Реформаторські ініціативи 2015 та 2016 років започаткували стабілізацію та оздоровлення фінансового сектору, а загрози стабільності валютного ринку у короткостроковій перспективі невисокі. Таких висновків дійшли експерти групи з реформування фінансового сектору та пенсійної системи Реанімаційного Пакету Реформ, проаналізувавши ситуацію у фінансовому секторі та на валютному ринку.

Так, у 2015-2016 роках реалізовані кроки суттєво покращили засади функціонування банківської системи та призвели до стабілізації фінансового сектору. Зокрема, вдалося стабілізувати економіку за такими показниками:

•  інфляція знизилася з 40,3% у січні до 7,9% у липні 2016 року (до відповідного місяця попереднього року);
• падіння номінального ВВП вдалося сповільнити з -17% у 1 кв 2015 року до +0,1% за 1 кв 2016 року. Економісти прогнозують зростання номінального ВВП на 1-2% за результатами 2016 року (проти падіння на 9,9% у 2015 році)
• макростабілізація дозволила НБУ знизити облікову ставку з 30% у квітні 2015 року до 15.5% в серпні 2016 року, а також послабити деякі адміністративні обмеження у валютному регулюванні.

Крім того, посилено інституційну спроможність та незалежність регулятора:

 – посилено незалежність НБУ: відмінено авансові перерахування прибутку до бюджету, змінено порядок розподілу прибутку НБУ, суттєво посилено функції Ради НБУ (хоча поки що її так і не вдалося сформувати), внутрішнього аудиту, Нацбанк залишився фінансово автономним, тощо;

– змінами до Господарського Кодексу не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони вчиняти певні дії;

– внутрішні трансформації, зокрема, реформа Правління НБУ, зміни процедур призначення та звільнення членів Ради НБУ та заступників Голови Правління покликані посилити їх особисту автономію та забезпечити неупередженість та професійність.

Реформи заклали підвалини оздоровлення фінансового сектору:

– НБУ вивів з ринку велику кількість неплатоспроможних та «схемних» банків, через які,  у тому числі, відбувалося «відмивання» коштів, кредитування пов’язаних осіб та промислових груп, активне залучення депозитів населення на користь офшорних компаній власників банку тощо;

– Банки законом зобов’язали розкривати дані про власників, одночасно впровадивши їх пряму відповідальність, а також відповідальність менеджменту за махінації та доведення банку до банкрутства. Тепер ситуацій, коли акціонери виводитимуть кошти із банку через пов’язаних осіб, має стати менше;

– Законодавче забезпечено розкриття даних про рефінансування банків, щомісячна публікація про надані банкам кредити (на строк більше 30 календарних днів) з обов’язковим зазначенням найменування банку, суми та виду кредиту, типу наданого забезпечення;

– НБУ збільшив нормативні вимоги до розміру статутного капіталу банків, спростивши одночасно процедури злиття та поглинання. Підвищення капіталізації банківської системи дозволить абсорбувати накопичені збитки. У той самий час спірним лишається питання врегулювання капіталізації невеличких, але цілком сумлінних банків, які функціонують як регіональні чи «нішеві»;

– Законом запровадили строкові види депозитів (такі депозити не можна розірвати до настання терміну повернення вкладу), це надасть банкам можливість сформувати для себе більш прогнозовану ресурсну базу;

– Удосконалено механізм ґарантування вкладів фізичних осіб – строки виведення банків з ринку та процедури ліквідації суттєво скоротили, крім того, за новим законом вкладники можуть отримати кошти вже через 20 днів після початку процедури виведення банку з ринку, не очікуючи на рішення НБУ про відкликання ліцензії та ліквідацію банку.  Це за інших рівних умов має знизити амплітуду хвиль панічних настроїв на депозитному ринку, що дуже важливо для стабільності банківської системи;

– Прийнято закон про добровільну фінансову реструктуризацію, яким врегульовуються податкові питання при списанні боргу та пропонується схема реструктуризації боргу перед кількома кредиторами із залученням професійних посередників-арбітрів, що у перспективі має позитивно позначитися на якості активів банківської системи;

– Національний банк України привів проміжну (квартальну) фінансову звітність банків у відповідність до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ).

У той самий час, ситуація на валютному ринку  вже тривалий час залишається більш-менш стабільною, а валютний курс – гнучким, без перспектив повернення до згубної політики фіксованого курсу. На валютний ринок впливають дві групи факторів:

Фундаментальні економічні фактори:

1. Платіжний баланс поліпшився, притік валюти перевищував відтік у десяти з останніх дванадцяти місяців до червня 2016 року, підтримуючи курс гривні. Завдяки припиненню панічного виводу капіталу, зростанню зовнішніх цін на сировинні товари та зменшенню імпорту газу, Україна завершила 2015 рік з позитивним сальдо платіжного балансу в $849 млн, в той час як у 2014 році дефіцит становив $13,3 млрд. Зведений платіжний баланс за перше півріччя 2016 року показав профіцит у розмірі $406 млн. Якщо сировинні ринки не зазнають нового шоку, з цього боку тиску на курс валюти не очікується.

2. Нацбанк, отримавши фінансову незалежність, зараз дотримується досить жорсткої політики і не має наміру фінансувати дефіцит бюджету через емісію, тобто емісійного тиску на курс гривні не має виникнути. В той час, як у 2014 році обсяг емісійної підтримки НБУ для Кабміну через купівлю ОВДП склав 171 млрд грн, а у 2015 році – 72 млрд грн. А в цьому році обсяги ОВДП у портфелі НБУ навпаки знижуються, на противагу минулим рокам. Фіскальна політика зараз також досить зважена, спрямована економію коштів та утримання бюджетного дефіциту в жорстких рамках. І, хоча відкритим залишається питання дефіциту Пенсійного Фонду, в уряду вже немає потреби перекривати дефіцит Нафтогазу після підвищення тарифів, а ФГВФО матиме все меншу потребу у фінансуванні після очищення та оздоровлення банківської системи. Таким чином, очікувати емісійного тиску на курс гривні, поки політика Мінфіну залишається стриманою, також не варто.

1. Прямі іноземні інвестиції залишаються слабким джерелом коштів, цей фактор зараз суттєво не впливає на курс  національної валюти. Інвестори у першому півріччі вклали в економіку України $2 млрд, але  ці кошти були використані переважно на нормативну рекапіталізацію банків,  а частина з  них була оформлена конвертацією боргу в акціонерний капітал, тобто «живі» гроші при цьому до системи не надходили. Для порівняння, у 2011-2013 роках в Україну у середньому за місяць надходило приблизно $550 млн. коштів іноземних інвесторів. До запровадження широких антикорупційних реформ, судової реформи та дерегуляції бізнесу ймовірність активізації припливу ПІІ невелика, але її може підштовхнути потенційне повернення МВФ та інших іноземних кредиторів.
2. Міжнародних резервів вистачає на покриття 3,6 місяців імпорту, цей рівень вважається більш менш безпечним. У січні 2015 року офіційні резервні активи становили лише 6,4 млрд. доларів або трохи більше одного місяця імпорту, і можливість НБУ гасити пікові коливання курсу валюти, таким чином запобігаючи поширенню паніки, були мінімальними. Співпраця з МВФ та ринкові інтервенції під час покращення ситуації на зовнішніх ринках, дозволили Нацбанку збільшити резерви до $14 млрд станом на 01.08.2016 року, що забезпечує фінансування імпорту майбутнього періоду протягом 3,6 міс.
3. Населення припинило забирати кошти з депозитів та скупати долари, що свідчить про зменшення «панічної складової » тиску на курс гривні. Так січень-липень 2015 року характеризувався щомісячним зменшенням обсягу  валютних  депозитів фізичних осіб (в середньому щомісячно на 4%, а з початку року – на 25,4%). Депозити в національній валюті також демонстрували зниження в більшості з цих місяців (середньомісячне зниження складало 1,4%  , а за весь період обсяг депозитів знизився на 9,6%)  . Але  в першому кварталі  поточного року  ситуація почала  стабілізуватись. Показники перших 7 місяців 2016 року виглядають набагато оптимістичніше: в переважній кількості місяців спостерігається приплив гривневих депозитів (середньомісячний приріст  за період становить 0,3%, а всього  за січень – липень сума депозитів збільшилася на 2,3%) . За валютними вкладами відтік сповільнився, а в окремі місяці спостерігалось навіть незначне зростання. У порівнянні з початком року,  станом на 01.08.2016 обсяг валютних депозитів  в доларовому еквіваленті зменшився лише на  0,4% .

На курс гривні також можуть вплинути наступні  подіі у політичній та економічній сфері:

1. Тривалі бойові дії на українській території створюють невпевненість, змушують інвесторів та населення уникати гривневих інвестицій, особливо довгострокових.  Втрата контролю над окремими територіями та інфраструктурними вузлами, велика кількість переселенців, які потребують допомоги, створення потужної власної армії для захисту країни – все це вимагає витрачання значних державних коштів, а отже потенційна ескалація конфлікту може привести як до подальшого відтоку капіталу, так і до потреби у фінансуванні більш суттєвого бюджетного дефіциту. Як перше, так і друге,  може негативно вплинути на курс гривні.
2. Виведення капіталу з країни найбільшими фінансово-промисловими групами, скоріш за все, триватиме, суттєвих інвестицій в основний капітал з їх боку ми поки що не бачимо, тому оцінюємо фактор як нейтральний для курсу на даний час.
3. З’явилися 2 відносно нових канали абсорбції гривні. Банки щомісяця повертають кошти в НБУ та зменшують загальний залишок по рефінансуванню банків. Також Фондом Гарантування вкладів починається розпродаж активів банків, що знаходяться в процесі ліквідації. Номінальна вартість таких активів перевищує 400 мільярдів гривень. Абсорбція гривні позитивно впливає на курс націрнальної валюти.
4. Погашення великих обсягів індексних ОВДП. Однією з причин різких коливань валютного курсу є погашення Мінфіном великих обсягів індексних ОВДП, які “прив’язані” до курсу долара США. Банки мають право купувати валюту на весь обсяг коштів, отриманих від погашення цих ОВДП. Зокрема, погашення Мінфіном 10 серпня таких цінних паперів в розмірі 850 млн.грн. стимулювало падіння гривні. Наступне погашення індексних ОВДП очікується 28 вересня, обсяг – 1 940 млн грн. Водночас Мінфін активізував і розміщення таких індексованих ОВДП, таким чином забезпечуючи певний ролловер.
5. На курс гривні у той чи інший бік може вплинути ситуація з кредитом МВФ. Нове відтермінування отримання кредиту, а разом із ним – пов’язаних траншів міжнародної допомоги, може спричинити тиск на курс гривні, але скоріше за все, така відстрочка вже як мінімум частково закладена в очікування економічних агентів. І, навпаки: якщо кошти все ж -таки  виділять, курс гривні отримає значну підтримку саме через те, що ймовірність позитивного сценарію була не надто високою.

 Виходячи з викладеного вище, можемо зробити висновок, що ситуація на валютному ринку фундаментально досить стабільна, кількість та масштаби негативних факторів суттєво зменшились, рівня міжнародних резервів достатньо для інтервенцій з метою усунення панічної та спекулятивної складової та пом‘якшення коливань. Основні ризики для курсу – ескалація військових дій та волатильність на сировинних ринках.

Експерти групи по реформуванню фінансового сектору та пенсійної системи

Реанімаційного Пакету Реформ