – академічна доброчесність. 

“Жодні реформи не спрацюють, якщо учні списуватимуть на іспитах, а студенти складатимуть іспити за хабарі”, – наголошує Совсун. 

Вона запропонувала посилити покарання за плагіат та змінювати культуру поведінки: учні не мають замовчувати нечесну поведінку інших учнів. 

Про академічну доброчесність говорив і проектний менеджер урядово-громадської ініціативи “Разом проти корупції” Михайло Серебряков.

“В Україні близько 170 тисяч людей із науковим ступенем. Але набагато менше українських вчених, які котируються міжнародним науковим товариством. Тобто в нас наявна значна кількість неякісних дисертацій”, – говорить експерт. 

Що говорять у регіонах?

Про недостатність комунікації освітньої реформи говорив директор Рівненської християнської  альтернативної школи “СвітлоСергій Терентьєв.

“Суть реформи Нова українська школа вчителям не пояснюють в повній мірі, багато з них її не розуміють. Деякі вчителі навіть кажуть: “Ми багато реформ пережили, і цю переживемо”, – наводить приклад Терентьєв.  

Тим паче вчителям вкрай важко розповідати про цю реформу з батьками учнів, резюмує він.

“Втілення реформи Нова українська школа на місцях поки що “буксує”. Але тут багато чого залежить саме від самих регіонів”, – вважає директорка Українського наукового клубу Наталія Шульга.

Про інший регіональний аспект освіти говорила виконавча директорка ГО “Відкрита політика” Ірина Жданова.

“Відсутність інтернета та українського телебачення у прифронтових районах Донецької та Луганської областей зводять там нанівець всі переваги освітньої реформи”, – вважає вона. 

“Якщо ми навчатимемо дітей, так як навчаємо їх сьогодні – ми вкрадемо у них завтра”, – підсумовує Жданова.

Відеозапис дискусії доступний за посиланням

Нагадаємо, 30 квітня Коаліція РПР організувала обговорення аналітичного брифу “Культура”.

Драфти аналітичних брифів з питань реформ в Україні підготовлені до Ukraine Reform Conference 2020, яка відбудеться у Вільнюсі 7 липня. Пропозиції до драфтів аналітичних брифів ви можете залишити за лінком

“Регіональне обговорення реформ: на шляху до Вільнюса” організовується Коаліцією РПР у партнерстві з Посольством Литовської Республіки в Україні та Національним демократичним інститутом (НДІ), за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку. 

ВГОРУ